Незамінна для нього - Меланія Арт

Еллі

– Еллі, скільки можна спати, ми ж домовлялися! 

Ох, я так і знала, що сьогодні знову не зможу розліпити очей зранку. Тепер моя сусідка та за сумісництвом найкраща подруга Наташа, якій більше подобається, коли її називають Ташою, буде весь день бурчати, що ми нічого не встигаємо. А я ж не винна, що в тій книжці так стрімко розвивалася любовна лінія і я просто не могла лягти спати, не дізнавшись, що буде далі. Звісно, не дуже гарне виправдання, але у цьому вся я – Еліна Уманець. 

Насправді, я відповідальна та майже ніколи не запізнююсь, але ж неділя і організм звик, що можна довго-довго спати, а тут така підстава. Таша вирішила, що саме сьогодні їй дуже необхідно оновити гардероб, а щоб все встигнути обов’язково треба вийти о 9:00. 

– Та я вже прокинулась, не панікуй, – прокричала я продрузі і попленталася у ванну кімнату розбиратися з мішками під очима.

– Сніданок чекає. До речі, твоя улюблена кава вже остигає, тому я б на твоєму місці поквапилася.

Ну звісно, за стільки років спільного життя Таша вже гарно знає, як змусити мене скоріше шевелитися. 

Обожнюю каву, але тільки не холодну. Розумію, що зараз літо, тому багато хто полюбляє охолоджені напої на кавовій основі, але тільки не я. Навіть коли на вулиці тридцять градусів тепла, не можу відмовити собі в улюбленому капучино.

Через десять хвилин я вже сиділа на нашій з Ташою такій рідній та затишній кухні, з задоволенням отримуючи свою ранкову дозу кофеїну. 

В цій двокімнатній квартирі ми з подругою живемо вже два роки. Тут немає дизайнерського ремонту, але все зроблено зі смаком. Зайшовши сюди вперше, ми одразу відчули себе як вдома, тому й орендували її. Це було ще на четвертому курсі університету. До цього ми жили в одній кімнаті гуртожитку, так і познайомилися.

До речі, власниця квартири – молода дівчина, яка тоді переїжджала жити до свого хлопця (тепер вже чоловіка). Звати її Софія. Ми якось непомітно стали з нею спілкуватись. Спочатку це були питання по житлу, потім плавно перейшли на особисті переживання. З тих пір цей вічний енерджайзер є невід’ємною частиною нашої маленької жіночої компанії. З нас вийшла цікава трійка подруг: я – шатенка, Таша – блондинка, а Софа – руденька. Коли ми збираємось разом, то завжди притягуємо погляди.

– Так, спочатку поїдемо по магазинам, далі СПА-процедури та салон краси, – Таша міркувала собі під ніс, щоб нічого не забути, була в неї така звичка.  

– Чекай-чекай, які СПА-процедури, який салон? Ми ж домовлялися просто на шопінг. Я планувала ще відпочити сьогодні перед робочим тижнем, а з таким планом додому ми потрапимо тільки під вечір, – мене трохи обурило, що про це все я дізнаюсь тільки зараз і взагалі випадково.

– Еллі, ну будь ласочка, ми вже давно не проводили разом день, як нормальні молоді дівчата.

Таша подивилась на мене, зробивши вираз обличчя як у кота із "Шрека". Це мене підкупило, але сподіваюсь, що потім зможу її вмовити трішки урізати програму дня. 

Я, звісно, люблю активний спосіб життя, але з моїм графіком роботи все про що я мрію у вільний час – м’якеньке ліжечко вдома. Я працюю адміністратором у ресторані вже два роки і ледве вибила собі два вихідні дні підряд. 

Кепський графік, але вибору в мене немає.Тут гарно платять та й з колективом вже здружилися. З розповідей друзів я розумію, що таке буває рідко. 

Вчилася я на хореографа. Танці – моя пристрасть та любов. Раніше в мене була ще одна улюблена справа, але це в минулому. Тепер – тільки танці. Викладачі пророкували мені гарне майбутнє у культурній сфері, але після випуску все пішло не так, як планувалось. Спочатку я була змушена постійно кататися додому до батьків, так як брат потрапив в страшну аварію. Сім’ї потрібна була моя підтримка. Потім були проби у різні шоу-балети. Я навіть виступала на концертах відомого співака, але швидко зрозуміла, що це не моє.

Я мрію про свою танцювальну студію, де кожен зможе розкрити свій потенціал. Не важливо, який вік, яка професія… Якщо є бажання танцювати – я хочу подарувати людям цю можливість.

Та на це потрібні гроші. Багато грошей. Ні, навіть не так – ДУЖЕ багато грошей. І по трохи я йду до своєї мети. Відкладаю більшу частину зарплати. Іноді ще беру участь у підробітках, які підкидають колишні однокурсники. Коротше, не опускаю рук. 

Але це все мрії, а потрібно повертатися в реальне життя. І от я стою вже зібрана. Одягла улюблені джинсові шорти та футболку оверсайз. Довге темно-коричневе волосся залишила розпущеним, бо так простіше, та й вже набридли ті хвости з тугими пучками на роботі. Залишилось знайти у шафі конверси та можна виходити, поки Таша не почала знову репетувати на всю квартиру.

Від автора:

Всім привіт!
Рада, що Ви тут:)
Події цієї книги варто сприймати так, наче вони відбуваються у паралельній реальності. Там є наша щаслива нескорена Україна, але без війни та росіян. Всім нам зараз важко, особливо після останніх подій... Але іноді можна поринути в безтурботну літню історію кохання, щоб просто трішки відволіктися від усього:) Сподіваюсь, "Незамінна для нього" допоможе Вам у цьому:)
Приємного читання!
P.S. Всі персонажі та описувані події є вигаданими. Будь-який збіг з реальними людьми або подіями, є випадковістю.