Новели - Черемшина Марко

часописі «Новий час» і лист. «Верховина». Бруліон, власноручний чистопис і машинописний відпис. «Парубоцька справа». Фейлетон «Українського голосу» в Перемишлі, власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Колядникам науки». Журнал «Vivat academia», 1922 р., де це оповідання надруковане. «Інвалідка». Чистопис власноручний і відбитка на машинці. Два друки цего оповідання. «Недописані книги» (Коляда). «Світ», ч. 1, 1926 р. «Як дим підоймаєся». Відтинок «Газета Поранна», оповідання надруковане в «Українськім перемиськім голосі» і власноручний чистопис. «Йордан». Два рукописи, відбиті на машинці. «Зарікайся мід-горівку пити». Фейлетон якоїсь газети і дві відбитки на машинці. «Поменник». Груба нотатка в царатовій оправі власноручно написана. «За мачуху молоденьку». Бруліон, власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Після бою». Власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Бодай їм путь пропала». Власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Парасочка». Відбитка на машинці. «Село вигибає». Власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Село потерпає». Відбитка на машинці. «Перші стріли». Власноручний чистопис і відбитка на машинці. «Зрадник». Власноручний чистопис і відбитка на машинці.

 

Цей недоладний реєстр продиктував я в Русові Ользі Плешканівній дня 4-го мая перед полуднем. Хотів бим, щоби будучі покоління з найбільшою побожністю відносилися до слів цего великого поета. Сльози не дають мені більше писати про мого сердечного друга.

 

Русів 4-го мая 1927 р.

Василь Стефаник

підписала Ольга Плешканівна».

 

Коли видавництво «Ізмарагд» розпочало підготовку видання зібрання творів Марка Черемшини, С. Стефаник передав у його розпорядження всі ці матеріали. Згодом вони надійшли до бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

Частина архіву Марка Черемшини залишилася у Н. В. Семанюк. 1954 р. вона передала його в Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Сюди ж було передано і всі ті матеріали, що належали С. Стефанику. Так у відділі рукописів ІЛ виник XII фонд - архів Марка Черемшини, що налічує сьогодні 174 одиниці збереження. Частина автографів Марка Черемшини зберігається тут же в архіві ЛНВ (фонд 78). Автографи листів до О. Маковея залишилися в архіві О. Маковея (ІЛ, фонд 59). Частина тих матеріалів, які письменник у середині 20-х років надіслав М. Зерову, знаходяться у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР і складають окремий фонд Марка Черемшини (шифр I, 2366-2379). Тут же зберігаються листи Марка Черемшини до М. Зерова (XXXV, 657-659). Автографи листів Марка Черемшини до В. Гнатюка знаходяться у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Академії наук УРСР, № Гнат. 499/п. 22 (далі ЛНБ АН УРСР) і кілька листів до О. Маковея, М. Павлика, А. Крушельницького - в Центральному Державному історичному архіві УРСР у Львові. Серед матеріалів Літературно-меморіального музею Марка Черемшини у Снятині зберігаються автографи ранніх перекладів поезій О. Кольцова.

Десь у середині 20-х років письменник сам склав список своїх післявоєнних творів, поділивши їх на оригінальні і перекладні. Серед оригінальних тут названо 25 творів. Подаємо цей список за автографом ІЛ, ф. XII, № 159:

«Оригінальні:

1. Як дим підоймається; 2. Йордан; 3. Зарікайся; 4. Поменник; 5. За мачуху молоденьку; 6. Туга; 7. Після бою; 8. Бодай їм путь пропала; 9. Парасочка; 10. Село вигибає; 11. Село потерпає; 12. Зрадник; 13. Перші стріли; 14. Колядникам науки; 15. Село велике; 16. Козак; 17. Писанки; 18. Парубоцька справа; 19. Ласка; 20. Коляда; 21. Сокіл; 22. Недописані книги; 23. На Купала на Івана; 24. Марічку головка болить; 25. Верховина.

Переводи:

1. Коломан Міксат: Багівецьке чудо; 2. Людвик Тома: Клієнт; 3. Карло ІІІенгер: Хрестини; 4. Міксат: Поганин Фільчюк; 5. Міксат: Ягничка; 6. А. Каралічев (з болг.): Пиріг; 7. Старий Лігман; 8. Привид; 9. Salta pro nobis; 10. Процесія; 11. Сотворення чоловіка; 12. Любов і дідько; 13. Сотка; 14. Правотар».

Якщо всі оригінальні твори за цим списком наявні, то серед перекладів є такі, що жодних відомостей про них сьогодні не маємо. Це: 8. Привид, 9. Salta pro nobis і 13. Сотка.

Складним є питання про датування творів Марка Черемшини і їх розміщення у виданні. Жодний із його художніх творів, за винятком чернетки «Поменннка», не має дати написання. Щодо збірки «Карби», то вона упорядкована автором, творить єдине ціле і передруковується без будь-яких змін у розташуванні творів. Друга прижиттєва збірка «Село вигибає» (1925) складалася з вибраних оповідань з «Карбів» і з надрукованих у різний час оповідань про війну, тобто упорядкована за тематичним принципом. Третя збірка - «Верховина» (1929) композиційно теж була побудована за тематичним принципом - містила надруковані в різний час твори про післявоєнне село і на морально-етичні теми. За тим же тематичним принципом були упорядковані і «Вибрані твори» 1930 р. Таким чином склалася певна традиція в упорядкуванні творів Марка Черемшини за тематичними циклами. Уточнено її було у виданні 1937 р. Із збірок «Село вигибає» і «Верховина» виділено ще третій цикл «Парасочка», у якому зібрано твори на морально-етичні теми. Назва «Село вигибає» замінена іншою - «Село потерпає», як того бажав і автор. Такий розподіл художніх творів Марка Черемшини прийнято й у всіх радянських післявоєнних виданнях, лише назву «Село вигибає» змінено на «Село за війни».

У нашому виданні дотримано традиційного розподілу творів Марка Черемшини на тематичні цикли.

Тексти подаються переважно за прижиттєвими першодруками, звіреними з чистовими й чорновими автографами, наявність яких вказується у примітках, а також машинописними копіями. У примітках зазначаються найважливіші різночитання. Слова, окремі букви, заголовки, взяті в квадратові дужки, належать редакції. Орфографія і пунктуація сучасні.

Одним із