Міфи України - Автор невідомий
Певг — вид середземноморської сосни (прим. ред.).
(обратно) 21На початку «Оповіді» зазначено, що її списано у Віриті з послання «некоего Жидовина».
(обратно) 22Епізод надання імені першому синові Єви і Марії дуже нагадує епізод надання імені Богомалятку в колядці, надрукованій Хр. Ящур-жинським на сторінках «Киевской старины» (1895, лютий, с.209–211): Ой в Русалимі у Віфлеємі —
Грай, море, грай! Радуйся, земле, Син Божий народився!(цей приспів повторюється після кожного вірша).
Пресвята Діва там Христа мала, В ризи Його вповивала. Там всі святі поза стіл сіли. Взяли писати, взяли читати, — Дали вони ім’я святого Петра. Пресвятая Діва того ім’я не хотіла. Взяли читати, взяли писати, Яке Йому ім’я дати, — Дали вони ім’я святого Павла. Пресвята Діва того ім’я не хотіла. Взяли писати, взяли читати, Яке Йому ім’я дати, — Дали вони ім’я Ісуса Христа. Пресвята Діва то ім’я злюбила… (обратно) 23Якщо перше цуценя-сука приведе першим цуценя-суку, а ця вже приведе першим цуценя-самця, то такий собака зветься ярчуком (див. про нього нижче в нарисі «Українські легенди та перекази про свійських тварин»). — Оповідь записано в м. Ромнах.
(обратно) 24Містечко Рашівка Гадяцького повіту Полтавської губернії славилося своїми крамарями-ходебщиками, які на Україні відомі були під назвою «рашавців»; вони скуповували по селах і обмінювали на всілякий дрібний крам щетину, віск та ін.
(обратно) 25Оповідь записано в Зінківському повіті.
(обратно) 26Під «німцем» на Україні мають на увазі будь-якого взагалі іноземця — англійця, француза та ін.
(обратно) 27Литовцям також відомий мотив творення людей з пшеничного тіста. Записана в Шавельському повіті легенда про походження мужиків і бояр розповідає таке. Коли Господь Бог створив людину з глини, тоді й чорт (veines), бажаючи показати себе тямковитішим (iszmin-tingesniu) за Бога, зліпив людину з пшеничного тіста (nulipe zmogy ist teszlos kvientiniu miltu) і поставив своє творіння, щоб до решти вдихнути йому життя. Собака, пробігаючи мимо, з’їв людину. Чорт страшенно розгнівався і схопив собаку за хвіст. Собака з переляку миттю захворіла на понос й випустила із себе творіння чорта в тому самому вигляді, в якому воно вийшло з його рук (pratrido ir iszsziko tan velno darba, toki patkaip jis buwo nulipes). Від цієї людини, зліпленої чортом з пшеничного тіста, походять усі нинішні бояри; а від людини, створеної Богом з глини, походять мужики (Dabar nog szito zmogaus, padarito isz teszlos, paeina visi bajorai; о nog zmogaus nulipito isz molo, kurin Dievas sutvere, paien visi muzikai). Слід зауважити, що нині литовці самі себе звуть zmogus, zmonez — людиськами, мужиками, на відміну від євреїв (zidas), бояр (bajoras), німців (voketus), латишів (latvis) та ін.
(обратно) 28Каганець, каганчик — невелика глиняна посудина чи навіть просто черепок з денцем; його наповнюють яким-небудь жиром, у жир кладуть ганчір’я —ґніт, який одним кінцем виходить на край каганця, і вживають для освітлення замість свічки чи лампи.
(обратно) 29Легенда ця дуже нагадує епізод з великоруської казки «Летонюшка» (Афанасьев А. Народные русские сказки. — Москва. — 1897. — Т. II. — № 227-а. — С. 367).
(обратно) 30Переповідаємо розділи з «Книги Еноха» за дослідженням професора І. Порфир’єва «Апокрифические сказания о ветхозаветных лицах и событиях» (с.201–202).
(обратно) 31Гермон — південна відлога Антилівана (Ісус Навин, 11, 3.)
(обратно) 32Про нарікання землі на беззаконня людей мова йде також і в апокрифі «Слово про видіння апостола Павла».
(обратно) 33Ім’ям Азазел у Книзі Левит (16, 8), за єврейським текстом, названо козла відпущення. У магометан Азазел — ім’я найвищого янгола, якого після падіння названо сатаною. У слов’янському апокрифі про Авраама ім’я Азазіл має також злий дух, диявол.
(обратно) 34Професор М.І. Петров висловлює досить імовірне припущення, що песиголовці «Александреїди», можливо, просто звичайні люди зі східних народів, які й нині, як свідчать мандрівники, за ідеал тілесної краси
