Тріумвірат. Дитя вогню - Яна Паувел

— Вона тебе відшила?

Усі знали, що Сему подобається Сара. Усі крім самої Сари. Тож Сем не сильно здивувався, коли Вітольд запитав про це. Тільки знизав плечима у відповідь. Отже, щось все ж трапилось між ними двома.

— Ти ж знаєш, що вона пережила, — спробував втішити вампіра Вітольд. — Вони збиралися одружитися…

— Я знаю, — перебив його Сем, не бажаючи слухати про загиблого хлопця Сари.

— Я веду до того, — стримано продовжив князь, — що їй потрібен час. Значно більше часу, ніж кому-небудь із нас. Зрештою, якби вона справді нічого до тебе не відчувала, ти б уже почув її відповідь.

Сем здригнувся і з недовірою подивився на нього.

— Думаєш?

— Я знаю її з пелюшок. В принципі, як і всіх вас.

Почулися кроки і Сем відступив, пропускаючи лиса із дівчиною на руках. Тільки коли той вийшов на вулицю, Ві зрозумів, що Влада знепритомніла.

— Будь ласка, — з мольбою в очах подивився на нього лис. — Я знаю, що твоя кров найкраще їй підійде.

— Ти за кермом, — замість відповіді мовив Вітольд, і забрав непритомну дівчину у лиса з рук, передавши йому ключі від автомобіля.

— Я піджену машину, — одразу ж погодився Саша.

Його очі знову засвітилися зсередини. Наступної миті, хлопець зник.

— Я повернуся, щойно зможу, — обернувся він обличчям до Сема.

— Не поспішай. Тут ми впораємось.

Вітольд невпевнено подивився вампіру за спину і зустрівся поглядом з вартовим.

— Не хвилюйся і йди.