Чотири після півночі - Стівен Кінг

Повітря пронизав верескливий звук, який зростав, наче свист чайника, що закипає.

Мембрана щезла, наче її й не було.

Повільно звівшись на тремтливі ноги, містер Делеван побачив, як повітряний струмінь із діри засмоктав усередину нотатник з усіма полароїдами, які зробив старий.

Його син стояв посеред кімнати і, закривши обличчя руками, схлипував.

— Кевіне, — тихо промовив Джон Делеван, обійнявши свого хлопчика.

— Я мав зробити його знімок, — сказав крізь сльози Кевін. — То був єдиний спосіб його спекатися. Я мав зробити знімок того курв’ячого пса.

— Так, — містер Делеван обійняв Кевіна міцніше. — Так, і ти це зробив.

Кевін поглянув на батька розплющеними і зволоженими очима:

— Тільки так я міг його клацнути, тату. Розумієш?

— Так, — мовив батько. — Так, я це розумію. — Він знов поцілував сина у гарячу щоку. — Ходімо додому, синку.

Джон Делеван міцніше обійняв сина за плечі, бажаючи вивести його за двері, подалі від задимленого скривавленого тіла старого (Кевін добре його й не розгледів, подумав містер Делеван, та якщо побуде тут іще трохи, то неодмінно його помітить). На якусь мить Кевін спинився.

— А що скажуть люди? — запитав він таким серйозним тоном, що містер Делеван засміявся.

— Хай кажуть, що їм заманеться, — відповів він Кевінові. — Вони ніколи не збагнуть істини, та й не думаю, що хтось справді намагатиметься. — Він затнувся. — Знаєш, ніхто його й не любив по-справжньому.

— Я не хочу й близько підходити до істини, — прошепотів Кевін. — Ходімо додому.

— Так. Я люблю тебе, Кевіне.

— Я тебе теж люблю, — хрипко сказав Кевін, і вони вийшли із задимленого, просяклого затхлим смородом старих речей, приміщення назустріч яскравому світлу дня. Позаду них спалахнула вогнем купа старих журналів… і вогонь, не гаючись, охопив там усе своїми пожадливими жовтогарячими пальцями.

Епілог

То був Кевінів шістнадцятий день народження, і отримав він саме те, чого бажав, — комп’ютер «ВордСтар 70» з текстовим процесором. То була іграшка вартістю сімнадцять сотень доларів, і колись би батьки не спромоглися на такий подарунок, та в січні, десь за три місяці після завершальної сутички в «Емпоріум Ґалоріум», тітка Гільда тихо відійшла уві сні. Вона справді ПОТУРБУВАЛАСЯ про Кевіна й Меґ, і навіть НЕЗЛЕ ПОТУРБУВАЛАСЯ ПРО ЦІЛУ РОДИНУ. Після того як на початку червня заповіт набув чинності, Делевани виявили, що розбагатіли майже на сімдесят тисяч доларів… і це після сплати податків.

— Боже, чудово! Дякую! — скрикнув Кевін, цілуючи матір, батька й навіть чмокнувши сестру Меґ (яка захихотіла, бо ж була на рік старша, але поцілунку його не стирала; Кевін не міг сказати, чи з його боку то було кроком у правильному або хибному напрямі). Ледь не весь полудень він пробув у своїй кімнаті, пораючись із комп’ютером і намагаючись розібратися з тестовою програмою.

Десь о четвертій Кевін спустився донизу й побачив батька:

— А де мати й Меґ? — запитав він.

— Вони поїхали на ярмарок ремесел у… Кевіне, що трапилося?

— Тобі ліпше піднятися нагору, — глухо відповів Кевін.

Біля дверей до кімнати він повернув своє бліде обличчя до так само зблідлого обличчя батька. «Ще треба буде за щось доплачувати, — думав містер Делеван, ідучи за сином сходами. — Ну звісно ж. І чи не від Реджинальда «Баті» Меррілла він те перейняв? Власний борг завдав тобі болю».

Та цікавість узяла гору.

— Ми можемо ще один такий купити? — запитав Кевін, тицяючи пальцем на лептоп, що стояв розкритий на столі, випромінюючи загадковий жовтуватий прямокутник світла.

— Навіть не знаю, — відказав містер Делеван, рушивши до стола. Кевін, блідий, стояв позаду нього. — Гадаю, якби довелося…

Він затнувся, дивлячись на екран.

— Я завантажив програму текстового процесора й надрукував «прудкий бурий лис через лінивого сплячого пса стриба»[326], — мовив Кевін. — Та тільки з принтера вийшло оте.

Містер Делеван стояв, мовчки читаючи надруковані рядки. У руках і чолі почало поколювати. Там було написано:

Пес знову на волі.

Він не спить.

Він не лінивий.

Він іде по тебе, Кевіне.

Отже, твій борг завдав тобі болю, та гору взяла цікавість. Два останні рядки промовляли:

Він голоднющий.

Та ДУЖЕ злющий.

Примітки

1

«Boston Red Sox» та «Milwakee Brewers» — бейсбольні команди. (Тут і далі прим. пер.)

2

Ебнер Даблдей (1819–1893) — офіцер армії Сполучених Штатів Америки, генерал Союзу під час Громадянської війни. Також відомий як творець бейсболу, хоча деякі історики спорту вважають це питання дискусійним.

3

Крейдяні лінії на бейсбольному полі, що позначають межі ігрового поля.

4

Мохаммед Реза Пехлеві (1919–1980) — тридцять п’ятий і останній шах Ірану, був скинутий і вирушив у вигнання внаслідок революції 1979 року.

5

Дональд Кларк Осмонд (нар. 1957 р.) — американський співак і актор, у минулому — кумир підлітків.

6

Betamax — формат касет для побутового використання, розроблений корпорацією «Sony» 1975 р.

7

Семюел Рой Гаґар (нар. 1947 р.) — американський гітарист і рок-вокаліст. Найбільш відомий як вокаліст американського рок-гурту «Van Halen».

8

«Castle Rock Entertainment» — кінокомпанія, у назві якої використано назву вигаданого Стівеном Кінгом міста в штаті Мейн, яке фігурує в багатьох його творах.

9

Приз переможцю сезонного чемпіонату.

10

Середній коефіцієнт результативності відбивання — хіти, поділені на виходи на битку.

11

Ігрова ситуація в бейсболі, коли відбивач і ті гравці, що перебувають на базах, встигають здійснити повне коло по базах (зробити пробіжку) і потрапити в «дім».

12

Пітчер — гравець, що подає м’яч.

13

Хіт — удар, при якому відбивач досягнув першої, другої чи третьої бази.

14

Частина бейсбольного поля між другою і третьою базою.

15

Вихід відбивача з гри після трьох страйків (невлучання по м’ячу).

16

Популярна назва високої стіни на лівому полі стадіону Фенвей-Парк, де тренується бостонська бейсбольна команда «Ред Сокс».

17

«Mission: Impossible» (1966–1973) — телесеріал про команду секретних агентів, які отримують чергове завдання записаним на магнітофонну плівку, що після першого ж прослуховування саморуйнується; у пізніших рімейках цього серіалу фігурує вже оптичний диск.

18

«L’Envoi» (1978–1981) — парфуми, що випускалися для продажу тільки через заснований 1971 р. перший у світі поштовий каталог люкс-товарів «Horchow Collection».

19

«Lockheed L-1011 TriStar» — широкофюзеляжний авіалайнер на 400 місць з дальністю польоту понад 7000 км, який випускався в 1968–1984 рр.

20

Logan