Ромео і Джульєтта - Вільям
Брат Лоренцо
Святий Франціску, поможи мені!
Вже стільки раз мої старечі ноги
Спіткнулись об могили цеї ночі...
Хто тут?
Балтазар
(виходячи наперед)
Це друг, який вас добре знає.
Брат Лоренцо
Спаси вас боже! Друже мій, скажіть,
Що то за смолоскип, що марно світить
Для робаків та черепів безоких?
Здається, то у склепі Капулетті...
Балтазар
Так, отче пресвятий, і там також
Господар мій, ваш друг.
Брат Лоренцо
Який?
Балтазар
Ромео.
Брат Лоренцо
Він там давно?
Балтазар
Вже, мабуть, з півгодини.
Брат Лоренцо
Ходім зі мною в склеп.
Балтазар
Не смію, отче.
Господар мій не знає, що я тут.
І він мені грозив страшною смертю,
Якщо за ним я стежити зостанусь.
Брат Лоренцо
То залишайсь. Я сам піду. Боюсь...
Боюся, щоб не трапилось нещастя.
Балтазар
Коли я тут під тисом спав, мені
Приснилось, що господар мій зітнувся
З якимсь синьйором і убив його.
Брат Лоренцо
(підходить до склепу)
Ромео! Боже мій! Чия це кров
Камінні східці склепу багрянить?
Хто кинув закривавлені ці шпаги
Тут, на порозі вічного спокою?..
(Входить до склепу)
Ромео! О, який блідий! Хто ще?..
Як? І Паріс?.. Увесь залитий кров’ю?..
Яка лиха година спричинилась
До цих фатальних і страшних подій?
Синьйора ворухнулась!
Джульєтта прокидається.
Джульєтта
О мій отче!
Пораднику! А де мій чоловік?
Я знаю добре, де я маю бути;
І ось я тут. А де ж Ромео мій?
Шум за сценою.
Брат Лоренцо
Я чую шум. Ходім з цього гнізда
Зарази, смерті і тяжкого сну.
Наш замір вища сила зруйнувала,
Не наша. Ми противитись не можем.
Ходім! Ходім! Джульєтто, поруч тебе
Лежить твій мертвий муж. Паріс також.
Тебе у монастир я прилаштую
Святих сестер. Ходім, не зволікай.
Нічого не розпитуй. Близько варта.
Біжім хутчій. Джульєтто, люба сестро!
Шум наближається.
Загаємось - ускочимо в біду.
(Виходить)
Джульєтта
Іди, мій отче, сам. Я не піду.
Що любий мій в руці стискає? Склянку,
Спорожнену, я бачу, до останку.
І смерть страшна отрута завдала...
Який скупий! Все випив! Не лишив
І краплі благодатної для мене,
Що помогла б мені піти за ним!
Я цілуватиму твої вуста...
Ще, може, трішки є на них трутизни,-
В підкріпленні цьому я смерть знайду...
(Цілує його)
Твої вуста ще теплі!..
1-й страж
(за сценою)
Де це, хлопче?
Веди нас!
Джульєтта
Хтось іде!.. Мерщій! О щастя:
Тут рятівний кинджал!
(Вихоплює кинджал Ромео з піхов)
Ось твої піхви!
(Заколює себе)
Зостанься в них і дай мені умерти!..
(Падає на труп Ромео і вмирає)
Входить сторожа з Парісовим пажем.
Паж
Це тут було, де смолоскип палає.
1-й страж
Кров на землі! Оглянуть кладовище!
Кого б ви не знайшли, хапайте всіх!
Кілька стражів виходять.
Страшна картина! Граф лежить убитий...
Джульєтта теж спливає кров’ю... Що?..
Вона ще тепла!.. Щойно лиш померла,
Хоча два дні, як в склепі поховали!..
До герцога! Покличте Капулетті!
Збудіть Монтеккі! Обшукайте цвинтар!
Виходять ще кілька стражів.
Ми бачимо лише трагічне місце;
Трагедії ж кривавої причину
Без слідства нам ніяк не розгадати.
Повертаються кілька стражів з Балтазаром.
2-й страж
Ось ми знайшли слугу Ромео, він
На кладовищі був.
1-й страж
Не відпускати,
Аж доки герцог не прибуде сам!
Повертаються інші стражі з братом Лоренцо.
3-й страж
Ось тут чернець тремтить, зітхає й плаче;
У нього заступ відібрали ми
І лом. А йшов він звідси, з кладовища.
1-й страж
Це підозріло... Не пускать ченця!
Входить князь з почтом.
Князь
Яке нещастя сталось тут зненацька,
Що нас так рано підняли з постелі?
Входять Капулетті, синьйора Капулетті та інші.
Капулетті
Що скоїлось? Чого це тут кричать?
Синьйора Капулетті
Народ по вулицях гука: «Ромео!»
А хто - «Джульєтта!», хто - «Паріс!». Біжать
Всі з зойками до нашої гробниці.
Князь
Який тут жах так нам тривожить слух?
1-й страж
Володарю, ось граф лежить убитий,
Ромео мертвий, поруч з ним Джульєтта.
Вона була вже мертва, а тепер
Її убито знов. Вона ще тепла...
Князь
Шукайте скрізь негайно і дізнайтесь,
Хто б міг вчинити цей жахливий злочин!
1-й страж
Слуга Ромео тут, ось і чернець;
При них ми захопили і знаряддя,
Яким гробницю можна розламати.
Капулетті
О небо! О дружино! Глянь сюди...
Таж наша доня вся спливає кров’ю!..
Він місцем помилився, цей кинджал!
Його оселя ось порожня висить
На поясі у мертвого Монтеккі,
А згубний ніж стирчить у грудях доньки!
Синьйора Капулетті
О горе! Жах - мов похоронний дзвін,
Мене у домовину кличе він!
Входять Монтеккі та
