Слідами історії бердичівського єврейства - Павло Скавронський

вулицею Цадика. Вулиця Поліни Гельман
(колишня вулиця Червоної Авіації — початок на Варшавській вулиці)

Гельман Поліна Володимирівна народилася 24 жовтня 1919 р. в місті Бердичеві в сім’ї робітника. З 1920 р. жила в Гомелі. Закінчила в Гомелі середню школу, три курси історичного факультету Московського державного університету. У жовтні 1941 р. добровольцем пішла в Радянську Армію. У 1942 р. закінчила курси штурманів при Енгельській військовій авіаційній школі пілотів.

З травня 1942 р. вона в діючій армії. Учасниця оборони Кавказу, звільнення Кубані, Таманського півострова, Криму, Білорусії, Польщі, розгрому ворога в Німеччині.

До травня 1945 р.— начальник зв’язку авіаційної ескадрильї 46-го Гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку (325-а нічна бомбардувальна авіаційна дивізія, 4-а Повітряна армія, 2-й Білоруський фронт). Гвардії старший лейтенант П. В. Гельман здійснила 860 бойових вильотів на бомбардування переправ, складів з боєприпасами і майном, аеродромів. Доставляла продовольство, боєприпаси, одяг, медикаменти десантникам в населений пункт Ельтіген (нині в межах міста Керч Кримської області). Завдала значної шкоди супротивнику у живій силі та бойовій техніці. 15 травня 1946 р. за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, отримала звання Героя Радянського Союзу. Поліна Гельман стала єдиною жінкою-єврейкою в СРСР, що була удостоєна звання Герой Радянського Союзу.

В 1951 р. закінчила Військовий інститут іноземних мов. З 1957 р. Гвардії Майор П. В. Гельман — у відставці. З 1970 р. — кандидат економічних наук. Працювала в Інституті суспільних наук при ЦК КПРС, доцент кафедри політекономії. Жила в Москві. Член правління Товариства СРСР-Уругвай. Нагороджена орденами Леніна, Червоного Прапора (двічі), Вітчизняної війни 1-го ступеня (двічі), Червоної Зірки (двічі), медалями.

Протягом багатьох років надійною опорою в житті для Поліни Володимирівни був чоловік, офіцер Радянської Армії, фронтовик Колосов Володимир Миколайович (1921-1994).

Померла 29 листопада 2005 р. Похована на Новодівичому кладовищі у Москві. Ім’я Поліни Гельман носить одна з вулиць Бердичева.

Додатки
Рекомендований маршрут комплексної автобусної екскурсії

Рекомендований маршрут тематичної автобусної екскурсії «Трагічні сторінки історії бердичівського єврейства»

Рекомендований маршрут тематичної автобусної екскурсії «Історія та культура євреїв Бердичева»

Заклади харчування на екскурсійному маршруті

Корисна інформація

Використані джерела та література

1. Бердичівський погляд [Електронний ресурс] — Режим доступу: (http://berdpo.info/news/misto/berdichivska_tragediya_golokostu_pam_yataiemo_shanuiemo_ne_dopustimo_fotoreportazh_z_mitingu-id9175.html) — (остання дата зверенення 11.11.2017 р.).

2. Вікіпедія (вільна енциклопедія) [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/— (остання дата зверенення 08.11.2017 р.).

3. Горобчук А. П. Еврейские святыни Бердичева. Зкскурс в прошлое, рассказ о настоящем. — Житомир : ПП «Рута», 2013. — 120 с., ил.

4. Григорцевич О. В., Мельничук А. Л. Бердичівляни — праведники народів світу // Бердичівська земля в контексті історії України. Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 19 / Відп. Ред.. М. Ю. Костриця. — Житомир : МАК, 1999. — С. 155-156.

5. Еврейский мемориал. Гельман Полина [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://jewish-emorial.narod.ru/Gelman.htm (остання дата звернення 07.11.2017 р.).

6. Елисаветский С. Бердичев — от возникновения еврейской общины до наших дней // «Штетл» як феномен єврейської історії. Збірник наукових праць. Матеріали Шостої міжнародної наукової конференції «Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи» (м. Київ, 30 серпня — 3 вересня 1999 р.). — Київ : Інститут юдаїки, 1999. — Є. 39-45.

7. Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. 1941-1944 рр. Збірник документів. — Житомир : Радянська Житомирщина, 1948. — 220 с.

8. Мій Бердичів [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://berdychiv.in.ua (остання дата звернення 07.11.2017 р.).

9. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. — Житомир : Полісся, 2005. — 176 с.

10. Петрухіна В. О., Скавронський П. С. Музей єврейства міста Бердичева діє // Бердичів крізь призму століть. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (Бердичів, 24-25 червня 2017 р.). Вип. 55 / Упоряд. П. С. Скавронський. — Бердичів : ФОП Мельник М. В., 2017. — С. 239-247.

11. Скавронський П. С. Геноцид проти єврейського населення під час німецько-фашистської окупації Бердичева // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність. Науковий збірник. Серія «Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині». — Т. 18 / Відп. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: Волинь, 1998. — С. 99-101.

12. Скавронський П. С. Доля одного з директорів Бердичівського музею — Куткіна Б. В. // Постаті землі Житомирської. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції присвяченої 120-річному ювілею М. Т. Рильського (Житомир, 22-23 травня 2015 р.). Вип. 51 / Упоряд. П. С. Скавронський. — Бердичів : ФОП Мельник М. В., 2015. — С. 172-176.

13. Скавронський П. С., Толочко В. І. Сторінки театрального життя Бердичева в