Хранителі - Дін Кунц

Ейнштейн одразу почав складати слово «так».

— Ти знаєш, як звали вчених у Банодайні?

«дейвіс везербі».

Трейвіс записав ім’я.

— А ще?

Часто зупиняючись, щоби перебрати всі варіанти написання імен, Ейнштейн урешті склав «лоутон гейнс», «ал гадстун» і ще кілька імен.

Записавши їх у блокнот, Трейвіс запитав:

— Тебе хтось розшукує?

«так» і «джонсон».

— Джонсон? — запитала Нора. — Це один з учених?

«ні». Ретривер на хвильку замислився, уважно подивився на стосики фішок і нарешті склав слово «безпека».

— Це начальник служби безпеки у Банодайні? — запитав Трейвіс.

«ні», «вище».

— Напевно, якийсь федерал, — промовив Трейвіс до Нори, коли вона знову розклала фішки стосиками.

— Ти знаєш, як звати цього Джонсона? — запитала Нора Ейнштейна.

Пес дивився на літери і скавчав. Трейвіс уже хотів сказати, що це не так важливо, але Ейнштейн спробував: «лемуул».

— Нема такого імені, — промовила Нора, збираючи літери.

Ейнштейн повторив спробу: «лемюол» і «лімал».

— Таких теж нема, — сказав Трейвіс.

Пес спробував третій варіант: «лемб ю вілл».

До Трейвіса дійшло, що пес намагався транскрибувати ім’я, і власноруч розклав шість фішок: «лемюел».

— Лемюел Джонсон, — сказала Нора.

Ейнштейн нахилився вперед і тицьнувся в її шию. Він так зрадів, що зміг повідомити їм ім’я, що млинком пішов по ліжку, аж пружини заскрипіли.

Потім ретривер трохи вгамувався і, повернувшись до фішок, склав: «темний лемюел».

— Темний? — перепитав Трейвіс. — Тобто… злий?

«ні». «темний».

— Тобто небезпечний? — поцікавилася Нора.

Ейнштейн пирхнув, наче вважаючи їх безнадійними тупаками, і знову склав: «ні». «темний».

На мить всі замовкли, і нарешті Трейвіс вигукнув:

— Чорний! Тобто Лемюел Джонсон — темношкірий.

Ейнштейн тихо пирхнув, схвально похитав головою і помахав хвостом, а потім склав найдовшу відповідь за вечір: «ВИ НЕ ТАКІ ВЖЕ Й БЕЗНАДІЙНІ».

Нора розсміялася.

Трейвіс промовив:

— Розумака.

Пса переповнювала радість, яку неможливо передати словами. Вони вже кілька тижнів спілкувалися з ретривером, але «Ерудит» надавав значно більше можливостей, аніж безпосереднє спілкування. Тепер Ейнштейн ще більше здавався Трейвісу і Норі їхньою дитиною. До цього додалася ейфорія від усвідомлення того, що вони таки зламали бар’єри звичайного людського досвіду і перейшли якусь межу. Звісно, Ейнштейн не був звичайним песиком, і його неабиякий інтелект нагадував радше людський, аніж собачий. Але все ж він залишався псом, і тому його інтелект суттєво відрізнявся від людського, а це своєю чергою привносило у спілкування з ним щось дуже таємниче і неймовірне. Дивлячись на «ВИ НЕ ТАКІ ВЖЕ Й БЕЗНАДІЙНІ», Трейвіс помислив, що це можна трактувати і як послання всьому людству.

Впродовж півгодини вони продовжували розпитувати Ейнштейна, а Трейвіс занотовував відповіді. Тепер вони обговорювали жовтоокого монстра, що вбив Теда Гокні.

— Що то за клята істота? — запитала Нора.

«АУТСАЙДЕР».

— Аутсайдер? Ти про що? — перепитав Трейвіс.

«ТАК ЙОГО НАЗВАЛИ».

— Вчені? — запитав Трейвіс. — Чому його назвали Аутсайдером?

«БО ВІН НЕ НАЛЕЖИТЬ».

— Не розумію, — промовила Нора.

«ДВА РЕЗУЛЬТАТИ УСПІХУ. Я І ВІН. Я СОБАКА. ЙОМУ НЕМА НАЗВИ. АУТСАЙДЕР».

— Він теж розумний? — запитав Трейвіс.

«ТАК».

— Як і ти?

«МОЖЛИВО».

— Господи, — протягнув Трейвіс і здригнувся.

Ейнштейн сумно заскавчав і поклав голову Норі на коліна, щоб вона його погладила і заспокоїла.

— Навіщо створювати таке? — запитав Трейвіс.

Ейнштейн повернувся до літер і склав: «ЩОБ ВІН ВБИВАВ».

Трейвіс відчув холодок по спині й десь усередині.

— А кого вони хотіли вбивати?

«ВОРОГА».

— Якого? — запитала Нора.

«НА ВІЙНІ».

З розумінням прийшла огида, і Трейвіса ледь не знудило. Він відкинувся на спинку ліжка і згадав розмову з Норою про те, що навіть у світі, де нема бідності й панує цілковита свобода, годі мріяти про рай, оскільки завжди існуватимуть душевні проблеми та хвороби.

Трейвіс звернувся до Ейнштейна:

— Отже, ти стверджуєш, що Аутсайдер — це прототип генетично модифікованого воїна. Щось на кшталт… дуже розумного й небезпечного поліцейського собаки, створеного для війни.

«ЙОГО СТВОРИЛИ ВБИВАТИ. І ВІН ХОЧЕ ВБИВАТИ».

Нора була в шоці, прочитавши це.

— Але це божевілля. Як можна контролювати таку істоту? Невже вони не розуміють, що вона може обернутися проти своїх творців?

Трейвіс підвівся і запитав:

— Чому Аутсайдер