На крилах пісень - Леся Українка
Тому в цьому томі збережена композиція прижиттєвих збірок. Що ж до текстів цих збірок, то тут враховується історія їх написання і видання. 1904 р. у Києві вийшла книжка вибраних поезій Лесі Українки під заголовком «На крилах пісень». Готуючи її, Леся Українка заново переглянула всі три збірки, опустила кілька, на її погляд, слабших поезій, ряд поезій заново відредагувала, вилучивши строфи, які вже не задовольняли її як митця. Були також зроблені орфографічні та пунктуаційні правки. У виданні «На крилах пісень» (1904) є кілька цензурних (а може, й автоцензурних) вилучень, які відновлені за першодруками закордонних видань.
Твори, що ввійшли до збірки «На крилах пісень» (1893), подаються за київським виданням 1904 р., оскільки в ньому відбита остання авторська воля. Поезії, вилучені при підготовці цієї книжкй з ідейно-художніх міркувань, друкуються за першодруками. Поезії із збірок «Думи і мрії» та «Відгуки» публікуються за текстами цих видань із врахуванням авторських правок видання 1904 р.
Вірші, що не ввійшли до збірок, подаються в останніх авторських редакціях за текстами прижиттєвих публікацій, а при відсутності публікацій - за автографами. Ці вірші можна поділити на дві частини: 1) не вміщені до прижиттєвих поетичних збірок (1887-1902); 2) написані після виходу у світ останньої збірки «Відгуки» (1902). Останні надруковані в різних виданнях і в різні часи за життя і після смерті поетеси. Всі вони розміщені в хронологічному порядку, за часом написання. У віршах та поетичних циклах збережені авторські дати під кожним твором, хоч вони інколи не збігаються з фактичними датами написання чи остаточного завершення вірша.
У томі під текстами поетичних і драматичних творів стоять авторські дати, якщо вони є в текстах, за якими подаються. Незалежно від наявності чи відсутності авторської дати в тексті в примітці зазначається дата фактичного написання твору.
Серед поезій, раніше не публікованих і не призначених для друку принаймні за життя поетеси, є твори, в яких відбилася глибоко інтимна душевна драма Лесі Українки. Хронологічні рамки цього своєрідного циклу окреслені досить виразно: листопад 1900 р. - лютий 1902 р. (від ліричної медитації «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами...» до поезії «Ти хотів би квіток на дорозі моїй?»). Ці твори вперше надруковані у вид.: Деркач М. Леся Українка. Неопубліковані твори. К., 1946. У даному томі вони подаються за автографами.
Окремо в хронологічному порядку розміщені поеми, серед яких «Давня казка» і «Роберт Брюс, король шотландський», які Леся Українка включила до збірки «Думи і мрії». Для інших поем, а також драматичних творів, першою і останньою авторською прижиттєвою публікацією стали першодруки в тогочасній українській пресі, переважно в журналі «Літературно-науковий вісник» (далі - ЛНВ). Як виняток залишена в чорновому автографі фантастична драма «Осіння казка» друкується за чорновим автографом.
Тексти подаються за сучасним правописом, із збереженням лексичних та морфологічних особливостей мови письменниці. Переважна більшість автографів Лесі Українки зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Посилаючись на ці матеріали, зазначаємо номер фонду та одиниці збереження.
НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ
Збірка вийшла у Львові на початку 1893 р. під безпосереднім наглядом Івана Франка. Друкуються всі вміщені у збірці твори, крім ранніх поем «Русалка», «Самсон», «Місячна легенда». Тексти збірки, за винятком зазначених у примітці, подаються за вид.: На крилах пісень. К., 1904.
СІМ СТРУН
Цикл із семи віршів вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 3-8. Один із віршів циклу «Fa» («Фантазіє! ти сило чарівна...») друкувався раніше у львівському журн. «Зоря», 1891, № 4, с. 64.
Автограф циклу: ф. 2, № 11, с. 15-24.
Датується орієнтовно 1890 р. за автографом.
У першодруку поезії «Mi» («Місяць яснесенький...») опущено строфу чистового автографа, яка йшла після першої строфи (останній рядок «Пізній-бо час»):
Спи без завадоньки!
Жодної зрадоньки
Ти ще не знав,
Ані розрадоньки
В серці не мав.
В останній прижиттєвій публікації київського видання «На крилах пісень» (1904) знято третю строфу (після рядка «Лихо та жаль»):
Туга даремная!..
Доля таємная
Тебе чека;
Ясна чи темная?
Хто зна яка!
У чистовому автографі, крім опублікованої, є інша редакція вірша «Fa», вперше надрукована в журн. «Життя і революція», 1928, № 2, с. 154-155.
Fa
(Сонет)
Фантазіє! ти - сила чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Збудила мертвих з вічного їх сна,
Мету вказала буйній хвилі в морі,-
До тебе обертаюсь я сумна:
Скажи мені, фантазіє дивна́,
Як помогти в безмірнім людськім горі?
Як світ новий з старого збудувати?
Як научить байдужих почувати?
Як розбудити розум, що заснув?
Як час вернуть, що марне проминув?
Як певную мету вказати розпачливим?
Фантазіє! порадь, як жити нещасливим?
ЗОРЯНЕ НЕБО
Цикл із п’яти віршів вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 8-10. Заключний, п’ятий вірш циклу «В небі місяць зіходить смутний...» під заголовком «Зоря» друкувався раніше в журналі «Зоря», 1891, № 12, с. 227. Під цим заголовком, після циклу «Зоряне небо», друкувався у першій збірці, і тільки у київському виданні 1904 р. вірш приєднано до циклу, а заголовок знято.
Автографи віршів циклу, за винятком одного - «В небі місяць зіходить смутний», ф. 7, № 124, арк. 61,- не збереглися. Датується орієнтовно 1891 р.
У виданні 1904 р. знята друга в першодруку строфа поезії «Зорі, очі весняної ночі...» (після рядка «То палкії, мов світла прекрасні».):
Різно дивляться яснії зорі,
Кожна зірка інакше сіяє,-
В кого серце у тузі та в горі,
Той виразно по зорях читає.
Конвалія.- Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, №22, с. 186. Перший надрукований вірш Лесі Українки. Автограф не зберігся. Дата в першодруку: Волинь, 30/X 1884.
Напровесні
