Корона мертвого короля. Смерть знає забагато таємниць - Джулай Саммер

- Бачу ви вже познайомилися з моєю підопічною, - незручність між нами з сидом припиняє поява пана о'Дваєра. - Тіаро, втіха для моїх очей знову бачити вас.
Кліфтон робить крок вперед і несподівано обіймає мене. Ці обійми легкі, дуже стримані, але відчувається в них щось щире. Як і в погляді, яким чоловік дивиться на мене. Може так має дивитися батько на доньку за якою скучив? Звідки мені знати. Насправді ставлення пана о'Дваєра завжди дивує мене. Він як непомітний янгол охоронець для мене. Поряд з ним мені безпечно, підказує те саме чуття, що Кайєн колись обізвав відьомським.
Гості з Ардгольду довго не затримуються поряд з нами. Кліфтон представляє пару сильфів, лорда та леді Еліот, і вони йдуть далі. Цей сильф, якого звуть Артас, є головою роду Еліотів, до якого належить чоловік Голки. Він і його дружина, леді Марта, справляють приємне враження. І мені дивно від цього, бо я звикла думати, що всі чистокровні сильфи схожі на Глорію.
Після того як вони йдуть, я знову залишаюсь наодинці з похмурою хмарою на ім'я Кайєн.
- Отже, леді Тайра Макдермонт, - говорить ледь чутно, схилившись до мого вуха. Зі сторони ми певно виглядаємо як мила парочка, якій закортіло пошепотітися.
Але нічого милого в цьому немає. Його близькість душить, тому я намагаюсь відійти на крок. Кайєн не дозволяє створити дистанції, тягне за зап'ястя, змушуючи підійти так близько, що це на межі пристойності. 
- Потанцюймо, Сніжинко, - його вуста ледь кривляться, а в очах застигла насмішка. - Чи ти боїшся мене?
- Тебе? - Змірюю його зарозуміле обличчя зверхнім поглядом. - Ти дивуєш мене, Кайєне. Як можна сплутати відразу зі страхом?
Даймонд з усіх сил робить вигляд, що його анітрохи не зачепило. Та я помічаю, як спалахують синім його очі та загострюються вилиці на красивому обличчі. Терпить образу, зціпивши зуби. Хороший хлопчик.
Замість відповіді, він підхоплює мене під лікоть і веде танцювати. Я не проти, бо ж сьогодні ми граємо закохану пару. Хоч він про це і не знає. 
Не в моїх інтересах розповідати нареченому про угоду з Корделією. Хочу першою побачити ті свитки. Чомусь ця думка має присмак правильності.
Власне це таємниця не тільки для Даймонда. Алексі з Деборою я теж нічого не розповіла. Можливо останні півроку зробили мене хворобливо підозрілою. Та здоровий глузд підказував, що довіра - це розкіш, яку ми більше не можемо собі дозволити.

****

Друзі! Мені надзвичайно приємно бачити ваші вподобайки і коментарі) Будь-ласка діліться враженнями від поворотів в історії Тіари та Кайєна, мені дуже цікаво читати ваші міркування! 

P.S. Можливо вам цікаво щось дізнатися про магічний світ або окремих персонажів, з радістю відповім тут або в блозі)

З вдячністю, Джу