Месія Дюни - Френк Херберт

— Гаразд.

Він оглянувся на ескорт, а тоді знову зосередив увагу на курсі. За північним краєм Оборонної Стіни почала з’являтися рівнина Арракіна. Покриті пилом селища в суходолах і грабенах іще ледве проглядалися, проте навіть зараз уже можна було помітити віддалений блиск Арракіна.

— Ось симптоми, — сказав він нарешті. — Ваш брат тримає офіційного панегіриста.

— Котрий був дарунком фрименських наїбів!

— Дивний подарунок від приятелів, — промовив він. — Навіщо вони оточили його вірнопідданськими лестощами? Ви насправді чули колись цього панегіриста? «Люди у ряхтінні сяйва Муад’Діба. Умма-регент, наш Імператор, із темряви постав, щоб всіх освітити. Він владар наш, вода коштовна з незглибимого фонтана. Він радість розливає, щоб Всесвіт весь міг пити». Тьху!

Притишеним голосом Алія сказала:

— Якби ти повторив ці слова нашому фрименському ескорту, вони б тебе розтяли на дрібні шматочки птахам на корм.

— То скажіть їм.

— Мій брат панує з природного повеління небес!

— Ви й самі в це не вірите, то навіщо кажете?

— Звідки ти знаєш, у що я вірю?

Вона відчула тремтіння, яке не могла стримати бене-ґессеритською силою. Цей гхола спричиняв непередбачені нею ефекти.

— Ви наказали мені міркувати як ментат, — нагадав він їй.

— Жоден ментат не знає, у що я вірю! — Вона зробила два глибокі, уривчасті вдихи. — Як ти смієш нас осуджувати?

— Осуджувати? Я вас не осуджую.

— Ти й гадки не маєш, як нас учили!

— Вас обох учили правити так, — промовив він, — щоб пихата владність стала вашим умовним рефлексом. Вас навчили бачити наскрізь усі хитромудрі політичні прийоми, усі глибокі таємниці війни та релігії й користуватися з цього. Природне повеління? Яке природне повеління? Цей міф блукає по людській історії. Блукає, наче привид! Він нематеріальний, примарний. Хіба ж ваш джигад є природним повелінням?

— Ментат-торохтун, — усміхнулася вона.

— Я слуга Атрідів і кажу щиро.

— Слуга? У нас нема слуг. Лише послідовники.

— А я послідовник розуму, — сказав він. — Зрозумійте це, дитино, і ви…

— Не називай мене дитиною! — відрізала вона, до половини оголивши крис-ніж.

— Винен, виправлюся. — Він глянув на неї, відтак усміхнувся й зосередився на керуванні ’топтером. Уже були помітні скелі, на яких збудовано Твердиню Атрідів — вони височіли над північними передмістями Арракіна. — Ви древня істота, але в тілі, лише трохи старішому за дитяче, — промовив він. — А зараз це тіло схвильоване своєю новою жіночністю.

— Сама не знаю, чого я тебе слухаю, — буркнула вона, але дозволила крис-ножу впасти в піхви, після чого витерла долоню об свій одяг. Мокра від поту долоня збурила в її свідомості прищеплену їй фрименську ощадність. Таке марнотратство тілесної вологи!

— Слухаєте, бо знаєте, що я відданий вашому братові, — сказав він. — Мої вчинки ясні та легкозрозумілі.

— Ніщо в тобі не є ні ясним, ні легкозрозумілим. Ти найскладніша істота, яку я будь-коли бачила. Звідки мені знати, що вбудували в тебе тлейлаксу?

— Через помилку або свідомо, — відповів він, — вклали в мене свободу творити себе.

— Знову вдаєшся до дзен-сунітських притч, — звинуватила вона його. — Мудрий муж творить себе, а дурень живе лише для того, щоб померти. — За мить напружила голос, передражнюючи його: — Послідовник розуму!

— Люди не можуть відрізнити навчальних засобів від здобутої освіти, — сказав він.

— Говориш загадками!

— Говорю з розумом, що відкривається.

— Я все це повторю Полу.

— Більшу частину з цього він уже чув.

Вона не могла приховати свого здивування.

— То як же ти досі живий… і на свободі? Що він на це сказав?

— Сміявся. І промовив: «Люди не хочуть мати Імператором бухгалтера, їм потрібний повелитель і наставник, котрий охоронив би їх від змін». Але погодився зі мною, що знищення його Імперії зав’язане на ньому самому.

— Нащо ж він говорив такі речі?

— Бо я переконав його, що розумію його проблему й допоможу йому.

— І що ж ти сказав, аби цього досягти?

Він мовчав, накренивши ’топтер під вітер, щоб приземлитися на даху Твердині біля охоронців.

— Я вимагаю, щоб ти мені розповів!

— Я не певний, чи ви це приймете.

— Це вже мені вирішувати! Наказую, щоб ти негайно відповів!

— Дозвольте мені спершу приземлитися, — промовив він. Не чекаючи її дозволу, висунув шасі, підняв крила для оптимального спуску й м’яко посадив машину на яскраво-оранжеву подушку на вершині даху.

— Тепер, — наказала Алія. — Говори.

— Я сказав йому, що витримувати себе самого, можливо, найскладніша задача у Всесвіті.

Вона труснула головою.

— Це… це…

— Гірка пігулка, — промовив він, спостерігаючи, як вартові гвардійці біжать до них дахом і шикуються для супроводу.

— Гірка маячня!

— Найвищий палатин і найнижчий наймит мають ту саму проблему. Не можна найняти ментата чи якийсь інший інтелект, аби він розв’язав її замість тебе. Тут не допоможуть ні приписи, ні виклики свідків. Жоден слуга — чи послідовник — не перев’яже тобі рани. Перев’язуй сам або спливай кров’ю на очах у всіх.

Вона відвернулася від нього, усвідомивши при цьому, що таким чином видає свої почуття. Без сили Голосу, без відьомських хитрощів він знову проник у її психіку. Як йому це вдалося?

— Що ж ти порадив йому зробити? — прошепотіла вона.

— Я порадив судити й наводити лад.

Алія глянула на вартових, зауваживши, як терпляче вони чекали, дотримуючись ладу.

— Запровадити справедливість, — пробурмотіла вона.

— О ні! — різко заперечив він. — Я радив йому, щоб він судив, і не більше, керуючись єдиним можливим принципом…

— І це?

— Підтримувати своїх друзів і нищити ворогів.

— Себто судити несправедливо.

— Що таке справедливість? Стикаються дві сили. Кожна може мати рацію у своїй власній сфері. Саме тут наказ Імператора все владнує. Ті колізії, яким він не може запобігти, розв’язує.

— Як?

— Найпростішим чином: приймає рішення.

— Підтримуючи своїх друзів і знищуючи своїх ворогів.

— Хіба ж це не стабільність? Люди прагнуть ладу, яким би він не був. Ув’язнені в темниці власних пристрастей, вони знають, що війна стала спортом багатих. Це небезпечна форма філософського декадансу. Він порушує порядок.

— Я поясню братові, що ти надто небезпечний і мусиш бути знищений, — промовила вона, відвертаючись