Фольклорно-етнографічні нариси та статті - Свидницький А. П.

class="p1" style="">На рождество гаданья идут уже далее. «Дівчина, котра на відданні, бере їдну ложку під пахву, а другу на стіл кладе. Як покушає куті, то біжить на двір - на те місце, де кабана шмалили, та й слухає. З якої сторони собаки загавкають, з тої будуть старости. Як вертається до хати, то дивиться в вікно крізь верхню шибку. Кажуть, дасться бачити сужений, що сидить за столом і киває на цю ложку». Подобное гаданье есть и на Андрея: «Як повечеряють, як миски заберуть з стола, дівка бере скатерку з ложками, стає на сіннім порозі і три рази торохкоче ложками. З якого боку озвуться собаки, з того буде сужений». Но в колядах 94 хлопці и дівчата представляются уже имеющими пару. Вот некоторые из таких колядок:

 

Молодцеві

 

1

 

В славнім селі, а багатім дворі, ой дай, боже!

Там п’ють молодці все добірнії, ой дай, боже! 95

Межи ними єсть гречний молодець,

Гречний молодець, N хлопець.

Посилає він вір’яна за дівку.

Вона до його все листи пише:

«Гречний молодче! не томи коней -

Не томи коней, не турбуй людей;

Там я до тебе сама прибуду».

Полем ішла, як чорна хмара;

В село ввійшла, як дробен дощик;

У сіни ввійшла, як зоря зійшла;

До хати ввійшла, як паняночка.

Його ненька аж ся з’уміла:

«Що мені бог дав за паняночку? -

За паняночку, за невісточку!

По воду пішла, вина принесла;

По вогонь пішла, злота принесла» и пр.

 

2

 

А в неділю рано-пораненько, ой дай, боже!

А загадали всім на війну іти. 96

«Хто сина має, най висилає,

А хто не має, нехай наймає».

Вдова сина мала, то й висилала,

Як висилала, то й научала:

«Не їдь, синку, поперед війська.

Але їдь, синку, позаду війська».

А він не слухав, вперед поїхав.

Король питає: «Чий то син грає?»

Він конем повернув, військо навернув:

«Та рушай, військо, під Бендер-місто».

Військо рушає, з гармат стріляє,

Аж чотири печі розсипається,-

Татарський города́р іздригається;

Міщане хо́дя, радоньку радя:

Що цьому дитяті подарувати.

Винесли їму срібла-золота.

А він на теє не подивився,

Шапочки не зняв і не вклонився;

Конем повернув, хусткою махнув -

Хусткою махнув, військо навернув:

«А рушай, військо, під Бендер-місто!»

Військо рушає, з гармат стріляє и пр., как и выше.

Только после ради купці

Вивели їму коня вороного.

А він на теє не подивився,

Шапочки не зняв і не вклонився;

Конем повернув, шаблею махнув -

Шаблею махнув, на військо гукнув:

«А рушай, військо, під Бендер-місто!»

Військо рушає и пр., как и выше. Только здесь уже:

Старшина ходе, радоньку раде:

Що цьому дитяті подарувати.

Вивели йому панну в наряді.

А він на цеє та й подивився,

Шапочку зняв, низько вклонився и пр.

 

3

 

Ой рано-рано кури запіли, ой дай, боже!

А ще раньше встав гречний молодець -

Гречний молодець, N хлопець.

Ой устав-устав, три свічки всукав;

При їдні свічі личенько вмивав,

При другі свічі коника сідлав,

При треті свічі браття пробуджав:

«Вставайте, браття, коні сідлайте -

Коні сідлайте, хортів скликайте,

Та поїдемо на полювання:

Ой-бо я назнав кунку в дереві -

Кунку в дереві, панну в теремі.

А кому буде кунка на шубу,

А мені буде панна до шлюбу».

Від цього слова бувай же здоров;

Та не сам собою, з отцем, з ненькою;

З отцем, з ненькою і з челядкою;

І з челядкою, і з колядкою,

Зо всіма нами, приятелями. 97

 

Дівці

 

У чистім полі покрай дороги, ой дай, боже!

Там гречна панна пшеницю жала;

Ой жала, жала, не спочивала;

За нею сніпки в чотири рядки.

Прийшло ж до неї аж три вір’яни:

Ой ви, вір’яни! ви, голублята!

Не беріть мене із поля, з ниви,

Возьмете мене у батька з двора,

У батька з двора, з хати з-за стола».

Від цього слова бувай здорова и пр.

 

К тому времени, значит, когда мы празднуем рождество Христово, парубки и девицы в древности имели уже в виду пары для себя, чтобы побраться, когда наступит месяц просинець. Но, очевидно, не всем это удавалось. Оттого и остался еще один день для гаданий о женихах и невестах. Это Новый год и, собственно, ночь против Нового года. В это время можно гадать тому и другому полу без различия. Гадающие сидят за зеркалом, думая увидеть в нем долю. Также зовут суженого криком в трубу: «Су́джений нерозгудже́ний! іди до мене вечеряти». Думают, что сиденье перед зеркалом может окончиться смертью. Только крайность может вызвать такие рискованные гаданья. Это наводит на мысль, что нынешний Новый год был последним временем гаданий и, быть может, оканчивал собою пору сватовства, а по крайней мере был недалек от этого. И в самом деле, за Новым годом следует уже колодій, когда, как мы видели, уже вяжут колодки оставшимся без пары, как бы в наказание за оплошность. Кто знает, что означала в свое время колодка? Быть может, с этим соединялось лишение каких-либо прав, а может быть, это делалось просто для того, да будет стыдно. Во всяком случае, привязанная колодка не означала чести. За колодием следует уже великдень.

Таким образом, в целом году мы не находим ни одного празднования, подходящего к гаивкам первого отдела, где бы любовь была выражена более обще, нежели на великдень. Поэтому мы и