Позашлюбний спадкоємець Чудовиська - Аріна Вільде, Анастасія Kовальська

Не знаю, що було б далі, якби з дому не вибігла моя донька, відволікаючи нас від перепалки. 

- Мамо, ви сваритеся? Чому ти кричиш? Цей дядько поганий? 

Вона стоїть навпроти нас, розгублена і схвильована. На Тимура знову дивиться зі страхом в очах. А єдине, що мені зараз хочеться. - розплакатися. Голосно, не стримуючи своїх почуттів. 

Що я й роблю. 

Абсолютно нездатна контролювати себе навіть заради доньки. Просто як уявляю скільки всього ми пройшли за ці п'ять років, як важко мені було, яким несправедливим до нас був цей світ, як Тимур нас кинув, не сказавши ні слова, і так себе шкода стає. 

- Віро, ти чого? - якось розгублено запитує Тимур, а я реву. Закриваю долонями обличчя і реву. 

- Іди геть! Ти поганий! Ти мою маму образив! Забирайся звідси! 

Ліза хапає мітлу і мчить на Тимура. Я не встигаю її перехопити, тож вона кілька разів встигає вдарити його та забруднити це кляте  дороге пальто.