Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів - Автор невідомий - Народні казки
— Десь полетів по світу.
Вони її просять:
— Як він прилетить, випитай у його гарненько, де його смерть.
Царівна отвічає:
— Добре. Пристану до нього гарненько, все випитаю.
Як прилетів Кощей Безсмертний, царівна стала його випитувати.
— Який ти сильний, нікого не боїшся, де ж твоя смерть?
А Кощей отвічає:
— Ніхто ще в світі мою смерть не находив і не найде, ніхто мене не вб'є. А смерть моя на морі на окіяні, на острові на Діяні. На тім острові є дуб, а під тим дубом сундук, а в тім сундуку заєць, у зайці качка, а в качці яйце, у тому яйці моя смерть.
На другий день приїхав Іван-царевич і Булат-молодець, а царівна й розказала їм, де Кощеєва смерть. Сіли вони на добрих коней і поїхали шукать Кощеєву смерть. Їхали вони, їхали, кончили всі продукти, стали голодувати. Дивляться — біжить собака. Булат-молодець і каже:
— Уб'ю я цю собаку та з'їмо її.
А собака одвіча чоловічим голосом:
— Не убивай мене, добрий молодець, я вам у пригоді стану.
Ідуть дальше, на дереві сидить орлиця. Булат-молодець каже:
— Уб'ю я цю орлицю, з'їмо її.
Орлиця отвічає:
— Не вбивай мене, добрий молодець, я тобі в пригоді стану.
Дійшли до самого берега, на березі лізе рак. Булат-молодець говорить:
— Давай хоч цього рака з'їмо.
Рак одвічає:
— Не їжте мене, добрі молодці, з мене толку мало, а лучче я вам велику службу сослужу.
Покинули вони й рака. Дивляться — пливуть рибалки. Булат-молодець почав гукати:
— Перевезіть нас на острів!
Рибалки не одказалися, взяли їх обох і перевезли. Ідуть Іван-царевич і Булат-молодець по острову і бачать недалеко росте сильний дуб. Булат-молодець схватив і одним махом вирвав дуб із коренем. Глянув, а внизу сундук. Булат-молодець дістав сундук, зірвав кришку, а з сундука вискочив заєць і побіг. Іван-царевич як крикне:
— От коби це була собака, вона б зловила зайця.
Не вспів крикнуть, коли та сама собака, що вони її не вбили, вже спіймала і несе в зубах зайця.
Булат-молодець схватив, розірвав зайця надвоє, а із зайця вилетіла качка і полетіла під небеса.
Іван-царевич каже:
— От якби оце була та орлиця…
Дивляться — а орлиця вже несе качку.
Булат-молодець схопив качку, розірвав надвоє, а з качки вилетіло яйце і покотилося в море.
Іван-царевич говорить:
— От щоб був той рак, ми б дістали яйце з моря.
Глянули, — а той рак уже котить яйце.
Схватив Булат-молодець яйце, поклав у карман, і стали вони знов рибалок гукать, щоб перевезли їх до берега. Ті перевезли.
Сіли вони на коней і поскакали до Кощеєвої хати. Приходять, а Кощей якраз дома походжає і хвалиться своєю силою синові.
А ці підкралися, та:
— Ах ти хвастун, ти думав, що твою смерть ніхто не знайде?!
Та тільки цок тим яйцем Кощеєві по лобі, а він перекинувся і здох.
Забрали вони царівну і давай тікать. Їхали вони, їхали, поки застала їх ніч. Булат-молодець говорить царевичу:
— Лягайте ви отдихать, а я стерегтиму.
Пройшло врем'я так як до півночі, прилітають три голубки. Вдарилися об землю, поробились красавицями (а то були Кощеєві сестри) і почали говорить:
— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали невісточку царівну, не буде і вам добра: як приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своїм добрим конем, котрим він усе врем'я їздив, кінь вирветься і вб'є Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той по коліна кам'яним зробиться.
Сказали, перевернулись знов голубками і полетіли.
Іван-царевич і Булат-молодець рано встали і двинули в дальню дорогу. Їхали-їхали, поки не застала їх темна ніч. На другу ніч Булат-молодець каже:
— Лягайте отдихать, я знову стерегти буду.
І знов, як опівночі, прилітають ті самі три голубки. Вдарились об землю, поробились красавицями і говорять:
— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра. Приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своєю коровою, з котрої змалечку молоко їв, корова вирветься і заколе Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той по пояс кам'яним стане.
Сказали, перекинулись голубками і полетіли.
На третій ранок Іван-царевич і Булат-молодець знов їдуть дальше. Настигла їх і третя ніч.
Булат-молодець каже:
— Лягайте отдихать, а я стерегтиму.
Знов так, як опівночі, прилітають ті самі три голубки. Ударились об землю, зробились красавицями і говорять:
— Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра: приїде Іван-царевич додому, схоче похвалитися царівні своєю собачкою, з которою все врем'я змалечку гуляв, собака збіситься і порве Івана-царевича. А хто це чує і скаже, той весь кам'яним стане.
На четвертий день вони вже дома. Спершу Іван-царевич хоче похвалитися царівні своїм конем:
— Давай я покажу тобі свого коня, на которому я змалечку їздив.
Вивели коня, кінь як скоче, аркан порвав і прямо на Івана-царевича. А Булат-молодець як побачив, вихватив саблю і зарубав коня. Спас Івана-царевича від вірної смерті — кінь би задавив його.
Іван-царевич нічого не зна, що той спас, і дуже розсердився на Булата-молодця.
На другий день Іван-царевич хоче царівні похвалитися своєю коровою, котра змалечку давала йому молочко. Корова порвала аркан, заревла і наставила роги прямо на Івана-царевича.
Булат-молодець вихватив саблю, зарубав і корову.
Ще більше розсердився Іван-царевич, насилу його царівна вгамувала.
На третій день хоче Іван-царевич похвалитися царівні своєю собакою.
Вивели собаку, а вона вирвалась і роззявила рот прямо на Івана-царевича.
Булат-молодець вихватив саблю і перерубав надвоє собаку.
Іван-царевич розлютувався, вирвався від своєї царівни і закричав:
— Приказую казнити Булата-молодця!
А Булат-молодець і говорить:
— Чим ти маєш мене казнить, лучче я сам помру, стій — розкажу тобі всю правду. Як ви перву ніч спочивали, а я стеріг вас, налетіли голубками Кощеєві сестри і сказали: «За те, що ви убили нашого брата і забрали нашу невісточку, не буде вам добра: як тільки схоче Іван-царевич дома похвалитися царівні своїм конем, кінь одірветься і уб'є його…»
Тільки то промовив Булат-молодець і зразу зробивсь по коліна кам'яним. А сам далі продовжує розказ:
— На другу ніч, як ви спочивали, а я стеріг вас, ті Кощеєві сестри знов прилетіли і сказали: «Ну, Іван-царевич і Булат-молодець, убили ви нашого брата, забрали нашу невісточку, не буде і вам добра: як тільки схоче Іван-царевич дома царівні похвалитися своєю коровою, з котрої змалечку молочко їв, корова одірветься і заколе його…» — Тільки то промовив
