Будні феодала - 1 - Олег Говда

Що не кажи, а римляни зналися на розвагах для плебсу і свої колізеї не просто так будували. Поєдинок зі смертю, найбільш захоплююче видовище з усього, що може людина уявити. Особливо, якщо сама у цей час не на арені, а лузає попкорн на трибуні.

Обидва татарина пустили коней широкою дугою, і як тільки відстань дозволила, почали засипати один одного стрілами, з кожним пострілом скорочуючи дистанцію.

Чесно кажучи, все відбувалося в такому темпі, що я навіть не намагався роздивитися подробиці. Це тобі не «Матриця», тут кулі в польоті не завмирають. Здвоєне клацання тятиви зливається в одне довге бриніння, яке триває менше хвилини і... Сафар-бей, відчайдушно чіпляючись за гриву, сповзає на землю. Виїжджений кінь одразу завмирає поруч із поваленим господарем.

Саїн-булат хан видає малозрозумілий хрип, очевидно, що має позначити переможний вигук і... теж опиняється лежачим обличчям у траві. Але — в цьому вся сіль — декількома хвилинами пізніше за свого супротивника. І це бачать усі. Добре бачать. Оскільки воїни Сафар-бея, не чекаючи на команду, знімають зброю і кладуть її собі під ноги.

— Ну, теж непогано. Мамаю! Вікторе! Приймайте поповнення. Завдання попереднє. Мелісо, радість моя, подивися дуелянтів. Добре було б їм якнайшвидше до себе прийти. Час не чекає. Федоте! Розберися з селянами та козаками. Не вперше, знаєш, що сказати. Панно Агнешко, Іридіє — ходімо зі мною, зі шляхетним панством поспілкуємось. Може, цього разу порозуміємося…

Ось так. Щоб не розслаблялися та пам'ятали, хто в хаті господар. А то й до вечора стоятимуть і дивитися. Як на виставу.

З гусарами виникла затримка. Шляхтичі знову почали задирати ніс і гмикати в вуса, мовляв, ще не було такого, щоб вельможне панство в підпорядкуванні у безрідного холопа ходило. І все товариство їх на сміх підніме, якщо вони погодяться на мою пропозицію. Ну, і редька з ними... Як наше не в лад, то ми зі своїм назад. Булат та Сафар-бей очухаються, нехай самі вирішують, що з ляхами робити. Хоч відпускають на всі чотири сторони, хоч про запас солять.

Безперечно, реґімент крилатих гусар потужний підрозділ. І перед його атакуючим натиском навіть німецьким пікінерам не встояти. Але це якщо армія з армією в чистому полі зіткнеться. А для моїх, розвідувально-диверсійних справ, з них не надто багато користі. Як і під час штурму фортеці. Тож обійдемося і на цей раз без поляків. Водночас і в пам'ятку занесемо. Панцирних козаків розвиватимуть лінійкою досвідченості. А про гусарів подумаємо, коли в бій багатотисячні війська водити стану.