Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

311

Гесіод. Роботи і дні (розділ «Пандора») / пер. В. Свідзинського // Антична література: Хрестоматія / упоряд. О.І. Білецький. — 2-ге вид. — Київ: Радянська школа, 1968. — С. 116-126.

312

З кн.: КаосЬуй. РіІовоАе техі туґет а уебои об Нотега ро Вевеагґа, 53.

313

Див. Аристотель. Метафізика, 986a1-987b30: «Піфагорейці... вважали елементи чисел елементами всіх речей... вони стверджують, що речі самі по собі — цифри».

314

З кн.: Bunt, Jones, Bedient. The Historical Roots of Elementary Mathematics, 82.

315

З кн.: Mahan. A Critical History of Philosophy, 241.

316

Див. Viz Guthrie. A History of Greek Philosophy I, 177.

317

Harris. The Reign of the Whirlwind, 80.

318

Для повнішого уявлення, наведімо лише кілька прикладів, як же виглядала математична містика на етапі свого зародження: любов і дружба як прояви гармонії мають таке ж число, як октава в музиці, тобто вісім. За здоров’я відповідає цифра сім. Справедливість задає квадрат — це пов’язано з відплатою, яка повинна дорівнювати злочину; шлюб, на думку засновників математики, визначає цифра три; Всесвіт — один. Ця містика згодом стала базою для розвитку вчення старих тлумачів снів. Див. Radl. Dejiny filosofie: Starovek a stredovek, 89. Див.: Kirk, Raven, Schofield. The Presocratic Philosophers, розділ 7.

319

Б. Рассел у своєму есе Mysticism and Logic показує, що ще старі греки мислили науково й комбінували наукове порівняння зі своїми містичними уявленнями (Russell. Mysticism and Logic and Other Essays, 20).

320

Піфагор був також тим, хто першим прийшов з концептом ірраціональних чисел. Чи не цікава вже сама назва для цієї групи чисел? Адже ми дуже часто вважаємо цифри найраціональнішою з усіх можливих репрезентацій будь-чого. Як тоді ми можемо в будь-чому іншому вважатися об’єктивними й раціональними істотами, якщо нам і щось настільки абсолютне як цифра може здаватися ірраціональним лише тому, що в дечому не збігається з нашим щоденним досвідом, лише тому, що до ірраціональних чисел належать також ті, які ми не можемо використати, наприклад, для того, щоб порахувати овець?

321

Очевидно, Піфагор почав використовувати слово космос одним з перших серед філософів. Так само як і термін філософія.

322

Архетип творця, Великого Геометра, і до сьогодні існує, див., наприклад, «Матриця» і її Архітектор, холодний творець і калькулятор світу. Проте його спільницею і співтворцем, а зовсім не суперницею, є Піфія, тобто представниця саме містичного розуміння світу. Ці «антиподи» воюють один з одним лиш на перший погляд.

323

З кн.: Samuels, Biddle, Davis. A Companion to the History of Economic Thought, 19.

324

Геракліт, В51.

325

З кн.: Lowry. The Archaeology of Economic Ideas, 46.

326

Часом сучасні науковці приписують цю книгу Теофрастові, учневі Аристотеля.

327

Аристотель. Oeconomica, 1353b27 (пор. Aristotle. The Complete Works).

328

Там само, 1344a3.

329

З кн.: Ксенофонт. Про державні прибутки: «Метеки — це звільнені раби чи приїжджі іноземці, у яких були набагато менші права, ніж у громадян Афін».

330

Ксенофонт. Про державні прибутки.

331

Гра, у якій виграш можливий тільки в разі програшу іншого. Той, хто програв, втрачає таку саму суму, яку переможець отримає.

332

Ксенофонт. Про державні прибутки.

333

З кн.: ХепоАсп. Oeconomicus, 1.11-14.

334

Термін value in use означає цінність речі у користуванні нею — наскільки корисна вона для нас. Value in exchange — це цінність, скоригована відповідно до відносної унікальності цього товару. Наприклад, у води буде велика value in use, оскільки ми не можемо без неї жити. Проте її value in exchange (напр., ціна на ринку) — низька, тому що води багато.

335

З кн.: Xenofon. The Education of Cyrus (Виховання Кира ), 7, C. 2, 5.

336

З кн.: Lowry. The Archaeology of Economic Ideas, 90.

337

«...утримуйте державу й в наступному році з грошей, які ви отримали від митних зборів до підписання миру. А якщо ж ви отримаєте більше... візьміть їх і використайте так, щоб отримати щонайбільші прибутки». З кн.: Ксенофонт. Про державні прибутки.

338

З кн.: Xenofon. Oeconomicus, 5.18.

339

Новий Завіт, Послання апостола Якова 4:13: «Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти». Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви — пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. Чому б вам радше не сказати: коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. Тепер ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба — погана. Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, — гріх тому!». Бачимо тут спроби ввести свою розповідь у ширший світовий контекст. Не виділяти майбутнє та вчинки, які до нього поведуть, з космосу.

340

Ксенофонт. Про державні прибутки, 6.2.

341

«...це так само, коли стає багато мідників, мідні вироби дешевшають, а мідники розоряються; аналогічна ситуація і з ковалями. Далі, коли буває багато хліба й вина, продукти стають дешевшими, а займатися землеробством стає невигідно. Тоді багато людей припиняють обробляти землю й звертаються до великої та дрібної торгівлі та до лихварства». Там само, 4.6.