Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

Аналіз — це розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості.

Дедукція — умовисновок від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких.

Індукція — умовисновок від фактів до узагальнень, від менш загальних до більш загальних суджень;

Конкретизація — це розумовий перехід від узагальненого до одиничного, окремого, що відповідає певному поняттю або загальному положенню.

Мислення — пізнавальний психічний процес, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності і дозволяє встановлювати зв’язки й відношення між предметами та явищами.

Наочно-дійове мислення — мислення, пов’язане із практичними діями над предметами.

Наочно-образне мислення — мислення, яке полягає у практичній перетворювальній діяльності, що здійснюється по відношення до реальних предметів.

Поняття — одиниця мислення і його найелементарніша форма, яка відображає суттєві загальні або відміні ознаки предметів і явищ дійсності, їх властивості, зв’язки й відношення.

Порівняння — це розумове встановлення схожості і відмінності між предметами і явищами дійсності.

Синтез — це розумове поєднання окремих елементів, частин і ознак в єдине ціле.

Словесно-логічне мислення — мислення, яке перебігає у формі логічних розмірковувань і дозволяє розкрити, зрозуміти внутрішню сутність речей, які неможливо безпосередньо сприймати через фізичний контакт із ними; узагальнювати множинність конкретних об’єктів, абстраговано виходити за межі життєвих ситуацій; розуміти загальні принципи і закони існування та розвитку природних і соціальних об’єктів; прогнозувати зміни і розвиток процесів, явищ, подій і станів; пізнавати події минулого тощо.

Судження — форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами і явищами дійсності або їх властивостями й ознаками, це ствердження або заперечення чого-небудь; це висловлювання, яке містить певну думку.

Узагальнення — розумове об’єднання предметів та явищ за їх спільними істотними ознаками.

Умовисновок — форма мисленням, коли на основі ланцюжка логічно пов’язаних висловлювань робиться певний висновок і виводяться нові знання.

Завдання 1

З даних понять побудуйте логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було родовим (більш загальним) по відношенню до подальших.

1. Свідомість, поняття, відображення, абстрактне мислення, пізнання.

2. Психіка, думка, логічне пізнання, відображення, свідомість.

Завдання 2

Чи однакові за значенням і застосуванням перелічені нижче терміни:

інтелект, мислення, розум, глузд, менталітет, знання, мудрість, освіченість, інформація, інтелігентність, розуміння, поінформованість, обізнаність, ерудиція? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3

Найбільш поширений поділ стилів мислення — на «теоретиків» (або «класиків») і «емпіриків» («романтиків»). Нижче наведені характеристики тих і інших. Визначте, де йдеться про «теоретиків», а де — про «емпіриків».

1. Їх вирізняють велика спостережливість, допитливість, віртуозне використання порівняльного аналізу.

2. Вони вважають, що відкриття визначаються яскравими спалахами уяви.

3. На їхню думку, те, що не спостерігається в досвіді, не можна використовувати в науковому міркуванні.

4. Цінність їх в тому, що зроблені ними відкриття слугують початковою інформацією для наукового прориву, що реалізовується іншими.

5. Їх сильна сторона — аналітична, раціональність мислення, невисока емоційність.

6. Вони визнають наукою тільки встановлення зв’язків між безпосередньо вимірюваними величинами.

7. Вони спрямовуються в прорив, позначений зусиллями інших, і роблять результат доказовим і переконливим для інших.

8. Коли в матеріалі є «біла пляма», вони заповнюють деталі, яких бракує, гіпотезою, що спирається на інтуїцію.

9. Їх слабкість — у зайвій, часто необґрунтованій довірливості до знайдених закономірностей.

10. Вони менш спостережливі, ніж інші, але й не такі довірливі.

Завдання 4

Які з перерахованих слів характеризують індивідуально- типологічні особливості мислення?

Самостійність, критичність, помірність, в’язкість, дивергентність, рухливість, зрілість, емоційність, інертність, креативність, стереотипність, темпераментність, виразність, образність, практичність, інтровертованість, глибина думки, гнучкість, допитливість розуму, швидкість думки, системність, операціональність, додатковість, достовірність, логічність, інтуїтивність, інструментальність, обов’язковість, механістичність, упевненість, сміливість, оригінальність.

Завдання 5

Яка індивідуальна якість мислення юридичного працівника (допитливість, швидкість, критичність, гнучкість, глибина, широта) повинна домінувати в нижче наведених ситуаціях:

На стадії заведення карної справи і проведення первинних слідчих дій; при розкритті нового епізоду злочину або при встановленні раніше невідомих співучасників, коли потрібна миттєва реакція на щойно отримані дані; прийняття термінових заходів щодо встановлення порушеного порядку, забезпечення допомоги постраждалим, збереження майна й безпеки громадян.

Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 6

Які види мислення проявляються в наведених нижче ситуаціях:

1. Встановлення лікарем діагнозу пацієнтові на підставі симптомів.

2. Написання журналістом статті про події, свідком яких він був.

3. Проектування дизайнером інтер’єра приміщення.

4. Приготування кондитером тістечок за новим рецептом.

5. Прийняття диспетчером аеропорту рішення про невідкладні дії.

6. Виготовлення майстром складної деталі на токарному верстаті.

7. Написання учнем твору на вільну тему.

8. Складання дитиною конструктора.

9. Вирішення шахової партії на