Думай як мільйонер - Харв Т. Екер

ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…

«Я більший за будь-які проблеми».

«Я впораюся з будь-якими проблемами».

Торкніться голови й скажіть:

«Я думаю як мільйонер!»

ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА

1. Коли вас засмучує якась «велика» проблема, покажіть на себе й скажіть: «Міні-я, міні-я». Тоді глибоко вдихніть і скажіть собі: «Я можу з цим упоратися. Я більший за будь-які проблеми».

2. Запишіть проблему, наявну у вашому житті. Тоді наведіть десять конкретних дій, до яких ви можете вдатися, щоб виправити чи хоча б поліпшити цю ситуацію. Це переведе вас від думок про проблему до думок про її розв’язання. По-перше, так ви маєте непоганий шанс розв’язати проблему, а по-друге – почуватиметеся набагато краще.

Урок достатку № 10 Багаті люди чудово вміють брати. Бідні люди не вміють брати.

Якби я мав назвати головну причину того, чому більшість людей не сягає усього свого фінансового потенціалу, то сказав би таке: більшість людей не вміє брати. Вони вміють чудово віддавати, але брати – ні. І саме тому вони взагалі цього не роблять!

Проблеми з тим, щоб узяти те, що вам дають, виникають з кількох причин. По-перше, чимало людей відчувають, що вони не гідні, не заслуговують на те, щоб щось мати. Цей синдром – звичний для нашого суспільства. Думаю, відчуття того, що вони недостатньо хороші, тече по венах понад 90 % людей.

Звідки походить ця низька самооцінка? Як завжди – від нашої запрограмованості. Більшість із нас чує двадцять «ні» на кожне «так», десяток «ти неправильно робиш» на кожне «усе правильно» і п’ять «ти телепень» на кожне «ти прекрасний».

Навіть якщо наші батьки чи опікуни нас підтримували, чимало з нас, зрештою, відчувають, що не здатні постійно виправдовувати їхні сподівання й завойовувати схвалення. Знову-таки – ми недостатньо хороші.

Крім того, у житті багатьох із нас були покарання. Неписане правило: якщо ти зробив щось не так, тебе мусять покарати. Когось карали батьки, когось – учителі… а декому в релігійних колах погрожували головним з усіх покарань – неможливістю потрапити на небеса.

Авжеж, тепер, коли ми дорослі, цьому настав кінець. Правильно? Ні! У більшість людей так в’їлася ця запрограмованість на покарання, що, коли вони роблять помилку чи просто виявляються неідеальними й поряд немає нікого, хто міг би їх покарати, такі люди підсвідомо карають себе самі. У дитинстві це могло мати такий вигляд: «Ти поганий, тож цукерок не отримаєш». Однак тепер це може набути форми «Ти поганий, тож грошей не отримаєш». Це пояснює, чому деякі люди обмежують власний заробіток, а інші підсвідомо саботують власний успіх.

Не дивно, що люди мають проблеми з умінням отримувати. Крихітна помилка – і ви приречені нести тягар нещастя й бідності до кінця своїх днів. Скажете, це різкувато? А коли це розум став логічним чи співчутливим? Знову-таки, запрограмована свідомість – це шафа, сповнена минулих програм, вигаданих значень та історій драми й катастроф. Смисл – не найсильніша її сторона.

Ось те, чого я вчу на своїх семінарах і від чого вам може стати краще. Зрештою, байдуже, почуваєтеся ви гідними чи ні, – ви все одно можете розбагатіти. Чимало заможних людей не почуваються надто важливими. Насправді одна з найсильніших мотивацій розбагатіти – довести свою цінність собі та іншим. Те, що самоцінність обов’язкова для того, щоб мати капітал, – це просто ідея, але в реальному житті вона необов’язково буде підкріплена. Як ми вже казали, стати заможним, щоб довести свою вартісність, – не найкращий спосіб стати щасливим, тож краще спробувати отримати достаток з інших причин. Однак важливо, щоб ви зрозуміли: якщо ви почуваєтеся нічого не вартим, це не дає вам стати багатим. Суто з фінансового погляду це може вас змотивувати.

Сказавши це, хочу, щоб ви послухали те, чим прагну з вами поділитися – голосно й зрозуміло. Це запросто може бути одна з найважливіших митей у вашому житті. Ви готові? Поїхали.

Визнайте, що те, варті ви чогось чи ні, – цілком «вигадана» історія. Знову-таки, є лише той сенс, який ви самі надаєте. Не знаю, як ви, а от я ніколи не чув, щоб когось під час народження «маркували». Можете собі уявити, як Бог ставить штамп на чолі кожної людини, поки вона проїжджає повз нього? «Вартий… не вартий… вартий, вартий… не вартий. Фу… точно не вартий». Вибачте, не думаю, що це так працює. Ніхто не приходить і не маркує вас «вартим» чи «не вартим» чогось у житті. Ви самі це робите. Вигадуєте. Вирішуєте. Ви й тільки ви визначаєте, чи бути вам чогось вартим. Це суто ваша перспектива. Якщо ви кажете, що варті чогось, – ви варті. Якщо кажете, що не варті, – то не варті. У будь-якому разі ваше життя підтвердить вашу історію. Це так важливо, що я знову повторю: ваше життя підтвердить вашу історію. Усе дуже просто.

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Якщо ви кажете, що варті чогось, – ви варті.

Якщо кажете, що не варті, – то ні.

У будь-якому разі ваше життя підтвердить вашу історію.

То чому люди так обходяться із собою? Чому вони вигадують, що нічого не варті? Така природа людського розуму, та захисна його частина, яка завжди має такий вигляд, ніби щось не так. Ви колись зауважували, що вивірок це не хвилює? Можете уявити, як вивірка каже: «Я не зможу зібрати багато горіхів, готуючись до зими, бо на це не заслуговую»? Сумнівно, бо низькоінтелектуальні істоти ніколи так із собою не чинять. Тільки людина, вінець еволюції на планеті, має здатність так себе обмежувати.

Одна з моїх власних приказок така: «Якби стофутовий дуб мав людський розум, він виріс би лише до десяти футів!» Ось що я пропоную: змінити історію набагато простіше, ніж свою вартісність, тож, замість хвилювань щодо того, варті ви чогось чи ні, змініть свою історію. Це набагато швидше й дешевше. Просто вигадайте нову, набагато позитивнішу для вас історію – і живіть згідно з нею.

«О, але ж я не можу», – скажете ви. «У мене немає кваліфікації вирішувати, чи гідний я цього. Це має йти від когось іншого». Я перепрошу й відповім, що це не зовсім точно, – м’який спосіб сказати, що