💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Інше » Міфи Давньої Греції - Наталія Ігорівна Тисовська

Міфи Давньої Греції - Наталія Ігорівна Тисовська

Читаємо онлайн Міфи Давньої Греції - Наталія Ігорівна Тисовська
має тайкома одружитися з Етрою, і тоді боги нагородять його сином. Егей не зволікаючи одружився з Етрою, але молодята прожили разом недовго: шлюб був таємним, отож, щоб не викликати підозр, Егею час був вертатися додому. Прощаючись із дружиною, Егей відвів її на скелястий берег, підважив величезну брилу й заховав під неї свій меч і сандалії. «Етро, — мовив він, — будемо сподіватися, що боги милостиві й пошлють нам сина. Рости його в турботі, але нікому не називай імені його батька, навіть йому самому, щоб вороги не вбили його. А коли він змужніє настільки, що зможе зрушити цю брилу, нехай бере мої речі та вирушає до мене в місто Атени. За своїм мечем я упізнаю сина».

Егей поїхав, а незабаром Етра народила сина і нарекла його Тезеєм. Пророк Піттей усім казав, що батько Тезея — сам бог Посейдон. Ніхто цьому не дивувався, адже хлопчик зростав напрочуд гарним, сміливим і дужим. Мудрий Піттей добре виховував онука, а кентавр Хірон навчив його їздити верхи, стріляти з лука та боротися. Коли Тезею виповнилося шістнадцять років, Етра повела сина на морське узбережжя й показала брилу, яку колись дорослий Тезей зможе підважити, щоб дістати з — під неї батьків меч. Та зненацька юний Тезей завиграшки зрушив брилу й дістав заховані там меч і сандалії.

Нічого робити — довелося Етрі розповісти Тезею, що насправді його батько — атенський цар Егей, і лаштувати сина в дорогу. Вона прохала сина обрати морський шлях до Атен, але Тезей не послухався і вирушив небезпечним суходолом. Попрощавшись із дідом і матір’ю, Тезей ступив за поріг.

ПЕРШІ ПОДВИГИ ТЕЗЕЯ

Недарма Тезей обрав важкий шлях суходолом — юному герою кортіло якомога швидше показати свою вправність і здійснити подвиг. А варто зауважити, що того часу всі околиці Атен просто роїлися розбійниками, які грабували та вбивали подорожніх і лякали своїми звірствами всю країну.

Дорогою до Атен Тезей мав проминути місто Епідавр. Поблизу цього сумнозвісного міста зачаївся син бога — коваля Гефеста — розбійник Перифет, який убивав мандрівників мідним дубцем. Щойно Тезей наблизився до Епідавра, як із лісової гущавини вийшов лиховісний Перифет і заступив йому дорогу. Проте Перифет і гадки не мав, кого цього разу він перестрів на лісовій стежці, - він і оком не встиг зморгнути, як Тезей вихопив у розбійника мідного дубця і щосили вперіщив Перифета по голові. Мертвий Перифет гримнувся на землю, а Тезей на знак перемоги забрав собі мідну палицю та рушив далі.

Путь його пролягала через Коринфський перешийок, де лютував інший розбійник — Синнід на прізвисько Пітіокапм, себто «той, що сосни згинає». Лихий Синнід ловив мандрівників, за ноги прив'язував їх до зігнутих дерев, а потім відпускав дерево — і людину роздирало навпіл. Коли Синнід підстеріг Тезея, то герой не ловив ґав, а ловко поборов розбійника. Потім він припнув Синніда за ноги до верхівок двох зігнутих дерев — і лиходій сконав такою самою жахливою смертю, на яку він засудив безліч невинних подорожніх.

Тезей вирушив далі, і йому треба було проминути кордон Мегариди й Аттики. А ці краї сумнозвісні були розбійником Скіроном, який грабував перехожих. Розбійник примушував їх мити собі ноги, а потому зіштовхував зі скелі просто у вир хвиль, де мешкали страшні черепахи, які годувалися людським м’ясом. Коли Скірон хотів зіпхнути в море Тезея, герой сам ухопив розбійника за ногу та скинув зі скелі на поживу лютим черепахам.

Тезей помандрував далі, й незабаром дійшов до міста Елевсина. В Елевсині мешкав жорстокий велет Керкіон. Мав він дочку Алопу, яка була дуже нещасливою, бо понад усе боялася батькового гніву й не могла собі дозволити найменших людських утіх. Коли Тезей з’явився в Елевсині, Керкіон хотів позбутися непроханого гостя, але Тезей міцно обхопив його руками і стиснув так, що Керкіон не міг ні дихнути, ні охнути. Так і впав задушений велет на землю. А Тезей звільнив Алопу, і вона разом зі своїм сином довго й щасливо царювала в Елевсині.

Далі рушив Тезей, і шлях його пролягав повз річку Кефіс, де мешкав Дамаст на прізвисько Прокруст — «той, що витягує». Цей розбійник відзначався тим, що не вбивав мандрівників одразу, а натомість запрошував до себе додому і вкладав спати на особливому ліжку. Якщо людина виявлялася замалою для ліжка, тоді Прокруст витягував її, ламаючи їй кості. Якщо ж ліжко виявлялося закоротким, Прокруст відрубував гостям ноги. Коли Прокруст запросив Тезея до себе на гостину, то, замість влягтися в Прокрустове ложе, герой вклав на нього господаря. Ліжко виявилося закоротким для велетня Прокруста, і Тезей відрубав розбійнику ноги, як той робив це безліч разів зі своїми бідолашними гостями.

ТЕЗЕЙ В АТЕНАХ

А тим часом цар Егей довгі роки владарював в Атенах, і думати забувши про своє таємне одруження з Етрою. Він давно вже взяв за жінку чаклунку Медею, яка мала сина Меда. Понад усе Медея хотіла, щоб Медові дістався царський престол. Коли Тезей з’явився в Атенах, Егей не впізнав сина, а от Медея одразу збагнула, що то за юнак.

На честь гостя у палаці влаштували бучну гостину, як було заведено в давнину. Але підступна Медея не збиралася шанувати гостя — вона наплела цареві Егею сім мішків гречаної вовни про химерні лиха, які буцімто приніс із собою Тезей, і підмовила Егея під час бенкету піднести гостю кубок із отруєним вином. Цар Егей зустрів сина у бенкетній залі з кубком у руках, але Тезей, перш ніж випити запропонованого вина, зняв із пояса меч. Егей одразу впізнав власну зброю, глянув на синові сандалії — і збагнув, що боги останньої миті відвернули непоправну біду!

Тільки зиркнув Егей на дружину — і Медея зникла з очей. Згодом з’ясувалася, що вона з сином Медом утекла в Колхіду. А Егей оголосив Тезея спадкоємцем престолу. Чутка про чудову появу Тезея в Атенах долетіла і до синів Егеєвого брата Палланта,

Відгуки про книгу Міфи Давньої Греції - Наталія Ігорівна Тисовська (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: