Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд

— Ну що ж, я згоден, що наслідки виявилися руйнівними. Але тільки для мене. А ви, по-моєму, повинні бути задоволені. Хіба ви не цього хотіли?

— Ми повинні були це зробити, — поправила сестра Верна. — Але ти погрожував відібрати в мене життя. Ти погрожував забрати життя у будь-кого, хто завадить тобі зняти нашийник. А цим будь-ким можуть виявитися всі сестри Світла. Я знаю, що не можна нехтувати погрозами чарівника, навіть якщо він ще не навчений. Ти застосував дар, завдяки чому вдалося тебе знайти, але тепер всі сестри Світла під загрозою загибелі.

Річард не відчував ніякого задоволення від того, що його погрози були сприйняті серйозно. Він взагалі нічого не відчував.

— Чому ж ви змусили мене його надіти? — Тихо запитав він.

— Щоб допомогти тобі. Інакше б ти помер.

— Ви мені вже допомогли. Голова більше не болить. Прийміть мою подяку і відпустіть мене на всі чотири сторони.

— Якщо зняти нашийник перш, ніж ти навчишся керувати даром, болі повернуться і вб'ють тебе.

— Ну так учи мене, щоб я міг скоріше від нього позбутися.

— У цій справі треба бути обережним. Тобі доведеться набратися терпіння. Нам більше, ніж тобі, відомо про небезпеки, що підстерігають учня, і ми не хочемо, щоб ти через незнання заподіяв собі зло. Втім, до цього ще далеко. Перш ніж подібна загроза стане реальною, пройде ще чимало часу. Так як у тебе з терпінням?

— У мене немає ні найменшого бажання використовувати дар. Можеш вважати це свого роду терпінням.

— Для початку зійде. А тепер почнемо. — Вона сіла зручніше. — В кожній людині знаходиться якась сила. Це сила життя. Ми називаємо її «Хань». Річард нахмурився. — Підніми руку. — Річард виконав наказ. — Ось вона, сила життя, дарована нам Творцем. Вона закладена в тобі, і ти щойно її використав. Але ті, хто володіє даром, можуть відправити її за межі свого тіла. В цьому випадку вона називається мережею, і про людину, яка має дар, як ти, кажуть, що він може накидати мережу. Вона дозволить тобі впливати на предмети приблизно так само, ніби ти керуєш власним тілом.

— Хіба таке можливо?

Сестра Верна затиснула в пальцях маленький камінчик.

— Ось, мій розум за допомогою Хань змусив руку підняти камінь. Рука діє не сама по собі, нею рухає Хань, слухняний волі мого розуму. Вона кинула камінець на землю і простягнула до нього руки. Камінчик підстрибнув і завис у повітрі між її долонями. — Зараз я зробила те ж саме, тільки направила життєву силу за межі свого тіла. Це і є дар.

— Тобто ти можеш робити те ж, що і чарівник?

— Ні. Тільки дуже небагато. Але саме тому ми в стані навчати чарівників. Ми розуміємо, як це має відбуватися, і в якійсь мірі можемо управляти Хань. Але, зрозуміло, це ні в яке порівняння не йде з могутністю чарівника, що вміє користуватися своїм даром.

— Чому?

— Тому що всі люди різні. І кожен по-різному використовує свою силу. У цьому сенсі не знайдеш двох однакових людей. Любов — теж прояв життєвої сили, спрямованої зовні, на іншу людину. Правда, це дуже слабкий прояв. Але навіть незважаючи на те що любов притаманна всім, вона сприймається і використовується кожним по-різному. Хтось хоче за допомогою Хань зробити щасливою іншу людину, а хтось, навпаки, себе.

Деякі намагаються підпорядкувати собі партнера. Любов може поранити, а може і зцілювати. Всього не перерахуєш. Коли ми зрозуміємо конкретну специфіку твого дару, ми зможемо підібрати для тебе відповідні вправи, так звані «форми». Форми — це практичний спосіб допомогти тобі навчитися спрямовувати свою життєву силу назовні. Втім, поки це не важливо. Перш за все ти повинен навчитися відчувати Хань усередині себе, а потім вже можна буде говорити про те, щоб спрямувати його за межі тіла. Після того, як ти торкнешся його в собі, ми отримаємо уявлення про те, в якій області лежать твої можливості. Чарівники теж всі різні і по-різному застосовують свій Хань. В декого він проявляється тільки в області розуму.

Такі, як правило, присвячують себе вивченню пророцтв. Інші з її допомогою створюють неповторні, прекрасні речі. Треті здатні наділяти свої творіння магічною силою. Четверті вміють за допомогою Хань впливати на матеріальний світ, приблизно так само, як я підняла камінь, тільки в набагато більших масштабах. Одним словом, у кожного свій дар, хоча бувають чарівники, яким доступно все потрошку. — Вона раптом насупилася. — На цьому етапі, Річард, дуже важлива правда. Говорячи про те, як саме ти відчуваєш у собі Хань, ти повинен бути гранично щирим.

Найменша брехня створить колосальні складності. — Її обличчя злегка розгладилося. — Але спочатку навчися відчувати життєву силу, а потім ми постараємося зрозуміти, що ти за чарівник.

— Я вже говорив: я не бажаю бути чарівником. Мені потрібно лише позбутися головного болю і ошийника.

— Керувати Хань за допомогою дару і значить бути чарівником. Коли ти навчишся цього, ти мимоволі станеш чарівником. Втім, «чарівник» — всього лише слово. Для чого боятися слів? Якщо ти не захочеш користуватися даром — справа твоя. Ми не в змозі тебе змусити. Але чарівником ти все одно будеш.

— Я навчуся всьому, що необхідно, але чарівником не буду.

— Це не так вже страшно, Річард. Усього лише спосіб пізнати себе.

Річард зітхнув:

— Ну і чудово. І як же цього добитися?

— Процес навчання довгий і складається з багатьох сходинок. Я не можу пояснити тобі відразу все, ти просто не зрозумієш. Ти повинен досконало освоїти кожну ступінь і лише потім переходити до наступної. Перш ніж я покажу тобі як вивільняється Хань, ти повинен відчути його в собі, торкнутися його і зрозуміти, що це таке. Ти повинен його відчути. Розумієш, про що я говорю?

— Більш-менш, — кивнув Річард. — Так що ж таке Хань? Як я дізнаюся, що торкнувся його? На що це схоже?