Третя крапля магії - Лариса Лешкевич

Ні, він не хотів її образити: наречена сина, за всіма законами недоторканна, але він шкодував, що кривдив її раніше, і тепер вона для нього втрачена назавжди.

– Робіть що хочете! – пробурчав він, – Не мені вчити вас, як жити! А тепер йдіть геть! Не бажаю нікого бачити!

– Чи залишишся сьогодні зі мною? – спитав Теумар, уводячи Айну, що сміялася, вглиб лісових урочищ.

Їм не хотілося проводити час у будинку. Ніч розгорталася назустріч: тепла і яснозоряна, наповнена диханням росистих трав та квітів. 

Айна потяглася навшпиньках і, обвивши тіньовими руками його шию, почала цілувати гаряче й пристрасно.

– Хіба ми не повинні спершу принести клятву? – шепотів Теумар, проводячи долонями по її стрункому,  та такому бажаному тілу.

– Ми стільки всього пережили разом, що будь-які умовності більше не тяжіють над нами. Я не хочу чекати… – відповіла Айна, трохи відсунувшись і зосереджено дивлячись у його очі.

І, продовжуючи цілувати одне одного, вони опустилися на м'яке покривало з мохів і трав, розпростерте біля коріння дерев.

Шановні читачи!  Я вже працюю над продовженням, верніше, передісторією цієх книги, тоже відстежуйте автора, щоб не пропустити багато цікавого. Також Ваші коментарі та лайки нададуть мені більше натхнення! Дякую!