Метист. Бандит для нареченої - Влада Калина
Після тих жахливих подій минув тиждень, Олександрі іноді снилися жахіття і мертві бандити. Але дівчина не говорила про це Олегу, йому і самому було не легко адже він їх і вбив. Подружжя намагалося не думати про це і тим паче не згадувати. Тож, Олег згадав, що їх з Олександрою медовий місяць був перерваний, а це означало тільки одне - пора його продовжити.
***
Саша вибігла на вулиці тільки почула звук автомобіля. Олег нарешті приїхав додому. Дівчина не встигла вийти на поріг, як побачила, що автомобіль чоловіка набитий якимось мотлохом по зав'язку, ще й багажник не зачинявся, тому, що з нього виглядав холодильник.
- Олег, ти що скуплюєш металобрухт?! - жартома запитала, поцілувавши коханого, який вийшов з авто загадково посміхаючись.
- Збирай речі, їдемо в медовий місяць, - кивнув на свій автомобіль на задньому сидінні якого лежали картонні коробки.
- В сенсі?! Куди?!
- Туди де ми будемо лише вдвох.
- У в'язницю?
- Та ну тебе. Ні звісно ж. В будиночок лісничого.
- Що?! В той самий?! О, ні! Там же ж немає ні світла, ні інтернета, ні цивілізації. А якщо мені стане зле? В моєму стані краще утриматися від таких поїздок. Та й… нас той лісничий вижине.
- Не вижине. Я з ним договорився.
- Ні. Ні. Ні. Без мене! - дівчина почала задкувати, а потім і взагалі намилилась втікати.
- З тобою! - Метист наздогнав її.
- Не проси. Це жах якийсь.
- Ти тільки поглянь! - однією рукою він тримав Сашу за талію, а іншою махнув показуючи на дах автомобіля, там було щось прив'язане.
- Що там?
- Як що?! Новенький тазик, митися, той вже геть іржавий.
- Тазик?! Тазик?! Боже, тільки не це!... Відпусти!
- Ні! - його теплі губи торкнулися її вуха.
- Не зваблюй мене. Я все одно не поїду. Боже, Олег не роби так, Боже. - Губи торкалися шиї опускаючись нижче.
- Тільки ти і я, - шепотів.
- Ти вкурсі, що в тебе замашки бандита? Ти не чесним способом заманюєш мене в той ліс.
- Холодильник, мультиварка, посуд, продукти, аптечка, все є. А у вечері підвезуть генератор.
- Я таких сексуальних слів в житті не чула, - вони засміялись. - Вмієш же ти вмовляти, за це я тебе і кохаю.
Кінець
