Юджи - Ірина Муза
Щойно малюнок було закінчено замість болю, по тілу розлилося приємне тепло. Малюнок на моїй молочній шкірі мав дуже гарний вигляд, адже гілки і написи були червоного кольору і дуже тонкими, виглядало не помітно, а дуже навіть красиво. З'явилося відчуття задоволеності, радості й щастя. Я струснула головою, проганяючи цю ману, і перш ніж із силою вирвати свою руку, на руці Данте помітила аналогічний малюнок. Володар на відміну від мене був щасливим і привітно мені посміхався.
- Ти що собі дозволяєш? Це що зараз було? - дивилася я, то на малюнок на руці, то обурено на Данте. А в того посмішка зараз була до вух, і він нахабно став іти на мене.
- Це зараз був шлюбний ритуал старовинної драконячої релігії. Я освідчився тобі, піднісши такий подарунок, як сльозу, а щойно каблучка торкнулася твого пальця, то ти підтвердила свою згоду. На наших руках шлюбні татуювання, тепер офіційно ти моя наречена і щойно ми проведемо консуммацію шлюбу, ти станеш моєю дружиною. - я як риба ковтала повітря. Лише вдихи вдавалося зробити, мене переповнювало обурення, і першою моєю дією Данте виявився відкинутий до стіни храму, де завис притиснутим до стіни, не торкаючись підлоги.
- Ти очманів! Та як ти посмів? Я не давала своєї згоди! Я не збираюся заміж і вже тим більше не піду за тебе. - я напружено намагалася зняти каблучку, але вона ніби приклеєна, навіть з місця не зрушила. Дантеріон усе ще притискав потік повітря до стіни, тільки здавалося, що його тішать мої спроби, він дивився на це усміхаючись.
- Не гнівайся, кохана. У тебе не вийде зняти цю каблучку, як і не вийде розірвати ці шлюбні узи. Нам залишилося лише злитися воєдино і стати по-справжньому щасливими! - підливає він масла у вогонь, а мені вперше усвідомлено хочеться вбити людину. Адже я навіть Вінсента не вбила за його вчинки, але Данте мені зараз хочеться придушити! - спрямовую потік повітря і мої зусилля завдають невеликого повітряного удару, але цього достатньо, щоб я зрозуміла, що творю. Мені потрібно заспокоїтися, обміркувати все. Пошукати вихід. Зняти насильно цю каблучку, я Юджі чи хто?
- Забирайся з очей моїх, щоб я тебе зараз не вбила! - спрямувавши потік, відкинула його до виходу, але Данте з гідністю обтрусив одяг і знову став іти до мене.
- Не гнівайся кохана, ти б знала, як сильно я кохаю тебе! Подаруй мені поцілунок! - став він наближатися. Знову направила в нього потік, Володар створив навколо себе вогняне кільце, лише змахнувши рукою, і мій потік повітря розчинився. Чорт. От не хочеться використовувати важку артилерію
- Пішов геть! - рявкнула я, створюючи портал і силою стихії заштовхуючи його туди. Нарешті цей надокучливий пихатий індик зник із поля зору, але тут же з'явився вже через свій вогняний портал і вже зовсім поруч біля мене. Спробував знову взяти мене за руку, але я знову створила портал і штовхнула його туди, цього разу направила його в центр океану. Щоб він трохи охолонув.
Цього разу минуло трохи менше хвилини. Як із порталу знову з'явився Данте, тільки цього разу трохи злий, з волосся досі скапували краплі води. Це я маю злитися. Цього разу Данте навіть осмілів, поки я його не огріла повітряним ударом, він згріб мене у свої обійми і поцілував. Я знову сторопіла від такого нахабства, одразу ж вирвалася, розлютилася, втримала його потоком, разом із ним перемістилася через портал. У засніжених рівнинах подумки зробила величезну глибоку яму, перемістила туди Данте і накрила землею, на поверхні залишила лише його голову. Помітила, як він смикається, але вибратися не може.
Поки дивилася на його спроби, дедалі більше злилася, і в моїх руках весь час спалахувало то червоне полум'я, то зелене, то синє. Моя сила виходила з-під контролю через занадто сильні емоції.
- Це все твоє чортове татуювання. Я така зла. Ніколи не відчувала таких сильних емоцій. Ця нахабна морда утробно засміялася, я ж спалахнула вся в синьому полум'ї і це мене трохи налякало.
- Рано радієш, Володарю. Я знайду спосіб, як зняти це шлюбне тату. Не забувай, що я богиня! - блиснувши очима, біля Володаря закрутилася сіра вирва повітря, і за кілька секунд вирва перемістилася на обличчя Данте. У цьому повітровороті Данте почав закочувати очі, позбавлений кисню він почав задихатися, почервонів, жадібно ковтаючи повітря ротом, яке ніяк не хотіло до нього надходити.
- Не зли мене ще більше! Інакше ти будеш першою людиною, яку я вб'ю. Це вже точно розірве твою шлюбну угоду! - На мої слова Данте насупився, значить, я мала рацію з приводу смерті... Створила портал і пішла, а сама тим часом продумувала варіанти, як зняти це непорозуміння.
