З неопублікованого - Олександр Олесь
Все сміється, все співає...
В мене ж в серці гнів клекоче,
Помста руки простягає,
Хтось бадьорить, хтось пророче,
Хтось за мене шаблю точе,
Хтось вітає, хтось співає...
Гей, нащо тобі любов!
Вийми шаблю, хоругов
І борися до загину
За покривджену країну.
28.04.1909
«Прийди, схопи мене і вирви…»
Прийди, схопи мене і вирви
Із моря смутку і нудьги,-
Зламав я керму в хвилях прірви
І стратив милі береги.
Я кинув несла, впав в розпуку,
Учадів смородом води...
Прийди, візьми мене за руку
І в край щасливий поведи.
Літа пливуть... життя минає...
О ти, кому я дорогий,
Поглянь, як серце мука крає,
Як точать будні мозок мій.
Прийди, заглянь душею в очі -
І зрячим я, сліпий, зроблюсь,
І в мене сила захлюпоче,
І я з життям ще поборюсь.
2.05.1909
«Пролинуть їх міщанські дні…»
Пролинуть їх міщанські дні,
Смердячий рот їм смерть зав'яже,
І камінь нерухомий ляже
На їхні груди кам'яні.
Вони, бездушні і сліпі,
Раби панів, юрби офіри,
Кричали, вірили без віри
І йшли слухняно по тропі.
З пером і папером в руках
Кудись неслись гусині зграї
І на життя, як попугаї,
Могли кричать лише: «Дурак!»
А збоку їх цвіли поля,
Річки і струмені шуміли,
Страждали, прагнули, не сміли,
І повно дихала земля.
1.05.1909
«Минають дні солодким сном…»
Минають дні солодким сном...
Солодкий сон ясний, глибокий...
Душа обвіяна теплом,
В душі тепло, примир'я, спокій...
Вона, як янгол на землі...
Мовчить, очей не зводить з мене
І мов заснула на крилі.
Завіса... Сяєво земне...
А п'ю я з уст чиїхсь нектар...
Аж ось її уже немає...
І чад зника казкових чар,
І серце рани розкриває.
В туманах спогади летять,
Приносять муки пережиті,
І струни порвані тремтять,
І стогнуть помисли розбиті.
І ось вона... задумана, смутна,
Хова свої важкі зітхання,
Стоїть [тихенько], мовчазна,
Уся - [задума], вся - питання.
Немов зів'ялими над раєм,
І нам було б умерти слід...
А ми остались і блукаєм,
І журно дивимось на світ.
[1909]
«Раз прийшла Церера вранці…»
Раз прийшла Церера 2 вранці
І Еолу 3 каже так:
«Всі мої щасливі бранці,
Всі раби мої в квітках...
П'ють кохання насолоду,
П'ють повітря, сонце п'ють,
Хвалять Бога і природу
І життю поклони б'ють...
Ой повій, повій, Еоле,
З ними весело пограйсь,
Похитай гілля поволі,
Пожартуй і покохайсь».
Сиплють квіти розкіш цвіту,
Стогнуть тяжко, вагітні,
І не раді уже світу,
Сонцю, Богу і весні.
А Церера із Еолом
Грають в фільку з пітним чолом,
Глянуть часом на квітки -
І сміються в кулаки.
7.05.1909
«Розкажи нам, розкажи нам»
«Розкажи нам, розкажи нам»,-
Діти просять і кричать,
І за поворот за мною
В поле весело біжать.
Рвуть квітки, їдять козельки,
Ловлять мушок золотих.
Хтось джмеля у шапці трусе
І лякає ним малих.
«Розкажи нам, заспівай нам»,-
Діти жалібно кричать
І між сизими житами
В полі весело біжать.
«Ой я рад вам, милі діти,
Казку-пісню заспівать,
Так слова мої прибиті
І уста мої мовчать».
Скачуть привиди криваві,
Б'ються в серці, в голові,
Як в рубінах квіти...
Червоніють у крові.
Ви не бачите, незрячі,
Ви не чуєте, глухі,
Хто це так голосе-плаче…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ах, навіщо мене мати
Породила на сей світ.
Краще б каменем лежати,
Ніж носить [кривавий] цвіт.
Може, знаєте ви ліки?
Я сходив усі поля...
Грайтесь, бігайте, каліки,
Може, знайдуться зілля.
Щось болить душа у мене...
Пройде... пройде... це я так.
Грайтесь, лагідно-зелене
Поле стелеться в квітках.
Грайтесь, діти, пийте вроду...
Щастя ж хтось сховав в річках.
Коли що... всі зразу в воду...
Пройде... пройде... це я так.
23-25.05.1909
«Прокинувсь я в волошках польових…»
Прокинувсь я в волошках польових.
Лежу, дивлюсь і сам не знаю,
Чи я на ліжку серед них,
Чи десь під житом спочиваю.
Дивлюсь: кімнати... вдома я...
О так! Тепер я розумію:
Це ти розкидала квітки
І принесла мені надію.
Лежу... й мені чомусь здається все,
Що так колись у казці рано
Мені хтось щастя принесе
І всипе ним мене неждано.
29.05.1909
«Він все ішов, ішов в негоду…»
Він все ішов, ішов в негоду,
З високим прапором в руках,
І нас він кликав до народу,
А ми сиділи по кутках.
Він все віддав: надію, спокій,
Здоров'я, молодість, життя...
І склав на жертвенник високий
