За межі мовчазної планети. Переландра - Клайв Стейплз Льюїс

Хіба ж там не сказано, що Бог є Богом живих?  — див. Лк. 20,38.

XIV

«Енеїда» — епічна поема про мандрівку Енея — міфічного предка римлян, з Трої до Італії; головний твір римського поета Вергілія (70–19 рр. до Р. X.).

«Пісня про Роланда» — давньофранцузький лицарський епос (2-га половина XI ст.).

«Калевала» — фінський національний епос, збірка народних легенд і пісень, записаних фінським філологом Е. Льонротом у 1835–1849 рр.

«Полювання на Снарка» — гумористична поема (1876) Люїса Керрола (1832–1898).

…і навіть віршик про фонетичні закони германських мов — Люїс сам написав такий віршик у перші роки своєї викладацької праці в Оксфорді, висловлюючи таким чином протест проти недолугого підручника, який використовувався у той час.

…обличчя у нього було розтрощене до невпізнання — див. першу примітку до розділу XV.

XV

…маленька ранка на п'яті — див. Бут. З, 15; Бог каже змієві-спокуснику: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту.»

Теллус — латинська назва Землі; у давньоіталійській і давньоримській міфології — богиня матері-землі, втілення її родючості.

XVI

…його ім'я звучить мовою того краю, де він народився, як Елвін — «друг елділів» — ім’я Елвін (Elwin) і справді походить від англосаксонського Aelf-wine — «друг ельфів».

Один із Малелділових найближчих послідовників у нашому світі… — апостол Павло, у Гал. 4, 1–7.

…два колеса, які дуже повільно котилися одне всередині іншого — див. Єз. 1,16: «…а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому». У листі від 4 березня 1953 р. Люїс визнавав, що має «великий борг перед Єзекиїлом», пов’язаний із поданим у «Переландрі» описом елділів (CollectedLetters, III, р. 302).

…обличчя найдревніших грецьких статуй із острова Егіна — острів Егіна знаходиться у Саронійській затоці на південь від Афін. З XIX ст. п’ятнадцять статуй, знайдених на цьому острові, вважалися найкращими взірцями скульптури архаїчного періоду.

Малакандра нагадував йому силабічну строфу, а Переландра — тонічну — силабічне віршування ґрунтується на дотриманні однакової кількості складів у віршовому рядку незалежно від розміщення в ньому наголосів, атонічне віршування базується на дотриманні в рядку певної кількості наголосів. Переважній більшості сучасних європейських мов (за винятком французької) властиве тонічне віршування, натомість класична грецька і латинська поезія — силабічна.

…як каже Вергілій, навіть найлегший віддих сягає майбутніх поколінь — «Енеїда», VII, 646.

Споглядаючи справжніх Марса і Венеру та пригадуючи собі ті дурноверхі оповідки, які розповідають про них на Землі… — у давньогрецьких міфах розповідається, наприклад, що Афродіта (Венера) була одружена з ковалем Гефестом і чинила перелюб з Аресом (Марсом). Часто про це згадується і в європейській літературі; приміром, у Шекспіровій трагедії «Антоній і Клеопатра» євнух Мардіан каже: «На діло я, звичайно, недолугий, та пристрасть добре уявляю. В мріях я — Марс, який Венеру любить» (І, 5).

XVII

…радійте, о Тор і Тінідріл, Бару й Баруа, Аск і Ембла, Ящур і Яцура — імена різних міфічних пар перших людей.

Тор і Тінідріл: на думку Толкіна, ім’я Тінідріл — це поєднання імен Ідріл (Торова дружина-ельфійка) і Тінувіель (друге ім’я Лютієн), тобто його створено на основі імен персонажів із творів Толкіна; про це він сам пише у листі до Р. Л. Ґріна від 17 липня 1971 р. (цит. за виданням Green & Hooper, С. S. Lewis: A Biography, 2002, c. 210).

У древній ассіро-вавілонській релігії бару називали віщуна, який був пророком і посередником між людьми і богом Сонця Шамашем; баруа — це, вочевидь, штучно утворена форма жіночого роду. Дивно, що Люїс не скористався тут радше іменами самого Шамаша та його сестри Іштар, яка до того ж ототожнювалася з планетою Венерою.

Аск і Ембла — перші люди на Землі за одним із давньоскандинавських міфів про створення світу: троє богів знаходять на березі моря двоє дерев і перетворюють їх на перших чоловіка і жінку; Аска іноді ототожнюють з ясеном, а Емблу — з в’язом. Цей міф згадується, зокрема, у «Старшій Едді» (пісня 17).

Яцур — в івриті дієприкметник пасивного стану від слова yatsar, яке означає «ліпити, надаючи правильної форми». Використати його, а також похідну форму жіночого роду, як імена перших чоловіка і жінки було, вочевидь, оригінальною ідеєю Люїса.

Animal rationale — «тварина розумна», широко відоме визначення людини, яке використовували деякі античні і середньовічні філософи, в тому числі Сенека і Тома Аквінський.

…і гріх той пойменовано щасливим — див. третю примітку до розділу IX.

Ось досвітня зоря…  — див. Од. 2, 28.

Ґлунд, Лурґа, Нерувал — планети Юпітер, Сатурн і, ймовірно, Уран.

Уклав примітки Андрій Маслюх

Примітки

1

C.S. Lewis, Mere Christianity, 6.

2

http://www.lewisiana.nl/marymidgley/index.htm

3

С. S. Lewis, Surprised by Joy, 10.

4

Там само.

5

С. S. Lewis, Surprised by Joy, 170.

6

Див. J.R.R. Tolkien, Mythopoeia, in Tree and Leaf, 1988 (2nd edition). Див. також Humphrey Carpenter, J.R.R. Tolkien: A Biography, New York, 1977.

7

С. S. Lewis, Of Other Worlds, 12.

8

C. S. Lewis, Studies in Medieval and Renaissance Literature, 62.

9

Див. С. Л. Кошелев, «К. С. Льюис и его „Страна чудес“» (передмова до російського видання «Хронік Нарнії»; Москва: СП «Космополис», 1991).

10

2 Кор. 4, 4.

11

Див. Я. Кротов, «Клайв Льюис», розділ 11 (http://www.krotov.info/yakov/6_bios/59/lewis).

12

У тексті я, звісно, описую те, що думав і відчував у той час, позаяк це — тільки особисті свідчення, одначе проблема сприйняття елділів за посередництвом людських чуттів, потребує, звісно, подальшого обговорення. Досі єдину серйозну спробу детально розглянути це питання було зроблено у першій половині сімнадцятого століття, тож як стартовий майданчик для подальших