Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Террі Гудкайнд
Протягом усього часу, що вони відчайдушно працювали, рятуючи її життя і намагаючись вилікувати її, Джеган крокував зі стурбованим і винуватим видом. А потім, після її лікування, він відновлював своє обурення, звинувачуючи Ніккі насамперед у тому, що вона змушує його до такого насильства.
Іноді, як і попередньої вночі, він залишав Келен і Джилліан у зовнішній кімнаті, а Ніккі заводив всередину, щоб залишатися з нею наодинці всю ніч. Келен припускала, що така аудієнція була втіленням його уявлень про ніжний роман.
Ніккі, ведена до спальні, зустрічалася з Келен таємним коротким поглядом. Це був погляд взаємного розуміння того надзвичайного божевілля, яке охопило світ.
Джеган був настільки захоплений, з тих пір, як отримав Ніккі назад, що ігнорував взагалі все інше, починаючи з «Книги Зниклих Тіней», і закінчуючи іграми Джа-Ла. Келен не любила гри, але вона відчайдушно хотіла бачити людину, яку всі звали Рубен.
Вона знала з щоденних повідомлень, що ходили серед охоронців, що команда Карго поки що вигравала всі свої матчі, але Келен хотілося бачити ключового гравця з дивними малюнками, зображеними на ньому, чоловіка з сірими очима, чоловіка, який її знав.
— Подивися сюди, — сказала Сестра Юлія, постукуючи по сторінці однієї з книг. — Ця формула відрізняється від тих двох.
Келен подивилася на їхні спини, коли вони обидві схилилися над столом, порівнюючи книги, що лежать перед ними. Два великих охоронці Джегана, які стоять поперек кімнати біля входу в намет, також спостерігали за Сестрами.
Два регулярних солдати — спеціальні охоронці Келен — не проявляли інтересу до Сестер; вони дивилися на Келен. Келен, почервоніла, зрозумівши, на що дивляться солдати, прикривши товстим пасмом волосся вид, що відкривався через відсутність верхнього гудзика її сорочки.
— Так… — сказала Сестра Ерміна, розтягуючи слова. — Тут інше сузір'я. Дивно, чи не так.
— Це безперечно робить розходження неможливими для перевірки. Це ще не все, глянь сюди. Кути азимута різні.
Сестра Юлія присунула одну з масляних ламп ближче.
— Вони різні у всіх трьох копіях.
Сестра Ерміна кивнула, подивившись в книги.
— Ми ніколи не помічали цього раніше в перших двох книгах. Я завжди думала, що вони ідентичні, але це не так.
— Ця річ настільки мала, що неважко зрозуміти, чому ми її пропустили.
Сестра Юлія вказала на книги.
— Це робить всі три книги різними.
— Як ти думаєш, що це означає?
Сестра Юлія схрестила руки.
— Це може тільки означати, що, принаймні, дві з них повинні бути помилковими копіями, але насправді, виходячи з усього того, що ми знаємо, можуть бути помилковими і всі три.
Сестра Ерміна видала сумний подих.
— Таким чином, тепер ми знаємо щось нове, але воно не приносить нам ніякої реальної користі.
Сестра Юлія скоса глянула на Ерміну.
— Його Високоповажність вміє запропонувати речі, які я б ніколи не очікувала, що він зможе знайти. Можливо, він виявить і інші копії, і тоді ми будемо, нарешті, мати засоби, щоб сказати щось напевно.
Покривало на вході різко відсунулося в сторону. Джеган пхнув Ніккі в прохід. Вона спіткнулася і впала до ніг Келен. Очі жінки на мить піднялися, але вона прикинулася, що не бачить Келен прямо перед собою. Це була хитрість, якої вона дотримувалася, з тих пір як Джеган захопив її.
Келен побачила в очах Ніккі гнів. Вона побачила також біль і безмежний відчай.
Келен хотіла обійняти і заспокоїти її, сказати їй, що все буде добре. Але вона не могла цього зробити. І вже точно вона не могла сказати їй, що всі буде добре.
— Що ви виявили? — Запитав Джеган двох Сестер, підійшовши до них ззаду.
Сестра Юлія постукала по одній з книг. Він схилився через її плече, дивлячись униз туди, куди вона вказувала.
— Ось тут, Ваше Превосходительство. Вони — всі три, різні в цьому місці ось тут.
— Яка є правильною?
Обидві сестри подалися трохи назад.
— Ваше Превосходительство, — сказала Сестра Юлія коливним голосом, — ще занадто рано говорити.
— Ми повинні мати інші копії, щоб знати напевно, — випалила Сестра Ерміна.
Джеган затримав на ній на мить свій пильний погляд, а потім, що було нехарактерно для нього, просто байдуже щось пробурчав. Він озирнувся навколо, перевіряючи, що Келен все ще була на стільці, де він сказав їй залишатися. Він побачив також, що Джилліан була на підлозі, а охоронці стежили за всіма ними.
— Продовжуйте вивчати книги, — сказав Джеган Сестрам. — Я йду на ігри Джа-Ла. Слідкуйте за дівчиськом.
Він підштовхнув Ніккі вперед себе, потім схопив Келен, маючи на увазі, що вона теж піде з ними і повинна буде знаходитись біля нього. Келен схопила свій плащ і пішла за ним. Вона була рада, що Джилліан, принаймні, не повинна буде знаходитися в натовпі солдатів, або поруч з Джеганем.
Звичайно, Джеган міг здійснити свій контроль через Сестер і таким чином заподіяти Джилліан біль будь-яким способом, яким тільки побажає, в будь-якому місці, де тільки побажає, в будь-який час, коли тільки забажає.
Накинувши плащ на плечі, Келен зробила схвильованій Джилліан жест рукою, щоб переконати її залишатися на місці. Мідні очі дівчинки подивилися на Келен, коли вона кивнула у відповідь.
Вона боялася залишатися одна. Келен співчувала їй, але не змогла б запропонувати їй ніякого реального захисту, навіть якщо б Джилліан була поруч з нею.
Зовні намету кілька сотень добре озброєних охоронців швидко побудувалися, готові супроводжувати імператора. Такі великі чоловіки в кольчугах, з блискучою зброєю, лякали одним своїм виглядом.
Півдюжини спеціальних охоронців Келен, виглядаючи трохи менш страхітливо, але не менш жорстоко, оточили її. М'ясиста рука Джегана схопила струнку білу руку Ніккі, протягуючи її через проходи, які відкрилися в зімкнутій стіні чоловіків.
Більшість тих
