Червоний горобець - Метьюз Джейсон

— З настановами та порадами від старших офіцерів, таких як ви та генерал Корчной… і, звичайно ж, як полковник Зюганов, — сказала Домініка. Вона змусила себе включити до списку й цього маленького любителя трупів, що сидів поруч. Він повернув голову до неї, його вуха, мов ручки глечика, витяглися, і він кивнув.

— Більшість сказала б, що ти занадто молода, надто недосвідчена, та побачимо.

Домініка помітила, як змінився тон голосу Вані, змащені медом слова перед ударом кнута.

— Характер завдання, про яке я говорю, на жаль, потребує твого виключення з Американського відділу.

— І що ж це за завдання? — спитала вона. Якщо він зараз скаже, що їй доведеться когось спокушати, вона закричить.

— Це закордонне призначення, в резидентуру, на справжню оперативну роботу. Операція вербування.

Власні спогади Вані про зарубіжні операції були розмиті, та говорив він так, ніби обожнював їх.

— Закордонне призначення? — Домініка не знала, що казати. Вона ніколи не бувала за межами Росії.

— До Скандинавії. Мені потрібен хтось новий, свіжий, якраз із такими інстинктами, які ти продемонструвала, — сказав він.

«З чоловіком, ти маєш на увазі», — подумала вона з прикрістю. Він помітив її погляд і підняв руку.

— Це не те, про що ти подумала. Ти потрібна мені, як operupolnomochenny, оперуповноважена.

— Саме нею я й хочу бути, — сказала Домініка. — Членом Служби, працювати на Росію.

Зюганов заговорив, його голос був спокійний та підлесливий, слова вугільно-чорні.

— І працюватимеш. Це делікатне завдання, яке потребуватиме неабияких навичок. Одне з найважчих завдань. Ти мусиш знищити американського офіцера ЦРУ.

***

Зі свого кабінету Максим Волонтов, резидент СВР в російському посольстві в Гельсінкі, спостерігав, як Домініка крокує коридором, щоб повернути сіруватий файл до архіву. З часу свого прибуття до резидентури з Москви Домініка перевіряла файл кожного ранку і брала з собою в кабінет, щоб читати, зазвичай переписуючи щось у блокнот, роблячи примітки. Наприкінці кожного дня вона повертала його діловоду, як і заведено в резидентурі. Окрім Волонтова, Домініка була єдиним офіцером із доступом до цього конкретного файлу. Це була papka СВР, точніше, її копія, яку передали з Ясенєва і яка стосувалася американського офіцера ЦРУ Натаніеля Неша.

Волонтов зауважив ноги танцівниці, тіло під приталеною сорочкою. Це був п’ятдесятип’ятирічний чоловік, низький і опецькуватий, зі срібно-сивим радянським помпадуром із 50-х на голові. Далеко в роті він мав сталевого зуба, і помітити його можна було лише коли він посміхався, а цього він не робив ніколи. Його костюм був темним, мішкуватим та почасти затертим до блиску. Якщо сучасних шпигунів створювали з елементів космічної ери, Волонтов усе ще складався зі сталевих пластин та заклепок.

Домініка з цікавістю розглядала помаранчевий серпанок обману та кар’єризму навколо його кулеподібної голови. Помаранчевий, вже не жовтий, як у тих моржів удома. Та він працював дуже давно, в неймовірно складні часи для КГБ, і здатен був виживати в будь-яких умовах. Інстинкти підказали йому, що з небогою заступника директора Єгорова слід поводитись обережно, хай як це його не краяло. До того ж ця молода бомба прибула сюди на спецзавдання. Секретне. Після тижневої підготовки, сьогодні Домініка мала піти на свій перший дипломатичний прийом — Національний день Іспанії в елегантному посольстві цієї країни — на випадок, якщо вона зможе запримітити там цього американця, Неша. Волонтов також мав бути там, стежити з іншого кінця зали. Цікаво буде глянути, як вона впорається. Заряджені думки Волонтова поринули до hors d’oeuvres15, які завжди подають іспанці.

Домініка жила в тимчасовій квартирі у старому кварталі Гельсінкі, поспіхом винайнятій резидентурою під керівництвом Москви, відмінній своїм дизайном від квартир працівників російського посольства, які, за звичаєм, тіснилися в крихітних апартаментах у комплексі. Гельсінкі був чудесним. Вона вражено дивилася на чисті вулички, будівлі з фігурними карнизами, пофарбовані в жовтий, червоний і помаранчевий, мереживні фіранки у вікнах, навіть в магазинних.

У зручній маленькій квартирі Домініка готувалась до Національного дня Іспанії. Вона наклала макіяж, вскочила в одяг. Розчесала волосся; ручка щітки здавалася гарячою в руці. І через це вона й сама почувалася гарячою, готовою до бою. Її маленька квартира купалася в хвилястих смугах кольору: червоний, малиновий, лавандовий; пристрасть, хвилювання, виклик. Вона згадала інструкції, надані Волонтовим для обробки американця. Перший вечір — встановити контакт; в наступні тижні організувати подальші заходи, налагодити зустрічі, розвивати дружні зв’язки, створити атмосферу довіри, розкрити його звички та маршрути. Змусити його говорити.

Вона пройшла брифінг у Центрі. Перш ніж Домініка полишила Москву, Зюганов трохи з нею поговорив.

— Молодший лейтенанте, маєте якісь запитання? — поцікавився він. І, не чекаючи відповіді, продовжив. — Ви маєте розуміти, що це не просте вербування, принаймні не в класичному його розумінні. Головна мета — не зарубіжна розвідка.

Він облизав губи. Домініка мовчала й не рухалась.

— Ні, — сказав Зюганов, — це скоріше пастка, тенета. Ми вимагаємо лише наводки — активної або пасивної, неважливо, — коли і як цей американець зустрічається зі своїм агентом. Решту зроблю я.

Він поглянув на Домініку, злегка нахиливши голову.

— Зрозуміло?

Його голос став м’якшим.

— Obdirat, я хочу, щоб ви здерли м’ясо з його кісток. Вибір, як саме це зробити, я лишаю за вами.

Він дивився прямо їй у вічі. Домініка була впевнена: він знає, що вона бачить кольори. Його очі промовляли: «Прочитай мене, якщо зможеш». Домініка подякувала йому за інструктаж і поспіхом пішла.

Неш був тренованим офіцером ЦРУ. Навіть простий контакт із ним вимагав неабиякої пильності. Та тепер операція проти цього американця була під її керівництвом. Її. Вона поклала щітку і, дивлячись у дзеркало, схопилась руками за туалетний столик.

Домініка дивилась на себе. Яким він буде? Чи вдасться їй встановити контакт? Що, як вона йому не сподобається? Чи зможе вона проникнути в курс його справ? Їй доведеться якнайшвидше визначити правильний підхід. Згадай техніку: виявити, оцінити й маніпулювати його вразливими місцями.

Вона нахилилася ближче до дзеркала. Резидент Волонтов спостерігатиме за нею, як і buivoli з Центру, які також стежитимуть за результатами, бичачі очі всього стада будуть повернуті в її бік. Що ж, вона покаже їм, на що здатна.

Американці були матеріалістичними, самозакоханими, nekulturny. На лекціях в Академії наполегливо повторювали, що ЦРУ досягло всього завдяки грошам та технологіям, що у них не було душі. Вона покаже йому душу. Крім того, amerikanskiy були м’якими, уникали конфліктів, уникали ризику. Вона його вмовить. КГБ домінував над американцями в шістдесятих, під час хрущовської Холодної війни. Тепер настала її черга. Руки боліли, так сильно вона стискала столик. Домініка накинула своє зимове пальто й пішла до дверей. Цей хлопчик із ЦРУ навіть не здогадується, що на нього чекає.

***

Розкішна зала на першому поверсі іспанського посольства була яскраво освітлена трьома масивними блискучими кришталевими люстрами. Скляні двері з виходом на декоративний сад вишикувались з одного боку зали, але були зачинені, позаяк Гельсінкі вже окутали осінні морози. В залі ніде й голці впасти, і сотні образів пролітали повз Домініку, доки вона стояла на невисокому сходовому прольоті, дивлячись вниз на гостей. Ділові костюми, смокінги, вечірні сукні, оголені шиї, шикарні зачіски, шепотіння на вушко,