Попелюшка навпаки - Галина Курдюмова

- Леді Жаннет нас же зрозуміла і повірила!

Тут сестру підтримала й герцогиня:

- Якраз ще раз перевірите їхні почуття. Якщо чоловік полюбив тебе саму, твою душу, то йому не важливо буде, в якому тілі ти знаходишся. До того ж, обидва тіла гарні, молоді та принадливі.

- А якщо вони не повірять? Подумають, що ми божевільні? Чи просто не забажають піти на таку авантюру? Що тоді?

- Тоді я зітру їм пам’ять за останню добу. А вам доведеться таки виконати місію по врятуванню майбутнього.

- Вони повірять, - серйозно кивнула Ліліана. - У Себастьянові я не сумніваюсь.

- А я в Раулеві сумніваюсь. Якби тобі так хтось сказав: дорогенька, я тебе кохаю, але одружитися тобі доведеться з іншим, та не бійся, я переселюся до того тіла - і ми будемо щасливі разом. Що б ти подумала? Покрутила б пальцем коло скроні, чи не так?

- Якщо кохання справжнє, то Рауль із Себастьяном підуть на це.

- Що ж, - врешті погодилась я. - Спробувати варто. Що нам для цього потрібно?

До глибокої ночі ми утрьох складали, розробляли, переробляли та вдосконалювали план подальших дій. І все ж я не вірила в те, що все вийде так, як хочеться. Вже й сама мала змогу впевнитись, що доля полюбляє пожартувати, і слід очікувати якоїсь підстави. Можливо, Лілі права, і я притягую неприємності своєю невірою та коливанням? Хто знає.

Як то кажуть: час розставить усі крапки над «і». Але над «ї» слід поставити по дві крапки.

Герцогині потрібен був час для створення чар. Ми вирішили, що вранці викличемо Рауля та Себастьяна для приватної розмови і відкриємо карти (звісно, не називаючи імені відьми). Це перше. Їхня реакція на почуте підкаже, що робити далі.

Якщо вони просто не повірять або не погодяться, скажемо, що пожартували і запропонуємо випити вина, куди заздалегідь буде додано еліксиру забуття.

Якщо ж все буде добре, то використаємо чари для переміни тілами і - хеппі енд!

Хотілося б вірити, та я майже певна, що щось нашим планам завадить…