Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- Чого ви не прийшли вечеряти? - спитала вона, підходячи.
- Бо... хлопці, перестаньте сміятися... бо їм обом відмовили дівчата, яких вони хотіли запросити на бал! - сказала Джіні.
Від цих слів Гаррі та Рон замовкли.
- Красненько тобі дякуємо, Джіні, - кисло промовив Рон.
- Що, Роне, всіх красунь розібрали? - зверхньо сказала Герміона. - Луїза Міджен з кожною хвилиною гарнішає, правда? Не сумніваюся, ти таки знайдеш кого-небудь, хто з тобою піде...
Але Рон дивився на Герміону так, ніби раптом побачив її у геть іншому світлі.
- Герміоно, знаєш, а Невіл має рацію! Ти ж таки дівчина!
- Влучне спостереження, - промовила вона крижаним голосом.
- Можеш піти з кимось із нас! - сказав Рон.
- Ні, не можу, - відповіла Герміона.
- Та ну, чого ти, - нетерпляче сказав Рон, - нам дуже потрібні партнерки. Ми будемо наче телепні, якщо нікого не знайдемо. Усі вже познаходили...
- Я не можу з вами піти, - Герміона залилася рум'янцем, - бо я вже декому пообіцяла.
- Не може бути! - вигукнув Рон. - Ти сказала це просто, щоб відшити Невіла!
- Та невже? - Герміонині очі небезпечно зблиснули. - Якщо ти, Роне, аж три роки не помічав, що я - дівчина, то це не означає, що цього не помітив хтось інший.
Рон поглянув на неї. Тоді знов усміхнувся.
- Ну добре, добре, ми знаємо, що ти дівчина, - сказав він. - Цього вистачить? Підеш?
- Я ж тобі сказала! - розлютилася Герміона. - Я вже йду з іншим! - і подалася в напрямку дівочої спальні.
- Вона бреше, - категорично сказав Рон, провівши Герміону поглядом.
- Ні, не бреше, - тихо заперечила Джіні.
- Із ким же вона йде? - задерикувато спитав Рон.
- Я тобі не скажу, це її власна справа, - відказала Джіні.
- Що ж, - Рон був остаточно виведений з рівноваги, - це вже просто тупо. Джіні, ти підеш з Гаррі, а я...
- Я не можу, - сказала Джіні і стала червона, як буряк. - Я йду з Невілом. Він запросив мене, коли Герміона йому відмовила, і я подумала... нехай... Я б інакше не потрапила, бо я ще не в четвертому класі. - Вигляд у неї був нещасний. - Я піду, мабуть, повечеряю, - додала вона і, похнюпивши голову, вийшла крізь отвір за портретом.
Рон глянув на Гаррі округленими з подиву очима.
- Що це на них найшло? - запитав він.
Та Гаррі якраз помітив, що крізь отвір у вітальню залазять Парваті та Лаванда. От і настала мить для рішучої дії.
- Зачекай тут, - кинув він Ронові, устав і підійшов до Парваті:
- Парваті? Підеш зі мною на бал?
На Парваті напало хихотіння. Гаррі зачекав, коли воно вщухне, схрестивши в кишені мантії пальці.
- Добре, піду, - нарешті погодилася вона, страшенно засоромившись.
- Дякую, - Гаррі аж полегшало. - А ти, Лавандо, підеш з Роном?
- Вона йде з Шеймусом, - повідомила Парваті, і вони з Лавандою захихотіли ще дужче.
Гаррі зітхнув.
- А ти не знаєш, хто міг би піти з Роном? - спитав він, стишивши голос, щоб Рон нічого не почув.
- Може, Герміона Ґрейнджер? - сказала Парваті.
- Вона вже йде з іншим.
Парваті була вражена.
- Та ти що? З ким? - верескнула вона.
Гаррі знизав плечима.
- Поняття не маю, - сказав він. - То як бути з Роном?
- Гм... Думаю, моя сестра змогла б піти, - повільно протягла Парваті. - Ти знаєш - Падма... з Рейвенклову. Якщо хочеш, я її спитаю.
- Це було б чудово, - зрадів Гаррі. - Скажеш мені потім, добре?
Він повернувся до Рона, думаючи, що через цей бал набагато більше мороки, ніж він того вартий, і щиро сподіваючись, що ніс у Падми Патіл не перехняблений.
- РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ -
Святковий бал
Попри величезну кількість домашніх завдань, яких назавдавали четвертокласникам на канікули, Гаррі не мав настрою працювати після закінчення навчального півріччя. Тож тиждень перед Різдвом він разом з усіма розважався, як лише міг. Учнів у ґрифіндорській вежі було не менше, ніж під час навчання. Здавалося, що вежа аж поменшала через небувалий галас її мешканців. Канаркові заварні тістечка Фреда й Джорджа мали чималий успіх, і тому в перші дні канікул скрізь можна було зустріти оброслих пір'ям учнів. Але незабаром ґрифіндорці стали обачнішими, коли хтось їх чимось частував - щоб не з'їсти часом канаркове заварне. Тож Джордж зізнався Гаррі, що вони з Фредом зараз винаходять щось інше. Гаррі пообіцяв собі ніколи не брати у Фреда з Джорджем навіть крихти. Він пам'ятав, як Дадлі від їхніх цукерок рознесло язика.
Густий лапатий сніг падав на замок та навколишні землі. Світло-блакитна бобатонська карета скидалася на великий заморожений гарбуз, а Геґрідова халупа стала, мов пряникова хатинка з казки. Ілюмінатори дурмстрензького корабля затягло крижаною емаллю, снасті побіліли від інею. Ельфи-домовики перевершили самих себе, наготувавши смаженого й тушкованого м'яса та апетитних пудингів. І тільки Флер Делякур вдавалося знаходити причини для невдоволення.
- Уся ця 'Оґвогтська їжя дуже некогисна й важька, - якось увечері сказала вона сварливим голосом, повертаючись із Великої зали. Друзі йшли позад неї. Рон ховався за Гаррі, з усієї сили стараючись, щоб Флер його не помітила. - Я не волізу в святкову мантію!
- О-о-о, це трагедія, - роздратовано буркнула Герміона, коли Флер вийшла у вестибюль. - Вона про себе дуже високої думки!
- Герміоно, з ким ти йдеш на бал? - спитав Рон.
Він увесь час докучав їй цим запитанням, сподіваючись захопити її зненацька. Та Герміона лише насупилася й сказала:
- Я тобі не скажу, ти будеш мене діставати.
- Візлі, ти шо, тіпа, жартуєш? - сказав за їхніми спинами Мелфой. - Ти що, хочеш сказати, шо хтось, карочє, піде на бал з цією зубатою бруднокровкою?
Гаррі й Рон обернулися, щоб на нього кинутись, але Герміона голосно вигукнула, махаючи рукою комусь поверх Мелфоєвого плеча:
- Добрий день, професоре Муді!
Мелфой зблід і відскочив, дико озираючись у пошуках Муді, але той і досі сидів за вчительським столом, доїдаючи тушковане м'ясо.
- Боягузливий тхорик! - уїдливо кинула Герміона услід Мелфоєві. А тоді, щиро сміючись разом з Гаррі та Роном, рушила вгору мармуровими сходами.
- Герміоно, - Рон глянув на неї збоку й раптом насупився. - Що з твоїми зубами?
- А що з ними? - здивувалася вона.
- Змінилися... Я щойно помітив...
