Націоналізм - Донцов Дмитро

Той "розмах волі" жив у наших предках, в ідеї колонізації Лівобережжя, в ідеї опанування Чорного моря, в боротьбі з Північчю. Подібні завдання встають на ново перед нами.

Це є та "універсальна сторона українського генія, та остра й свіжа ідея, сполучена з безмотивною волею до життя, що повинна нас вивести поза вузькі концепції "автономії" і "сходів Европи" на світову арену, вернути до тих часів, коли до голосу нашої нації прислуховувалися всі ті, які приглядались рішенню світових проблем. Це та синтеза, яка обіймає завдання нації – "перед визволенням і – на другий день" по нім. Той голос на ново зуміємо видобути з себе лише коли в одній гармонії, получимо нашу національну ідею й національний ерос. Аж тоді "вогнем залізного ентузіязму" загориться відсвіжена Україна та її ідея. Аж тоді скінчиться наша "анархія доктрин", "ослаблення волі", і "роздвоєння душі". Аж тоді наші "прекрасні конвульсії" переміняться в один великий рух, якому зуміємо надати ціль і бажаний розмах.

В нас досі не могли знайти свого "знаю", і в тім лежить глибша причина сучасного стану України, не лише чужа брутальність і "обставини". В нас тому не можуть здобутися на відважне й сильне своє "знаю", бо бояться його, бо не можна погодити непогодиме: ідеали спокою й свободи й могутности, поєднати "революцію" з "музикою", волю з безжурністю, насолоду й ідилію – з боротьбою, спокій і гармонію з насильством, ліризм з драматизмом, мир з війною, справедливість з владою, безпеку з авантурничістю, спокій з рухом, щастя з "розмахом волі", рабство зі свободою... "Ми" приймаємо чуже владарне "знаю" тому, що нам страшно виробити своє, що ми воліємо зістатися з нашою "красою", лишивши чужинцям їх "силу". Те хитання волі мусить скінчитися. Нація, що стремить до свободи й до відіграння своєї ролі в світі, мусить раз на завжди позбутися світогляду звироднілих рас і засвоїти драматичний, волевий світ сильних народів володарів, який уже зачинає прокидатися на Україні.

Бо, всупереч провансальцям, "воля, слава, сила, відмірюються силою боротьби" не "страждань" і "сліз". Боротьба за існування є законом життя. Всесвітньої правди нема. Німецький барон, який в ім'я культури претендував недавно на панування в Балтиці; лотиш, який в ім'я "більшости" створив там свою державку і москаль, що мав і хоче знова її мати в ім'я доступу до моря, всі вони, для себе мають рацію. Життя ж признає її тому, хто викажеться більшою силою моральною й фізичною. Ту силу можемо ми здобути лиш тоді, коли переймемося новим духом, новою ідеологією. Перед кожною нацією є дилема: або перемогти, або згинути. Прекрасно співають англійці "пануй Брітанія над морями, і ніколи, ніколи, ніколи ми не будемо рабами"... Або "панування" або "рабство"! Ту ж думку висловлював і співець "Слова о полку" про князя Ігоря – або "сідло золоте" – або "сідло невольницьке"...

Ту мужню нашу, славну ідеологію, ідеологію рас, що радо приймають боротьбу за буття й за щастя перемоги, повинні ми засвоїти наново. Але передумовою є повний розрив з духом провансальства, що труїть національну душу...

"Лиш плекання зовсім нового духа врятує нас!"

---------------------

ПРИМІТКИ ДО ТЕКСТУ

ДО ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ:

[1-1] A.Schopenhauer. – Sammtl. Werke. В. І., Die Welt als Wille u. Vorstellung, Inselv, Leipzig, s.166.

[2-1] G.Simmel – Philosophie des Geldes, Munchen, 1922.

[3-1] і [4-1] Leslie Stephen – History of English Thought in the l8th Century, II, ch.X.

[5-1] H.T.Buckle – History of civilization in England.

[6-1] Ю.Охримович. – Розвиток укр. національної думки. Київ, 1922 рік.

[7-1], [8-1] і [9-1] М.Драгоманів. – Чудацькі думки.

[10-1] W.Oswald. – Monistische Sonntags Predigten.

[11-1] М.Драгоманів. – Полное собраніе сочиненій, "По вопросу о малорусской литературе", Париж, т. II, стор. 401.

[12-1] Л.Толстой. – Царство Божіе внутрь вас.

[13-1] Молода Україна, ч. 2. Львів.

[14-1] С.Єфремов. – За рік 1912, стор. 12.

[15-1] Праця ч.11, "Неістнуюче питання" С.Войниловича (Наш Голос, стор. 283).

[16-1] О.Саліковський. – "Укр. Жизнь", 1912, ч. 2.

[17-1] і [18-1] "Укр.Жизнь", ч. 78, 1912, ст. 51; ч. 6, 1922, ст. 1213.

[19-1] М.Грушевський. – Якої ми хочемо федерації, (вид. 3), Київ, 1917.

[20-1] Молода Україна, 1906, ч. 6.

[21-1] М.Вороний.

[22-1] І.Франко. – З вершин і низин.

[23-1] і [24-1] Із днів моєї молодости.

[25-1] М.Мова. – Козачий кістяк.

[26-1] М.Вороний. – На свято відкр. памятн. Котляревського.

[27-1] Світ дитини, Львів. 1925, січень.

[28-1] М.Чубинський. – "Укр. Жизньх, І, 1912.

[29-1] W.G.Hegel. – Vorlesungen ub. d. Aesthetik, В. I., Berlin. 1842, s. 156.

[30-1] і [31-1] Iп.Бочковський. – Національна справа, Відень, 1920, стор. 36 і 110.

[32-1] Наш Голос, Львів, стор. 285, 349.

[33-1] М.Грушевський. – Украін. Вєстнік, 1906. кн. 3.

[34-1] Iп.Бочковський. – Цит. праця, стор. 97; Народ, 1891. ч. 1718.

[35-1] В.Зомбарт. – До психольоґії соціялістичних теоретиків.(ЛНВ,1924),35.

[36-1] G.Simmel, o p. cit.

[37-1], [38-1] і [39-1] М.Драгоманів. – Чудацькі думки.

[40-1] Переднє слово до Громади, 1878.

[41-1] Гром. Голос, 1925, ч. 6.

[42-1] Народ, 1891, ч. 2.

[43-1] І.Франко. – Любов до України.

[44-1] і [45-1] О.Spengler. – Untergang des Abendlandes, I, 118 etc.

[46-1] G.W.Hegel, o p. cit.

[47-1] О.Олесь. – Вибір поезій, (вид. Лаврова).

[48-1] О.Турянський. – Поза межами болю.

[49-1] Christianity and World Problems, No 7, The Abolition of war, N.Y.

[50-1] І.Франко. – Зів'яле листя, Із книги Кааф II, Мамо природо.

[51-1] В.Винниченко. – Відродження нації, І, стор. 22.

[52-1] Гр.Наш. – Народня влада на Україні, Прага, 1922.

[53-1] Молода Україна, 1905, ч. 1.

[54-1] Україна, (місячник українознавства), Київ, 1924.

[55-1] К.Кобєрський. – Українське народництво по обох боках Збруча. ЛьвівКоломия, стор 46.

[56-1] М.Шаповал. – Революц. соціялізм на Україні, І. ст. 67.

[57-1] "Укр. Жизнь", 1912, ч. 10.

[58-1] Ch.Maurras, La politique Religieuse, p. 77.

[59-1] A.Schopenhauer, op cit., B. I., s. 339.

[60-1] Укр. Вєстнік, 1906, ч. 12.

[61-1] С.Єфремов. – За рік 1912, стор. 77; Життя, орган укр. соц. молоді ч. І (4), 1925 p.

[62-1] К.Кобєрський. – Цит. праця, стор. 114.

[63-1] Гр.Наш. – Цит. праця.

[64-1] і [65-1] М.Драгоманів. – Чудацькі думки.

[66-1] Життя, ч. І (4), 1925.

[67-1] М.Драгоманів. – Листи на Наддніпрянську Україну.

[68-1] Гр.Наш. – Цит. праця.

[69-1] М.Драгоманів. – Шевченко, українофіли і соціялізм.

[70-1] Молода Україна, ч. 6.

[71-1], [72-1], [73-1], [74-1] і [75-1] М.Драгоманів. – Чудацькі думки. Народ 1891 чч. 1, 2, 19.

[76-1] і [77-1] К.Кобєрський. – Цит. праця, стор. 44. 46.

[78-1] М.Бакунин. – Государство и анархія.

[79-1] М.Грушевський. – Укр. Вєстнік, 1906. ч 3.

[80-1] Переднє слово до Громади, 1878.

[81-1] М.Грушевський. – Борітеся Поборете, Відень. 1920, ч. 1.

[82-1] М.Шаповал. – Цит. праця, стор. 225.

[83-1] С.Єфремов. – Україна, Київ, 1924, ч. 12.

[84-1] Переписка М.Драгоманова з М.Павликом, Чернівці, 1918, V, стор. 262.

[85-1] М.Драгоманів. – Листи на Наддніпрянську Україну, Турки внутренніє й внешніє.

[86-1] М.Драгоманів. – По вопросу о малорусской литературе.

[87-1] М.Грушевський. Звідки пішло українство і до чого воно іде, Київ, 1917.

[88-1] Хлібороб. Україна, II, IIIIV, стор. 33.

[89-1] М.Драгоманів. – Листи і пр.

[90-1] і [91-1] Хлібороб. Україна, зб. VIIVIII, стор. 185, зб. VVI. стор. 63, 64.

[92-1] Христюк. – Укр. революція, II, 19; В.Винниченко. – Відродження нації, І. 43, 44.

[93-1] Iп.Бочковський. – Цит. праця, стор 145.

[94-1] В.Винниченко. – Цит. праця, стор. 111, 103.

[95-1] Діло, 3. І, 1923.

[96-1] С.Дністрянський. – Нова держава, Прага, 1923.

[97-1] В.Панейко. – Зєдинені держави східної Европи; Укр. Вєстнік, 1926, 3.

[98-1] С.Дністрянський. – Цит. праця.

[99-1] Об'єднання, Відень, 1924, листопад.

[100-1] і [101-1] Iп.Бочковський. – Цит. праця, ст. 51, 94, 125, 167.

[102-1] Переписка М.Драгоманова з М.Павликом, т. IV, стор. 13; Листовання М.Драгоманова з В.Навроцьким, ЛНВ, 1923, III.

[103-1] Народ, 1891, ч. 1.

[104-1] Програма Громади, 1880.

[105-1] Укр. Вєстнік, 1906, I.

[106-1] Л.Толстой. – Патріотизм.

[107-1] Громада ч.І.

[108-1] 3 початків українського соціялістичного руху. М.Драгоманів і женевський соціялістичний гурток, зладив М.Грушевський. Відень, 1922, стор. 158.

[109-1] Народ – 1890, II і 1893, 14.

[110-1] G. Simmel, o p. cit., p. 48.

[111-1] Переписка М.Драгоманова з М.Павликом, т.IV, ст.17.

[112-1] К.Szwarce. – Herbert Spencer, p.106 (Aus Natur und Geisteswelt).

[113-1] 3 починів укр.соц.руху, стор.111.

[114-1] М.Драгоманів. – Полное собраніе сочин., вступне слово Б. Кістяковського; Пролетарська Правда, 21. VII. 1925.

[115-1] і [116-1] М.Драгоманів. – Чудацькі думки; Политическія сочиненія. Москва, т. І, стор. XXXI.

[117-1] 3 починів укр. соц. руху, стор. 85.

[118-1], [119-1], [120-1] і [121-1] Народ. 1891, ч. 3, 19 і 20.

[122-1] М.Павлик. – Народ, 1890, ч. 23.

[123-1] Народ 1894, ч 4.

[124-1] М.Драгоманів. – Рай і Поступ.

[125-1], [126-1] і [127-1] Народ, 1891, ч. 12.

[128-1] Переднє слово до Громади, т. І.

[129-1] Политич. сочинєнія і пр., стор. 388.

[130-1] 3 починів укр. гоц. руху, стор. 49.

[131-1] Народ, 1891, 2 і 19.

[132-1] М.Грушевський – якої ми хочемо федерації, Київ, 1917.

[133-1] М.Грушевський. – Вільна Україна.

[134-1] і [135-1] Укр. Жизнь, 1925, ч. 1 і 1913. ч. 4.

[136-1] і [137-1] О.Саліковський і В.Саліковський. – Укр. Жизнь, 1913, 4 і 9.

[138-1] С.Єфремов. – Історія укр. письменства, ст. 265.

[139-1] Укр. Вєстнік, 1906, ч. 5.

[140-1] С.Єфремов. – За рік 1912, стор. 176.

[141-1] З Київської "Ради", (Наш Голос, стор. 418).

[142-1] Укр. Жизнь, липень 1914, 1917 p.

[143-1] і [144-1] Укр. Жизнь, 1917, чч. 3, 6; О.Саліковський – тамже, 1916, ч. 9.

[145-1] L'orient libre, Прага, ч. 3, 1924 p. (стаття С.Шелухіна).

[146-1] Проєкт резолюції по націон. питанню О.Скорописа для груднев. зїзду 1904 p. РУП. (Об'єднання, Відень, листопад 1924 p., стор. 84).

[147-1] Вістник Союза Визвол. України, ч. 15, IV, і ч. 6, V, 1917.

[148-1] Наш Голос, стор. 356.

[149-1] О.Доценко. – Літопис укр. революції, Львів, 1924.

[150-1] до [157-1] В.Винниченко – Відродження нації, І, стор. 90, 92, 98, 268, 279, 43, 155, 192, 193, 39, 47.

[158-1] і [159-1] М.Шаповал.