Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Томаш Седлачек

настрій чи додати енергії, але вміє перемістити енергію з наступного дня. Іншими словами, «енергетична цінність» вихідних — це константа, та тільки шматок її перемістився з майбутнього (ранок суботи) в сучасність (вечір п’ятниці). Алкоголь, так само як і грошовий борг, висмокче енергію з ранку суботи й перемістить її, інвестує в вечір п’ятниці. І в нас відразу з’являється стільки енергії, що ми аж починаємо поводитися інакше, не як зазвичай. Ми відважніші, більше споживаємо, забуваємо про рамки... просто розважаємося. Алкоголь уміє переносити енергію тільки на невеликі часові дистанції, тоді як гроші вміють переносити енергію на набагато більші відстані.

280

Сьогодні державні бюджети такі великі, що їхню незбалансованість можна маніпулювати з ростом економіки, тобто його стимулювати або ж пригальмувати.

281

Приклад: якщо я позичу суму, рівну 10% своїх надходжень, то, мабуть, тільки справжній дурень стверджуватиме, що цього місяця я на 10% багатший чи точніше: продуктивніший. Ні на крону. Проте оптично мої надходження справді зросли, я можу (завдяки позиці!) витратити на 10% більше.

282

Дуже цікаве спостереження: якщо ми будемо розцінювати роботу руками як роботу для рабів, а рабів — як машини, то Платон був зовсім недалеко від реалій нашого часу. І справді сьогодні всю фізичну роботу виконують машини, а роботу, що вимагає творчості, розуму чи прийняття самостійних рішень, виконують виключно люди. Саме це було в уявленні Платона функцією вільної людини (не-раба) — інтелектуальна діяльність.

283

Книга Буття 1:28.

284

Там само, 3:17-19: «І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся».

285

Книга Буття 3:19.

286

Приповісті 22:29.

287

Проте в ході історії вартісність роботи та статус робітника досягли екстремально високих позицій у часи комунізму, де робота не просто високо цінувалася в суспільстві, але й стала єдиним джерелом цінності.

288

Повторення Закону 24:19.

289

З кн.: Hill. Historical Context of the Work Ethic, 1.

290

Приповісті 10:4.

291

Еклезіяст 5:11.

292

Приповісті 21:25.

293

Див.: Еліаде М. Священне і мирське; Історія релігійної думки: Міф про вічне повернення.

294

Вихід 20:8-11.

295

У пер. укр. І. Чернятинського.

296

Як дуже влучно прокоментував Джагдиш Бхагваті у книзі «На захист глобалізації», у розділі «Пришвидшення темпу суспільної зміни», с. 33, ще нещодавно дуже хорошим показником вважалося зростання ВВП хоча б на 2% щороку. Проте якщо в останні роки (до початку кризи) економіка котроїсь із країн не виросла хоча б на 6%, це вже вважалося неуспіхом.

297

Співавтором цього розділу є Лукаш Тот, який також допомагав із підготовкою першого чеського видання та англійської версії для Oxford University Press.

298

З кн.: Samuels, Biddle, Davis. A Companion to the History of Economic Thought, 19.

299

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 76.

300

Гесіод. Теогонія, (розділ 1 «Заспів») у пер. І. Франка.

301

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 76.

302

Detienne. Les mâitres de vérité dans la grèce archaïque, 128. Оригінальну цитату взято з Psellos. Energeias Daimonon, 821 B, Migne, PG, CXXII.

303

Цитата продовжується: «...і лише після них настає черга мозку та його цікавих спостережень». З кн.: Campbell. Myths to Live by, 88. У наступних розділах ми спробуємо продемонструвати, що така внутрішня «співзвучність з історією» (або ж моделлю, його передумовами чи висновками, парадигмою тощо) відіграє важливу роль і в сучасній економіці та науці загалом.

304

З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 78.

305

З кн.: Detienne. Les mâitres de vérité dans la grèce archaïque, 128.

306

Гесіод. Теогонія (розділ 1 «Заспів») у пер. І. Франка.

307

Евріпід. Іфігенія в Тавриді // Трагедії. — К.: Основи, 1993. — 448 с. 1240: «Тут же Земля породила юрми нічних сновидів, що вмирущим, поки в печері, у пітьмі вони спали, роз’ясняли недавнє і тс.» Див. 1261, прим. A 1278. Див.: «І нічні жахи про розділення, ах, батьків заповіт такий правдивий!» З кн.: Есхіл. Семеро проти Фів.

308

« ...я вважав, що повинен робити все з точністю до навпаки, тобто відкинути як безумовно брехливе все, щодо чого в мене був хоча б найменший привід сумніватися... я вирішив уявити собі, що все, що коли-небудь спадало мені на думку, не більш правдиве, ніж образи моїх сновидінь». З кн.: Декарт, Рене. Міркування про метод, частина 4.

309

«Честь бути першим грецьким економічним мислителем належить поету Гесіодові, який жив у старогрецькій Беотії в середині восьмого століття до нашої ери... Перші 383 з 828 куплетів його поеми [«Роботи і дні»] присвячено основній економічній проблемі — недостатності ресурсів для втілення численних бажань і цілей людини». З кн.: Rothbard, Economic Thought before Adam Smith: Austrian Perspectives on the History of Economic Thought, 8.

310

Гесіод. Роботи і дні (розділ «Пандора») / пер. В. Свідзинського // Антична література: Хрестоматія. /