Одного разу в хірургії - Ягода

Олег

Я давно для себе вирішив ,що Віка це і є та сама дівчина ,жінка з якою я б хотів провести решту свого життя .Я кохаю її до нестями і не хочу втратити .Коли її колишній прийшов до мене у квартиру і поцілував її я просто ледь стримувався , щоб не вбити його .Я бачив як він заходив до під'їзду і підсвідомо готував себе до такого розвитку подій .Але коли я побачив цю картину то у мене зірвало запобіжник.Я жалкую лише про одне, що не врізав йому більше . Я бачив страх в очах своєї дівчинки ,коли ми залишилися удвох.Це мене ще більше розлютило .Я був злий не на Віку,я злився на її колишнього .Цей покидьок просто знищив її довіру .Ми вже довгий час разом і вона мені довіряє, але ще  на її підсвідомості залишилися ті спогади з колишніх стосунків .

Я вже не підліток і не якийсь неврівноважений Вася,щоб скандалити і цим псувати стосунки з коханою жінкою.Я хочу будувати здорові стосунки,а тому я за те ,щоб спокійно обговорювати проблеми які виникають .

Ми поговорили і все вирішилося без втрат і образ.На майбутнє - домовилися все обговорювати в спокійній обстановці.

Ніхто крім моєї мами не знає,але я маю будинок за містом .Купив я його давно,він  знаходиться не у столиці ,а у невеличкому містечку .Звідти до  великого міста їхати приблизно годину .Біля будинку є невеликий сад  . Всередині є сім кімнат ,але поки без ремонту .Я купив цей будинок для того , щоб колись дити тут з дружиною і дітьми .Дітям потрібне свіже повітря і територія ,щоб було де погратися .

На тему одруження і дітей ми з Вікою,але я вже уявляю її своєю дружиною з милим животиком.Вагітність їй личила б.

Мені здається , що настав час узаконити наші стосунки,тому я вирішив покликати Віку заміж.

Я планував це вже цілий місяць і сьогодні цей день настав .Спеціально чекав сьогоднішнього дня і нашої річниці .Сказав Віці ,що підемо в ресторан ,а сам поїхав все облаштувати .Пропозицію я зроблю їй у цьому  будинку.Хочу ,щоб цей будинок став для нас нашим гніздечком ,фортецею ,домом,а не просто квадратними метрами .З підготовкою мені допомагала моя ще одна  найдорожча жінка - моя  мама.Воес все знала і допомагала мені у всьому. 

Коли ми все підготували  ,то я відвіз маму додому і поїхав по Вікторію .

Вона вийшла до мене така вся чарівна, з  цією силою посмішкою і блиском в очах.Я просто божеволію від її краси .Віка навіть у халаті і спросоння виглядає ідеально, а тут ця сукня ,яка підкреслює всі її вигини.  Ммм...так би і з'їв.

Ми їхали в тиші цілу дорогу ,а я страшенно нервував .Я був впевнений ,що Вікторія мені не відмовить ,але хвилювання все одно було.Я в операційній  менше  хвилююся .Її долоня і наш поцілунок мене трохи заспокоїли.Я зав'язав їй очі і ми пішли .Згадалося ,як я вів її так само пів року тому .

На нас вже чекав накритий стіл на двох.Я повів її нагору у нашу майбутню спальню де були вікна до самої підлоги і відкривався чудовий краєвид.Я вже уявляю як ми будемо милуватися заходом сонця кожного вечора після роботи .

-я розв'яжу тобі очі ,але ти їх поки не відкривай,-я обережно зняв пов'язку , щоб не зіпсувати макіяж і став позаду Вікторії на одне коліно,-відкривай .

-яка краса ,-прошепотіло моє чудо навіть не здогадуючись ,що на неї чекає далі .Я ж продовжив мовчки стояти на одному коліні . Можу заприсягтися, що чув своє серцебиття у вухах і скронях.Серце тарабанило об грудну клітку із шаленою швидкістю .

Вікторія намилувавшись заходом сонця ,повільно обернулася до мене обличчям і завмерла .З її вуст  злетіло тільки тихе "Олег",а у куточках її очей з'явилися сльози.

-коханнячко моє ,я так багато хочу тобі сказати ,але я просто не знайду тих слів ,щоб описати свої почуття до тебе.Вони знаходяться у серці і найкраще їх передавати не словами ,а вчинками .Сьогодні наша маленька річниця .Пів року минуло з того моменту, коли до мене на прийом  прийшла дівчина із очима кольору смарагду .З очима в які я закохався із самого початку .Я вдячний долі ,що звела нас в той день.Я вдячний Богу за те ,що Він зберіг тобі життя ,що він зберіг тебе для мене .За ці пів року я прожив безліч приємних моментів.Ти стала моїм персональним сонечком,ти зігріваєш мене в своїх обіймах ,коли мені погано .Я вже не уявляю свого життя без тебе,твоїх очей,посмішки,медових губ,теплих обіймів ,без твоїх завжди холодних долонь,твоїх специфічних смаків. Мені без тебе ніяк .Я дуже хочу ,щоб ми разом стали сім'єю .Хочу ,щоб у цьому домі бігали наші діти - плоди нашого кохання.Я думаю у нас були б красиві дітки. Хочу зустріти разом старість і розповідати онукам нашу історію,як про принца і принцесу .Хочу мати тебе всю без залишку.Хочу запитати тебе ,моя дівчинко ,ти станеш моєю дружиною і матір'ю наших діток ?

Вибачте за затримки розділів,моя муза останнім часом вправно від мене тікає.Сподіваюсь вам подобається книга.Дякую за зірочки і коментарі , мені дуже приємно.💔🥹