Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

пристосуватися під свою роботу, але аж ніяк не під роботу робітника». Тому твердженню Платона він наділяє означенням «реакційний утопізм споживацького комунізму аристократичного класу».

375

З кн.: Lowry. The Economic and Judisprudential Ideas of the Ancient Greeks: Our Heritage from Hellenic Though, 25.

376

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 297.

377

З кн.: Radl. Dejiny filosofie: Starovek a stredovek, 185.

378

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 299.

379

З кн.: Nelson. Reaching for Heaven on Earth, 36.

380

Там само, 61.

381

Платон. Політика, 5.

382

Йдеться про утопію у прямому значенні цього слова. «Утопія» складається з ou (ні) та topos (місце). Це бачення, у якого немає жодного конкретного місця для свого існування, свого наповнення.

383

«На крок далі пішов Сократ у своїй “Антігоні”. У ній найгіршим вважають того, хто з якоїсь причини не працює на місто з максимальною віддачею, через інтереси колективу не лишається місця на час для себе. “Найгірша” (kakitos) людина — та, що з власного приватного інтересу приховує перед громадою свої вміння. “Поганих” (hoi kakoi) протиставляє всім, хто “бажає місту добра”, так ніби мова йде про два антиподи (Антігона 108-109)». З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 153.

384

З кн.: Nelson. Economics as Religion, 271.

385

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 208-209.

386

Там само, 211.

387

Popper Karl. ТЬe Open Society and its Enemies ТЪe High Tide of Prophecy Vol 1. («Прокляття Платона»).

388

Там само.

389

Платон. Тімей, 22е-23Ь.

390

Campbell. Myths to Live by, 72.

391

Платон. Тімей, 23с.

392

В іншому місці Платон пише: «...старі люди, які були кращими за нас й жили ближче до богів» (Платон. Філеб, 16^.).

393

«Адже, по-перше, всі пам’ятають лише про один світовий потоп, хоча насправді їх було більше». Див.: Платон. Тімей.

394

Книга Буття 19:16-17: «Ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом. І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути». Схожу тему знайдемо також у попередженні Ісуса (Матвія 24:15-16): «Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають». (В обох випадках курсивне виділення — автора).

395

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 506.

396

Аристотель. Метафізика, 1025b25.

397

Nussbaum. The Fragility of Goodness, 506.

398

Там само.

399

Аристотель. Нікомахова етика, пер. В. Ставнюк. — Київ: Аквілон-Плюс, 2002. — 1094b3.

400

Там само, 1113a16.

401

Під поняттям етика ми розуміємо етику, що ґрунтується на чеснотах (тобто не на обов’язках, вигоді, зиску чи розрахунку корисності результату). Більше про це див.: Макінтайр. Втрата доброчесності. Макінтайр був спершу аристотелівцем, проте пізніше став томістом, який, за його ж словами, був «кращим аристотелівцем, ніж сам Аристотель». (MacIntyre. After Virtue. Х.). Основоположником етики доброчесності був Платон, проте Аристотель зробив з неї науку. Етика доброчесності була домінантною етичною школою нашої цивілізації аж до доби Просвітництва, коли її частково замінили утилітаризм чи Кантова деонтологія (мораль, що ґрунтується на обов’язку, на добрих намірах, дотримуванні правил).

402

Аристотель. Політика / пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. — Киів: Основи, 2000. — 2.5

403

Там само, 1258b., 1.10.

404

Там само, 1.10. Тут Аристотель розрізняє добру економіку, направлену на покращення загального блага, та погану хремастику, нестримне нагромадження багатства заради самого багатства.

405

Там само, 1.8-10.

406

Там само, 2.3, 1261b.

407

Там само, 1.11.

408

Аристотель. Нікомахова етика / пер. з давньогр. та коментарі В. Ставнюк. — Київ: Акві-лон-Плюс, 2002. — 1214a6-7 (білінгва)

409

Аристотель. Евдемова етика, 1214a6-7.

410

Там само, 214a18-19.

411

Аристотель. Політика, 1.1253a2.

412

Інше тлумачення соціальних та економічних процесів у «Нікомаховій етиці» та в «Політиці» можна знати в кн.: Polanyi, Aristotle Discovers the Economy.

413

Аристотель. Політика, 2.1.1261a18, 3.1.1275b20.

414

Аристотель. Нікомахова етика, 1175b2-3.

415

Там само, 1175a19-22.

416

Там само, 1174b23.

417

Макінтайр, один з головних сучасних аристотелівців, дає визначення еudamonia як «стану блаженності й хорошої поведінки в цій блаженності, стан, коли людина хороша сама по собі як така й стосовно інших». З кн.: MacIntyre. After Virtue, 148.

418

Аристотель. Політика, 1.1.1252а2-3.

419

Аристотель. Нікомахова етика, 1094а1-3; а про господарювання як підмножину міської держави, він говорить: «у мистецтві господарському — багатство».

420