Потраплянка для мажора - Деріка Лонг

Меліса

Вийти заміж за незнайомця якого бачу вдруге в житті, для когось може здатись безглуздим рішенням. А мені зовсім не хотілось погоджуватись на цю пропозицію.

Переді мною стояла найблища людина — мама. Вона дивилась в мої очі, ніби благала врятувати її від неминучої ситуації.

— Вова впливова людина. Він витягне нас з бідності, — тримає мене за руку і вмовляє. — Ти дійсно повинна подумати над його пропозицією.

— Ма, звідки ти знаєш цього чоловіка ? — моє питання продовжило лоскотати мої нерви. — Скажи, чесно, у вас домовленість ?

У відповідь, на жаль, я нічого не почула. Матір піднялась з дивану і безнадійно махнула рукою.

— Зажди, — я пішла за нею. — Яка бідність ? Я щомісяця висилаю вам гроші на життя, що вам ще не вистачає ? — так дійсно, останні три тижні в мене були проблеми з роботою.

Тому що попереднє робоче місце, я втратила через закриття компанії, але ж нещодавно потрапила в офіс до Євгена. І ось - ось маю отримати першу зарплатню.

— Ти не розумієш, що цього мало ? — вона говорила тихо, бо ми були в іншій кімнаті.

Поки незнайомий чоловік розглядав краєм ока, мою квартиру.

— Для випивок батька і безробіття ? — не витримую напруги і зриваюсь.

Мені ніколи в житті не могли прийти в голову думки, про те, що вона здатна на таке. Мені здавалось, що вона дійсно, щось не договарює. Закочує очі, і навіть не хоче чути мої питання.

— Час йде, — гукає з іншої кімнати чоловік з сталевими плечима.

Вони дійсно величезні. Він високий, з міцними руками та похмурим поглядом. Мені він здається - суворим, до того ж Вова впевнений, що я - саме та дівчина яка підписала контракт з його людьми, ще два тижні тому.

Від думок мені стає жарко, а через пришвидшене серцебиття починає крутитись голова. Я хочу прийняти правильне рішення, але обидва варіанти мені здаються - нікчемними.

Виходжу з кімнати, непоспішно наближаюсь до володаря підлого серця. Вова примружує очі, в надії почути вдале рішення.

— Я буду діяти за контрактом.

— Що ? — виривається з маминих вуст.

— Я не вийду заміж за вас, — на його обличчі з‘являється нервова посмішка. Він обходить мене, і зупиняється прямо переді мною.

— Тоді ти будеш тою, хто зруйнує імперію бізнесу  Арсенюків— мої очі наповнюються сумом.

Мені доведеться розпочати злу гру, проти свого боса - Євгена. Тому що чоловік, який змушує мене до шлюбу — запеклий ворог родини Арсенюків. В день коли я потрапила до ресторану «Сузір‘я» в надії отримати гроші за свою роботу, повинна була відбутись афера, і по дивному співпадінню, я опиналась на чужому місці.

Дівчина яка підписала контракт з аферистами, безслідно зникла.

І скоріш за все, саме незнайомка виставила в інтернет вакансію офіціантки з величезною зарплатнею. Мені по своїй же наївності не пощастило, і я потрапила до рук злодія.

— Нехай буде так, — відповів Вова. — а якби погодилась вийти заміж, то працювали б разом, а ще б жила в достатку та ні в чому собі не відмовляла.

Мама в ту ж хвилину відкрила рот, щоб щось додати. Але незадоволено цмокнула і глипнула круглими очима на мене.

— А до чого тут заміжжя ? — мені якомога швидше хочеться дізнатись, чому саме цей варіант я повинна була розгледіти.

— В тебе соковита фігура, а личко, ніби з обкладинки журналу, — він задоволено хмикає.

То він ще й збоченець... — ця думка промайнула в моїй голові. Навіть, не хочу уявляти, що б могло зі мною статись в шлюбі. Краще, я буду діяти за його планом, і нарешті ці аферисти відчіпляться від мене. Адже, на жаль, вони погрожують мені і моїй родині.

Тому скоріш за все, мама і хотіла, щоб я вийшла за Володимира.

— Дурепа ти ! — мама сиділа, похиливши голову на мене. — а якщо це дійсно твоє кохання ? І не довелось би руйнувати чужий бізнес та плани, — вона хотіла як краще, але жити з не коханим, для мене - мука.

До того ж коли ти знаєш, що цей чоловік бандит... Про ніяке, спільне життя, геть близько чути не хочеться.

Шкода лише, що доведеться вести двійну гру з Женею. А саме працювати в його в офісі, бути чудовим менеджером та виконувати свою роботу на вищому рівні. А потім ще й закрутити з ним фіктивний роман, щоб отримати все те, що належить йому.

А якщо я розповім Євгену правду і не буду вчиняти так, як написано в контракті ?

— Ні, тоді погано вчинять з моєю родиною, — я дивилась на себе в дзеркало, і ніяк не могла прийти до тями.

— Доню, я боюсь цього чоловіка, — мама забігла у ванну кімнату.

Хоча Вова давно покинув нашу квартиру, але відчуття захищеності до нас так і не повернулося .

— Він погрожував нам, — вона тремтіла, — якщо ти його підставиш, він зруйнує наше життя з батьком. А ми ж твої найрідніші люди, — матір підняла свої засмучені очі.

І в ту ж секунду я отримала всі відповіді на мої питання.

— Я його не підведу, — впевнено відповіла .

якщо подобається книга, поставте лайк❤️

дякую) Далі - цікавіше !