В погоні за Привидом - Микола Володимирович Томан

— Влаштовуйтеся тут, — привітно сказав Аскар, подаючи Єршову стілець. — Це кімната Жанбаєва. Він просив помістити вас з ним, разом. Я тут вам другий диван поставлю. Так! — раптом спохватившись, вигукнув хазяїн і вдарив себе рукою по лобі. — Велів ще вибачитися Каниш Нуртасович — днів два-три він буде відсутній. Якісь нові історичні матеріали виявилися.

Ніби зараз тільки помітивши, що в руках Єршова нічого немає, Аскар запитав:

— А речі ви на вокзалі, мабуть, залишили?

— Не хотілося, знаєте, тягтися з ними по незнайомому місту, — відповів Єршов, перебираючи книжки на столі Жанбаєва. — Та й не був певний, що дома кого-небудь застану.

— Ну, тепер вам дорога знайома, перебирайтеся вже остаточно і, як кажуть, будьте як вдома. Я вам ключ залишу, а мені на роботу час.

— Та ви хоча б документи перевірили, — збентежено усміхнувся Єршов. — Адже невідомо, кого в дім пустили. Може, шахрая якого-небудь.

— Ну що ви! — махнув рукою Аскар. — Я порядну людину завжди від шахрая відрізню. Та й красти у мене нічого.

Єршов хотів був піти на вокзал разом з Аскаром, але той поквапно заперечив:

— А чого вам поспішати! Встигнете. Відпочиньте, умийтеся; умивальник у дворі. Ключ на столі буде. Якщо перекусити що-небудь захочете, то теж, будь ласка. На кухні дещо знайдеться.

Виходячи з кімнати Жанбаєва, Аскар причинив за собою двері, які вели у напівтемну прихожу. А хвилин через п'ять, мабуть вже остаточно зібравшись іти з дому, постукав до Єршова і, трохи прочинивши двері, просунув голову:

— Мало не забув ще про одне попередити вас: тут зі мною живе один родич по лінії матері. Темірбек його звати. Теж на залізниці працює кондуктором. У мене під начальством. Людина він тиха, заважати вам не буде. Та його й дома не буває — все в поїздках. А коли і дома, то відсипляється після поїздок. Кімната його по сусідству з вашою, але має окремий хід. Сьогодні він працює зранку. Завтра тільки повернеться. Ну, я пішов. На все добре.

«Так, — мимоволі подумав Єршов, — цього родича ще тільки не вистачало! Дивно, що Жанбаєв вирішив зупинитися в такій квартирі! Хоч, може, всі ці люди працюють на нього? Треба буде придивитись до них гарненько…»

Залишившись наодинці, Єршов старанно оглянув весь будинок. Він мимоволі звернув увагу на таблицю, перекреслену олівцем, що висіла на стіні кімнати, у якій влаштував його Аскар. Це був графік руху поїздів, який не становив би собою нічого особливого, коли б деякі цифри його не були підкреслені.

Єршову зразу ж стало ясно, що це був шифр. Ще раз старанно оглянувши весь будинок і не помітивши нічого підозрілого, майор закрив вхідні двері на защіпку і, діставши з кишені записну книжку, почав розкодовувати шифровку.

Вийшло таке:

«Мене не буде дома днів два-три. Влаштовуйтеся тут і живіть. Хазяїн — людина надійна. Двоюрідний брат його, Темірбек, теж нам пригодиться. Ніяких таємниць однак їм не довіряйте. Завдання вам таке: у сараї стоїть мотоцикл — треба вмонтувати в його корпус мою рацію. Рація в погребі. Дістаньте її звідти, як тільки Аскар піде на роботу. В погребі промацайте ліву стінку. Біля самої підлоги відірвіть дошку. Рація за обшивкою».

Єршов сховав записну книжку в кишеню і пішов у сарай. Там, прикритий якоюсь рядниною, справді стояв мотоцикл з коляскою. Майор пильно оглянув його. Зовні він нічим не відрізнявся від мотоциклів такого типу. Але, обмацавши коляску, Єршов звернув увагу на те, що під кожухом її виявилося значно більше місця, ніж звичайно. Порожнисті місця були і в інших частинах мотоцикла. Однак Єршов все ще не уявляв собі, як тут можна буде розташувати рацію Жанбаєва, якщо навіть вона і дуже портативна.

Перш ніж спуститися в погріб, Єршов підійшов до хвіртки, що виходила на вулицю, і старанно закрив її на клямку. Потім розшукав ключі на кухні і одним з них відімкнув замок на дверях погреба. Погріб був дуже глибокий. У ньому було холоднувато, гостро пахло овечим сиром і овочами. Світло через відчинені двері проходило слабо. Єршову довелося почекати трохи, поки очі звикли до напівтемряви.

Стіни погреба були обшиті дошками, дуже щільно пригнаними одна до одної. Єршов обмацав долонею низ лівої стіни, але не зразу знайшов потрібну йому дошку.

Нарешті він здогадався просунути в ледве помітні щілини обшивки лезо складаного ножа. Одна з дощок відокремилася від стіни, утворивши темний, глибокий отвір. Майор просунув туди руки і знайшов металевий ящик. Вийнявши його, він переконався, що це рація.

Марка рації була «Ен-Бі». Пильно оглянувши її, Єршов розібрався в ній настільки, що зміг би користуватися нею для прийому або передачі. Однак сховати рацію під кожух мотоцикла так, щоб це було непомітно при побіжному огляді машини, виявилося справою нелегкою. Тут потрібна була допомога або хоч порада Малиновкіна.

Змірявши рацію в зібраному і розібраному вигляді, Єршов також старанно записав і розміри мотоцикла.

З цими даними він вийшов з будинку, замкнувши двері.

З Малиновкіним вони зустрілись біля камери для схову. Біля нього поблизу нікого не було. Переконавшись, що Малиновкін помітив його, Єршов пішов до приміщення камери для схову за чемоданом. Лейтенант, почекавши трохи, пішов за ним слідом. Біля вікна видачі вони обмінялись швидкими поглядами, і, коли кладовщик пішов за речами Єршова, майор передав Малиновкіну записку, в якій коротко повідомив про стан справ і просив подумати про можливість розміщення рації в кожусі мотоцикла. Доручив він також лейтенанту влаштуватися на квартирі де-небудь недалеко від Жовтневої вулиці і поцікавитися кондуктором Темірбеком. Чергове побачення майор призначив на завтра, опівдні, в