Вісімнадцятий - Атен-Фол

  Розділ 3
- Можемо піти в якесь затишніше місце. Я знаю чудовий ресторанчик тут, неподалік, - запропонував парубок. - Повечеряєм, вип'ємо чогось зігріваючого!? - хлопець піднявся з лавки, осмикнувши шкіряну-осінню куртку. - Тут стає якось по осінньому прохолодно, - додав. - То як ви дивитися на таку пропозицію? - Стенлі випрямився на повний зріст і з посмішкою дивився на Меггі, чекаючи відповіді. 
 

 - Давай спочатку ти перестанеш мені " викати ", якщо вже збираєшся напоїти мене вином в дешевій забігайлівці, - суворо відрізала Меггі. - Це поперше! А подруге, я не їм після шостої вечора, - промовила жінка, а її рука знову шмигнула в кишеню за пачкою сигарет. 
Стенлі підняв руку для того, щоб поглянути на годинник і зрозумів, що слова Меггі вже набрали чинності. 
 

 - Та ні... Ви, ти! Мене не так зрозуміла! Я хотів...
 

 - Знаю я таких як ти й чого вони хочуть! Думаєш я нездогадуюсь про що ти думав в той момент, коли дивився на ту дівку!? - запальничка Стенлі знову клацнула в руках дівчини і запашний димок закружляв навколо обличчя знервованої Меггі. - Ось тримай, вона більше мені не знадобиться, - жінка простягла руку із зжатою між пальцями запальничкою. 
 

 Хлопець знову опустився на лавку. 
 

 - Можеш лишити собі. Вона мені більше не потрібна, - сказав впевнено. 
Між чоловіком та жінкою в повітрі повисло незручне мовчання, яке хоч-якось намагався згладити сигаретний дим. 
 

 - А ти дарма так. Нууу... Про те, що всі чоловіки однаковісінькі і все-таке інше, - першим заговорив Стенлі.  - Я з цим не згодний! Мої тітка з дядьком, наприклад, все життя тільки те й роблять, що надихають мене і таких як я взаєморозумінню та прекрасні відносини між особами протилежної статі. Вони завжди разом. В магазин, разом. На відкриття автомийки, разом.Вони навіть сміття йдуть викидати разом! Їм вже за п'ятдесят та це ажніяк не заважає тримати одне-одного за руку в той час, коли вони просто прямують вулицями міста. 
 

 - Ну добре. Є виключення та такі чоловіки трапляються дуже рідко і варто дуже постаратись...
 

 - Аааа... Невже мені вдалося примусити сумніватися експерта по чоловічим серцям? - з деякою іронією майже прокричав хлопець. - І взагалі, моя думка така, що міцність стосунків залежить від обох партнерів. Чи не так? 
 

 - Ага. Точно в ціль. І чому люди, які протягом багатьох років займаються вивченням даного питання, раніше не прийшли такого висновку? - здавалося, що Меггі насміхається зі слів Стенлі. 
 

 - Ми з тобою знайомі якихось шістдесят з гаком хвилин, а вже сваримося обговорюючи життя чоловіка та жінки. Тобі хіба не здається це дивним? - промовив Стенні, дістаючи з кишені штанів електронну сигарету. - То... Я так розумію, ми лишаємося тут і продовжуємо насолоджуватися вечірньою архітектурою парку? 
Меггі викинула недопалок і вкинула до рота м'ятну жуйку, яку дістала з внутрішньої кишені куртки. В слід за жуйкою Меггі дістала з тієї ж кишені свої окуляри, які в мить опинилися на обличчі жінки. Тепер вона могла краще бачити свого співрозмовника, від якого відчувала щось... Щось таке... Щось таке їй потрібне і Меггі не збиралася це відпускати. 
 

 - Тобі личить, - сказав Стенлі спостерігаючи те, як жінка одягла окуляри. 
 

 - Дякую! - відповіла Меггі.