Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой
У своїх звітах Бад Вайт зазначав, що на тілах Енґлеклінґів були сліди жорстоких катувань.
— Просто поговорити? Мені відомо, як ти з ними поговорив.
— Вони подумали, що я шантажист, — з гордим виглядом відповів Де Спейн. — І взагалі, усе пішло не так, як я планував. У них були негативи порнознімків, і я спробував вивідати в них імена моделей. Ще в них був героїн та психотропні препарати. Вони сказали, що знають одного багатого татка, який збирається підкорити світ сумішшю героїну із якоюсь забійною фармацевтикою, але вони можуть зробити краще. Вони сміялися з мене, називали «дідом». Упевнений, вони знали, хто робив порнофотки. Словом… Не знаю, як це сталося, але в якийсь момент мені конкретно зірвало дах. Думаю, мені здалося, що це вони вбивали тих дітей. Можливо, мені здалося, що вони якось можуть зашкодити Престону. Едді, вони просто знущалися з мене. Срані пушери, які порівняно із Престоном — комашки. Ну, словом, цей «дід» їх обох і угрохав.
Руки в нього затремтіли так, що він випадково розірвав плакат.
— Ти двох чоловік замочив нізащо.
— А чорта з два — було за що. Заради Престона. Благаю тебе, не кажи йому про це.
«Також жертва». Чи може жертва справедливості закрити очі на несправедливість?
— Едді, благаю тебе, йому не можна знати. І він не повинен дізнатися, що Пол Дітерлінґ був просто невинним хлопчиком. Едді, благаю.
Ед відштовхнув його і увійшов в будинок. Гобелени на стіні в кімнаті матері змусили його згадати про Лінн. У своїй старій кімнаті він подумав про Бада і Джека. Будинок був куплений і оздоблений за брудні гроші, і тепер цей бруд було відчутно всюди. Він спустився вниз і побачив у дверях батька.
— Едмунде!
— Я заарештую тебе за вбивство Пола Дітерлінґа. Повернуся через кілька днів. Готуйся.
— Пол Дітерлінґ був психопатом-убивцею, і він точно заслуговував на те, що я з ним зробив, — відповів Престон, не змигнувши й оком.
— Він був невинний. Це — умисне вбивство за обтяжувальних обставин.
Ані м’яз не поворухнувся на його обличчі. Твердий, мовчазний, непохитний взірець моральності.
— Едмунде, здається, в тебе нерви розігралися,
— Будь ти проклятий за все, що ти зі мною зробив! — крикнув Ед і вийшов із будинку, минаючи батька.
Він поїхав у центр, до «Тихого океану»: чудове місце, де вічно повно приємних людей. Ґаллодет був біля барної стійки, потягував мартіні.
— Погані новини про Дадлі. Тобі це не сподобається.
— Не знаю, чи можуть бути новини гірші за ті, що я вже почув сьогодні,
— Справді? Дадлі вийшов сухим із води — щойно дочка Лани Тернер прирізала Джонні Стомпанато. Фіск чергував через вулицю й бачив, як туди набігло копів із відділка «Беверлі-Гіллс», а труп Джонні забрала машина з моргу. Свідків, які могли би розповісти про Дадлі — нуль, доказів на Дадлі — нуль. Чудово, приятелю.
Ед схопив келих мартіні і махом проковтнув його.
— Та хрін із ним — з тим Дадлі. Я приховав у надійному місці купу Петчеттових грошей, і я знищу цього ірландського виродка, хай скільки б часу в мене це зайняло і чого б воно мені коштувало, приятелю.
— Можна поділитися із вами спостереженням, інспекторе? — розреготався Ґаллодет.
— Звісно.
— Ти з дня у день дедалі більше нагадуєш Бада Вайта.
КАЛЕНДАР
Квітень 1958
УРИВОК: «Лос-Анджелес Таймс», 12 квітня
ВЕЛИКЕ ЖУРІ ПРИСЯЖНИХ РОЗГЛЯНУЛО ДОКАЗИ ПО «НІЧНІЙ СОВІ»; СПРАВУ ОГОЛОШЕНО ЗАКРИТОЮ
Минуло майже п’ять років відтоді, коли було вчинено цей зухвалий злочин і місто та округ Лос-Анджелес офіційно попрощалися з «каліфорнійським злочином століття» — сумновідомою справою про бійню в «Нічній сові».
16 квітня 1953 року троє озброєних головорізів увірвалися до цілодобового кафе «Нічна сова» на бульварі Голлівуд і розстріляли трьох працівників закладу, а також трьох клієнтів. На думку поліції, мотивом злочину стало пограбування, і невдовзі підозра впала на трьох молодих негрів, яких тут же заарештували. Ці троє: Реймонд Коутс, Тайрон Джонс та Лерой Фонтейн — пізніше втекли із в’язниці й були застрелені під час повторного арешту. За словами окружного прокурора Елліс Лоу, перед самою втечею вони зізналися у скоєному, а отже, справу закрили.
Але
