💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Детектив » Клуб убивць - Макс Дикий

Клуб убивць - Макс Дикий

Читаємо онлайн Клуб убивць - Макс Дикий
7. Нік. Ворог — геній?

— Дякую, що вчора виручив! — Віта на емоціях обійняла мене і навіть чмокнула в щоку. Вона мені подобалась, тож я з ентузіазмом сказав:

— Якщо треба ще якось зіграти твого хлопця. не лише перед батьками, то я завжди за! 

— Ти не дуже злишся, що я вдягла ту обручку і виставила тебе прямо своїм нареченим? — вона зазирнула мені в очі. 

— Ну. це було трохи несподівано… — протягнув я. — Але не злюся, ти ж знаєш, що я не можу злитися на тебе…

— Ти найкращий, Ніку, — вона щасливо усміхнулась. — До речі, що там з нашим розслідуванням? Ти щось дізнався, поки мене не було? 

 — Не дуже багато, — зізнаюся я. — Але знайшов людину, яка має допомогти дізнатися. Та ти, мабуть, його знаєш, ти всіх знаєш…

— Заінтригував, — Віта уважно дивиться на мене. — То хто це? 

— Даня з відділу кібербезпеки. Він. здається, справжній профі у своїй справі…

— О, мене до нього двічі відправляли. Такий тихий хлопчина десь нашого віку, — згадує Віта. — Так, він швидко працює, але здається, його перенапружують, а він не може відмовити. Чистий ботан.

— Мені теж так здається. але в принципі він хороша людина. Оце сьогодні збирався сходити, дізнатися, чи він щось відкопав по тому Воронову. Там ще й журналістка одна дуже ним цікавиться. Якась вона підозріла…

— Перевірити її? Можу зробити, я тобі винна, — одразу каже Віта. 

— Так, мені цікаво, чи не працює вона на когось, не лише на своє видання. Ну, знаєш, як буває… — я простягаю Віті візитівку Маші.  — Якщо дізнаєшся щось цікаве, повідомиш мені. А я потім розкажу, що накопав Даня. 

***

Коли я заходжу до того маленького закуточку, в якому сидить Даня, то бачу, що він щось швидко-швидко друкує. В нього відкрито одразу декілька вкладок. І монітор поставлений другий, вчора такого не було. 

Він зовсім не помічає мене і продовжує щось друкувати, я легенько покашлюю, щоб сповістити про свою появу.

Даня мало не підскочує на своєму кріслі і розвертається до мене:

— О, привіт. Я тебе не помітив. 

— Вибач, що не постукав, — кажу я. — Оце хотів запитати, чи є щось нове у справі Ворона?

— Я дійсно дещо знайшов, — Даня знов повертається до одного з моніторів і відкриває мені якесь посилання. — Дивись, він був повʼязаний як мінімум з трьома жінками, які померли від нещасних випадків за минулі півтора. Про один з випадків я ледь знайшов, то були давно видалені підчищені пости, і їх було мало. Про другий також знайшов небагато інфи. Але суть одна: жінки, з якими він імовірно спав, помирали з періодичністю в півроку.

Я дивлюсь на екран і бачу фотки з одного з тих випадків. З останнього, з аварією. 

 — Думаєш, він сам їх позбувається? — запитую з сумнівом. 

— Мене напружує ця періодичність і підчищена інфа, — він насуплюється. — Хоча, само собою, підчищена інфа — це ще не доказ. Він міг просто не хотіти галасу в мережі, бо він — публічна особа. Це не доводить його провину.

 — Може, йому помстився хтось із родичів цих жінок?

— Я можу перевірити мережі і телефони жертв та родичів, але якщо вибʼєш мені дозвіл, — відповідає Даня. — Це ж ваше розслідування. Бо якщо дістану інфу без дозволу, що в принципі ще легше і швидше, ти потім не зможеш її ніде предʼявити. 

 — Сходжу прямо зараз до шефа і попрошу цей дозвіл. — кажу я. — А що з тим сайтом? Нічого нового?

— Треба дочекатись активної фази роботи того сайту. Я підозрюю, що він працює не постійно, спеціально, щоб його було важко вичислити, — Даня закушує губу. — Цей хакер — геній. Не думав, що мені може бути так важко. Не те щоб я хвалюсь, але на мене скидають більшість складних справ, з якими ніхто не може впоратись, і я зазвичай все швидко вирішую. Але не цього разу…

 — Я вірю, що тобі все вдасться. — кажу я.  — Добре, тоді, не відкладаючи в довгий ящик, піду виб’ю той дозвіл…

В цей момент мій мобільний дзвонить. Я бачу, що це шеф, тому одразу беру слухавку:

— Ніку, привіт, ти у відділку? Є термінова справа.

 — Я у офісі кіберполіції, — кажу я.  — Щось трапилось?

— Так, в місті почався неконтрольований мітинг на підтримку смертей багатіїв…

***
ось і чергова глава, буду вдячний за сердечко книзі, ну і не забудьте додати її до бібліотеки, щоб не пропустити оновлень, оновлення щодня о 22.00 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Клуб убивць - Макс Дикий (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: