Ромео і Джульєтта - Вільям
2 - Хор - В англійському театрі хор інколи зберігається як наслідування античної традиції. Роль Хору і Пролога виконував один з провідних акторів трупи, одягнений у чорний плащ. В «Ромео і Джульєтті» Хор з’являється на сцені двічі. Можливо, що інші виступи Хору в трагедії не збереглись.
3 - Тривалість вистави у театрі часів Шекспіра 2-2,5 години без перерви.
4 - ...бо ми ж таки не вуглярі.- Ремесло вуглярів, які випалювали деревне вугілля, вважалось найнижчим.
5 - ...двоє слуг Монтеккі.- Слуги певного дворянського роду вирізнялись кольором свого одягу або особливими позначками на капелюхах.
6 - Бунтівники ви! Вороги спокою! - Промову князя написано у стилі інвективи, жанру політичної лірики. Інвективи були дуже поширені ще за часів античності. Нового розвитку набувають у добу Відродження.
7 - Аврора - в римській міфології богиня світанку. Образ Аврори, що відхиляє запону на сході, відкриваючи шлях сонцю, був дуже поширений у мистецтві Відродження.
8 - З ненависті любов. О гнів кохання! - Визначення кохання шляхом поєднання протилежностей типове для любовної лірики доби Відродження. В той же час слова Ромео провіщають основний конфлікт трагедії.
9 - Якщо блюзнірством погрішу таким, Вогнем хай сльози очі випікають.- Поєднання теми кохання з темою святості типове ще для куртуазної культури почуття. В трагедії цей мотив обігрується також під час розмови Ромео і Джульєтти на балу.
10 - Мамка - ролі літніх жінок за часів Шекспіра виконували комедійні актори. Роль мамки виконував актор в амплуа блазня.
11 - Це ж їй, здається, повних чотирнадцять...- В ті часи дівчинка 14 років вважалась вже дівчиною на виданні. В новелі Банделло та в її обробці Пейнтером Джульєтті - 18 років, в поемі Брука - 16, у Шекспіра - лише 14.
12 - ...що маю їх лише чотири.. - певна непослідовність. Джульєтті 14 років, а мамка була її годувальницею, тобто їй лише за 30. У той же час беззубий рот мамки свідчить про її старість. Очевидно, це мало підсилювати комедійність ролі.
13 - Читай в лиці Паріса, як у книзі...- Розгорнута метафора. Порівняння красеня Паріса з книгою пов’язане з дещо штучним характером цього персонажа.
14 - Меркуціо - В поемі Брука Меркуціо порівнюється з левом. Воднораз підкреслюється, що він мав «холодні, мов укриті снігом гори, руки», що має означати нездатність до палкого кохання.
15 - Не можу я скакати. Дай смолоскип! - В групі ряджених той, хто не вмів або не мав бажання танцювати, виконував обов’язки слуги, що несе смолоскип.
16 - Жартуни веселі Хай топчуть каблуками очерет.- Англійська реалія. В тогочасній Англії підлоги покривали очеретом, що замінював килими.
17 - Королева Меб - образ із кельтської міфології. З образом королеви Меб у народних повір’ях поєднували різні чудеса. Так, вона ніби допомагала народженню синів, підмінювала в колисках новонароджених тощо.
18 - Олдермен - міський старійшина. Перстень на великому пальці - атрибут його посади.
19 - За народним повір’ям, у лінивих дівчат під нігтями ніби заводились черв’ячки.
20 - Вона ж між них - голубка між галками! - Джульєтта, певно, з’являється в білому одязі. Колір у шекспірівському театрі мав символічне значення. Білий колір символізує невинність, щирість; вогняно-жовтий - зухвальство («вогняний Тібальт»); зелений - юність та життєрадісність (Меркуціо) тощо.
21 - Коли торкнувсь рукою недостойно...- розгорнута метафора. Ромео, мов прочанин, торкається святині - Джульєтти й цілує її. Цілування святої ікони повинно було звільнити прочанина від гріха.
22 - За часів Шекспіра поцілувати в товаристві незнайому даму з її згоди не вважалось порушенням етикету.
23 - Бо ворога кохаю ніжно я! - В поемі Брука докладно зображено відчай Джульєтти, коли вона дізнається, що Ромео належить до роду Монтеккі. Шекспір підкреслює силу і раптовість кохання дівчини, яка майже зразу відмовляється від сумнівів, цілком віддаючись пристрасті.
24 - Шекспір неодноразово звертається до народної балади про африканського короля Кофетуа, який ненавидів жінок, доки не зустрів молоду жебрачку Зенелофон. Ця балада згадувалася і в «Марних зусиллях кохання».
25 - ...з любовних клятв Сміється сам Юпітер.- Так твердить Овідій в поемі «Мистецтво кохання». Юпітер сміється з клятв закоханих, які легко даються і ще легше забуваються.
26 - Ехо - в давньогрецькій міфології німфа, уособлення луни. З образом Ехо в світовому мистецтві пов’язано чимало сюжетів.
27 - ...з-під огняних коліс Титана.- Мається на увазі давньогрецький міф про бога сонця Геліоса, сина титана Гіперіона. Геліоса зображували на вогняній колісниці з сонячним промінням над головою.
28 - Земля - природи мати і могила: В собі хоронить все, що породила.- В монолозі брата Лоренцо відтворено філософський погляд Відродження на природу як першоджерело круговороту вічного відновлення, що близький до пантеїзму.
29 - Св. Франціск Ассізький - Справжнє ім’я: Джованні Бернардоне (1181 або 1182-1226). Італійський релігійний діяч. Твір Франціска Ассізького на умбрійському діалекті «Кантика брата Сонця, або Похвала творінню» (1224) - гімн, який прославляє не лише бога, а й усі його творіння, був дуже поширений в епоху Відродження. Гармонійне бачення всесвіту, натхненне звеличення
