Граф Дракула - Брем Стокер

Загалом зрозуміло, що він на воді, значить, нам доведеться тепер визначити, де саме.

Насамперед потрібно точно з'ясувати, що ним досі зроблено, тоді ми зрозуміємо його подальшу мету.

По-перше. Потрібно дізнатися, що він робив у Лондоні, коли йому доводилося викручуватися із скрутного становища.

По-друге. Потрібно подивитися, що він зробив тут, про що ми можемо судити з відомих нам даних.

Що стосується першого, то зрозуміло, що він збирався приїхати до Галаца і відправити накладну до Варни, щоб збити нас з пантелику і змусити думати, що в Англії його немає; а сам він сподівається вмить сховатися.

Доказом цьому служить його лист до Еммануїла Гільденштейна з проханням узяти ящик до сходу сонця. Потім інструкція, дана Петру Чинському. Це все, звичайно, лише одні припущення. Але ж після того, як Чинській побував у Гільденштейна, знайдуться ще які-небудь листи або доручення.

Що його плани досі вдало втілювалися, нам відомо: «Цариця Катерина» феноменально швидко здійснила свій рейс. Що граф все добре обдумав і розумно влаштував, вже доведено. Гільденштейн прийняв ящик і передав Чинському. Чинський узяв його — і тут слід губиться. Нам відомо лише, що ящик знаходиться десь на воді і пересувається. Митницю і прикордонну варту благополучно минув.

Тепер розберімо те, що робив граф після своєї висадки на сушу в Галаці.

Ящик забрав Чинський до світанку. Після сходу сонця граф міг з'явитися в своєму справжньому вигляді. Тепер питається, чому саме Чинський вибраний для виконання цієї роботи. В щоденнику мого чоловіка зазначено, що Чинський торгувався із словаками, які займаються перевезенням поклажі річкою в порт, а думка людини, яка сказала, що вбивство — справа рук словаків, — доводить поширене вороже ставлення до цієї нації. Граф бажав самоти. Ось моє припущення; граф вирішив поїхати з Лондона до свого замку водою, оскільки вважав це найспокійнішим і непомітним шляхом. Із замку його винесли цигани, і вони ж, мабуть, передали свій вантаж словакам, які перевезли ящики до Варни, а звідти він відправив їх на кораблі до Лондона. Значить, граф знав, кому доручити таку справу. Коли ж ящик прибув на сушу, то граф до сходу або заходу сонця вийшов зі свого ящика, зустрів Чинського і пояснив йому, як відправити ящик далі по річці. Зробивши це і переконавшися, що все гаразд, він замів сліди тим, що вбив свого агента.

Я подивилася карту і знайшла, що найзручніші для словаків річки — це Прут або Сирет. Я прочитала те, що говорила в трансі: там ідеться про те, що я чула глухе мукання корів, шум води і тріск дерева. Граф знаходився в своєму ящику, на річці у відкритому човні, що пересувається за допомогою весел або жердин.

Можливо, ця річка не Сирет і не Прут, але варто зробити подальші висновки. З цих двох річок Прут більш судноплавний, зате Сирет біля Фунту з'єднується з Бистрицею, яка огинає прохід Борго. Круг, який вона описує, проходить біля самісінького замку Дракули, так що туди легко дістатися водою.

Щоденник Міни Харкер

(продовження)

Коли я закінчила читати, Джонатан підійшов до мене, обійняв і поцілував. Інші потиснули мені руку, а лікар Ван Хелзінк сказав:

— Наша люба Міна знову є нашою вчителькою. Вона виявилася зрячою там, де ми були сліпими. Тепер ми знову напали на слід, і цього разу, сподіваюся, на нас чекає успіх. Наш ворог тепер найслабший, і якщо вдасться напасти на нього вдень на воді, то наша задача вирішена. Він наляканий, але не зможе поспішати, оскільки безсилий — він не може вийти зі свого ящика, раз його ненавидять ті, які везуть: якщо у них виникнуть підозри, то вони викинуть його у воду, де він і загине. Він це знає. Тепер, панове, почнімо військову нараду, оскільки необхідно зараз же вирішити, що кому робити.

— Я дістану паровий катер і подамся слідком за ним, — сказав лорд Годалмінг.

— А я — коня, щоб рухатися за ним берегом на той випадок, якщо він надумає висадитися, — сказав містер Моріс.

— Добре! — погодився професор, — і те й інше чудово. Але ніхто з вас не повинен іти один. Потрібна сила, щоб підкорити силу в разі потреби. Словак сильний і грубий, і він постійно носить при собі зброю.

Всі чоловіки засміялися, оскільки у кожного з них був маленький арсенал; містер Моріс сказав:

— Я привіз з собою декілька вінчестерів, вони дуже зручні для стрільби, з ними не страшно і серед вовків.

Лікар Сьюард зауважив:

— Я думаю, що піду з Квінсі. Ми звикли разом полювати, і вдвох готові вийти проти кого завгодно. І тобі, Артуре, не варто бути одному. Раптом доведеться битися із словаками, і якщо тебе спіткає невдача, всі наші плани проваляться. На цей раз потрібно уникати будь-яких випадковостей; ми не заспокоїмося, доки не відрубаємо графу голову і не переконаємося, що він більше не існує.

Лікар Ван Хелзінк додав у свою чергу:

— Це стосується до тебе, Джонатане, з двох причин. По-перше, ти молодий і хоробрий, а по-друге, тобі належить право знищити того, хто заподіяв стільки зла тобі й твоїм близьким. Не бійся за місіс Міну, я потурбуюся про неї. Я старий. Мої ноги вже втомилися, а верхи я не звик їздити так далеко, я не в змозі битися зі зброєю в руках. Але я надам вам іншу послугу: я можу битися інакше, і померти, якщо знадобиться, так само хоробро, як і молоді. Поки ви, лорде Годалмінг, і ви, Джонатане, підете на вашому швидкому пароплаві проти течії, а Джон і Квінсі стежитимуть за тим, щоб він випадково не висадився, я повезу місіс Міну в самий центр ворожої країни. Доки стара лисиця замкнута в своєму ящику, гойдається на хисткому човні, не будучи в змозі втекти на сушу, доки він не насмілюється підняти кришку своєї домовини-ящика з перестороги, щоб словаки не кинули його на погибель, ми підемо по слідах Джонатана і знайдемо шлях до замку Дракули. За допомогою прозорливості місіс Міни ми напевно знайдемо дорогу і після першого заходу сонця вже опинимось поблизу того фатального місця. Нам ще багато що залишається зробити і багато місць освятити, щоб знищити це зміїне кубло.

Тут Джонатан різко перебив його:

— Чи не хочете ви,