Щастя за мільйон - Ангеліна Кріхелі

Катя навіть підстрибнула на місці, пожвавлюючись і прислухаючись до розмови.

Декілька хвилин Андрій живо і барвисто розписував її професійні та особисті якості, про які не міг знати насправді. Катя не сперечалася. Аби робота з'явилася, а там вона себе постарається показати якнайкраще.

- Чудово! А ось за півгодини і прийде вона! Так, бувай, - радісно попрощався і натиснув відбій, обдарувавши дівчину поглядом, сповненим ентузіазму. - Тут, у цьому центрі, є закритий дитячий майданчик. Туди по суботах звичайних дітей водять, а щонеділі для всіх закривають і запускають якийсь інтернат із дітьми-інвалідами. Такий задум власника атракціонів. Він начебто як благодійника знайшов, що це все оплачує.

Катя здивовано охнула.

- Ти не повіриш, але саме туди я йшла вчора влаштовуватися на роботу. Тепер не приймуть, мабуть. Я так і не прийшла.

- Приймуть, - впевнено заявив Андрій. - У тебе все вийде.

Дівчина глянула на охоронця повними сліз очима.

- Я навіть не знаю, як віддячити, - розгублено промовила вона, встаючи.

Раптом її осяяла думка. Катерина впевненим жестом змахнула сльози, що набігли.

- Скажи, а що з твоєю Любашею? Чим вона хворіє?

- А ти чому питаєш? – здивувався Андрій.

- Бабулю мою знахаркою охрестили місцеві та заїжджі всякі. Але насправді вона травниця дуже грамотна. Лікар за освітою була. Але це довга історія. Ти скажи, що із дружиною. Раптом у неї рецепт і для твоєї коханої знайдеться!

Тут вже настала черга Андрія вдячно розплакатися. Незважаючи на громадську думку, кинувся обіймати Катю.

Настасья завмерла біля турнікета, побачивши цю німу для неї сцену через відчинені двері до кімнати охорони.

- Ось тобі й раз! - задоволено протягла вона, подумки вносячи побачене до списку можливого компромату.

Адже немає фактів хороших і поганих - все від подачі залежить і обраного для неї часу.

Хитро посміхнувшись, Настя піднесла перепустку до турнікету, дочекалася дозволу, і квапливо попрямувала до своєї машини. Вже біля виходу пошкодувала, що не здогадалася зробити фото. Але момент було втрачено.

- Слабкість у неї дивна. Хвороб начебто немає, але швидко втомлюється, працювати до ладу не може. Алергічна стала останнім часом. Плаче часто, що все з рук валиться. А аналізи та обстеження всі добрі начебто. Так, по дрібницях тільки то там, то тут. Але ж це в кожного є. І діти у нас ніяк не народжуються, – зовсім сумно завершив чоловік.

Катя задумливо насупилась.

– Не знаю навіть, що сказати. Але я бабусі все передам, а якщо порадить щось, одразу тобі повідомлю.

Андрій охоче закивав, кинувся шукати папір та ручку, щоб написати свій номер телефону.

- У будь-який час дзвони! - Простодушно сказав охоронець, проводжаючи дівчину до турнікету. - Ми з Любанею будемо дуже чекати. Ну, тобі успіхів!

Він міцно стиснув на прощання її долоню і Катя квапливо попрямувала до ескалатора. Розважальні заклади були на другому поверсі. Щоб відвідувачі, які втомилися від шопінгу, могли зазирнути в кафе, довіривши своїх дітей усмішливому персоналу численних атракціонів, перш ніж доповзти до автомобілів і вирушити додому з неабияк спустошеними гаманцями. Все-таки маркетинг теж ґрунтується на психології.

Катя посміхнулася своїм думкам, сподіваючись поділитися з бабусею черговою радісною новиною та вже плануючи швидке оформлення кредиту для оплати операції та подальшої реабілітації.