Житіє моє - Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова
— Не чіпляйся до слів! Тим більше, що досьє я читав, і нічого особливого там нема.
Емпатка зітхнула:
— Дане, цей перспективний юнак виріс у родині білого мага. Так, у нього були вихователі з чорних, але до постійного тиску і жорсткого контролю він не звик. Його просто нікому було муштрувати всерйоз, розумієш? Тим не менше, він тут. Значить, в його характері є щось таке, що дозволяє йому здійснювати правильні вчинки не тому, що це звичка, і не під тиском старших. Типовий чорний слухає пораду бо знає: це найпростіший спосіб досягти успіху і стати на той самий рівень, що і старші, в кінці кінців, позбавившись усіх радників. І всі ці ритуали з підпорядкуванням одне одного вам потрібні лише для того, щоби кінцевий результат був очевиднішим. Ось ти і намагаєшся за звичкою сформувати в ньому образ успіху, сподіваючись, що він почне сам прагнути його досягнути І на що воно виходить?
Сатал невизначено мугикнув, емпатка похитала головою:
— Він тратить всі свої сили на те, щоб відгородити себе від твого впливу. Дане, твоя першість для нього не очевидна! Він надто рано відчув себе не просто рівним, а старшим, для нього більш звично не наслідувати ідеалу, а уподібнювати інших собі, маніпулювати. Що він і робить, і не без успіху — талант в алхімії, він же не на пустому місці з’явився. Якщо ти хочеш конкурувати з Чараком за учня, тобі доведеться помінятися самому.
— І як ти собі це уявляєш? — координатор перевернув пусту філіжанку на блюдечку. — Платити йому за уроки? Чи чекати, коли він сам захоче займатися?
— Він що, погано засвоював матеріал?
— Ні, але…
— А чому?
Сатал не відповів, емпатка продовжила за нього:
— Тому, що він бачив у тих заняттях користь. Не взірець для копіювання, а перевагу. Він дуже розсудливий для чорного, розумієш? Тобі доведеться постійно думати про те, що саме ти робиш, якщо ти хочеш продовжити з ним спілкуватися. Для тебе це дуже корисно!
Координатор пирхнув, але виглядав зацікавленим.
— Підкажи мені якийсь спосіб, — запропонував він, підперши підборіддя рукою.
Емпатка на секунду задумалася.
— Коли ти пояснював йому дію проклять, ти розповідав, в яких ситуаціях тобі доводилося їх застосовувати? Ні? Обов’язково розкажи! Хай не думає, що весь світ це одне велике село. Скомпонуй матеріал за сферами застосування. Словом, оточи його приманками.
— Фатуна від такого підходу шляк трафить.
— Ти не Фатун! З іншого боку, роби, як знаєш.
— Розберемося, — Сатал задоволено відкинувся на стільці. — Думаєш, Чарак в цю премудрість сам врубається?
— Жартуєш? Ральф Сірий Плетільник займається таким все своє життя. Не знаю, напевне, це специфічна для некромантів риса. Сам іще відчуєш, як він м’яко стеле, ніби і не чорний.
Сатал розреготався:
— Уже відчув. Він забажав поселитися на базі чистильників і вижив з кімнати тамтешнього завгоспа, причому, так, що бідолаха залишився ЗАДОВОЛЕНИМ. Я би так не зміг.
— Тренуйся! — дуже серйозно порадила йому емпатка.
Глава 40
Я твердо приготувався пожертвувати заради диплома здоров’ям і спокійним сном, але, на щастя, реальна некромантія не мала нічого спільного з обивательськими уявленнями про неї. Принаймні, у викладі Чарака. Ми не зціджували кров немовлят, не розтинали кішок і не розкопували могил, хоча трупи в роботі періодично використовували, причому, виключно трупи людей.
— А де ви, юначе, пропонуєте знайти якісний труп тварини? — єхидно питав некромант. — Якщо, звичайно, не збираєтеся самі братися за ніж. А головне — навіщо, якщо вам все-одно доведеться працювати з людськими рештками.
Дійсно — навіщо? Трупи ми брали з морга, тихі і навіть якісь умиротворені. Після закінчення ритуалів вони відправлялися назад у морг, без помітних змін у тому, як вони виглядали.
Після того, як ми узгодили розклад занять (вівторок, четвер і субота, тому що в середу і п’ятницю я ходив на секцію рукопашного бою — єдиний чорний маг за всю її історію), Чарак першим ділом забажав побачити мого зомбі і добрих дві години обмацував Макса, захоплено прицмокуючи.
— Надзвичайна робота! Знайте же, молодий чоловіче, що гармонізувати стихійного зомбі здатний далеко не кожний некромант. Я би, наприклад, не ризикнув закласти своє життя за успіх такого експерименту. Але вийшло просто чудесно! Особливо — шерсть.
— О, — я трохи збентежився (нашийник-то мені забацали чистильники), — це шампунь.
Некромант повів сивою бровою:
— Не поділитеся рецептом?
— Ніяких проблем! — мені чужого не шкода.
Для запису цінної інформації у некроманта була з собою маленька книжечка, яка дуже нагадувала дядьків зошит, одразу з пером і крихітною промокаткою.
— Отже, юначе, — закінчивши писати, задоволено вимовив маг, — як ви уявляєте собі некромантію?
— Як вплив магією на тіло людини з метою імітації життя, — слухняно відрапортував я.
Він зморщив носа:
— Це — офіційне формулювання. А по суті?
Я важко зітхнув. Ну, що йому ще від мене треба? Чарак глибокодумно підняв палець:
— По-перше, давайте домовимося: за воскресінням покійних родичів, розмовами з душами предків і подорожами на той світ — до містиків, некромантія цим не займається.
Одначе! Він мене заінтригував.
— Чи є у людини душа, і чим вона займається після смерті, про це ми нічого не знаємо. Достовірно відомо лише, що смерть людини (особливо — насильницька смерть) залишає відбиток її сутності на оточенні, і цей відбиток магія може проявити. Зверніть увагу — не на чому завгодно, а на предметах, які були супутниками смерті, і зверніть увагу — вплив будь-якої магії. Наповнити життєві меридіани енергією може і біле, і чорне Джерело, і навіть — прояв потойбічного, — тут він кивнув у бік Макса, — але добитися хоч трохи передбачуваного результату може лише правильно навчений некромант. Запам’ятайте, юначе, порятунком тих, хто помирає, займаються цілителі, піднятий вами небіжчик ніколи не буде тим, хто вмер, завжди лише копією, більш чи менш точною. І жити він буде за іншими правилами, ніж справжня людина, на чому всякі доморощені володарі мертвих звичайно і проколюються.
Я одразу ж згадав багато характерних історій. Напевне, Чарак знав їх усі.
— Основне правило звучить банально: «мертве — це не живе». Ініційована магією подібність існує поза законами природи, щоби втримати його в рамках правильного порядку речей необхідно застосувати гармонізуюче (або, як ви його обізвали, реанімуюче) прокляття, типу того, яким ви регулярно обробляєте свій витвір. Тому ваше навчання піде в трьох напрямках: здатність відчути відбиток сутності, здатність ініціювати подібність і здатність утримати те, що треба.
І ми почали тренуватися у створенні цих тремтливо-нестійких плетінь, настільки невагомих, що затраченої на них Сили не вистачило би навіть на свічку. Вони лоскотали нерви, каламутили свідомість і моментально розсипалися, варто були лише трошки за ними не догледіти. Потім
