Слава - Корчак Януш

А іншого разу він вилаяв фельдшера за те, що той не виконує своїх обов'язків — не ставить хворим градусники. Владека збиралися було вигнати, всі про нього заговорили.

А потім сталось ось що. Хворому не зробили перев'язки, бо лікар, який його лікував, поїхав, а інший був зайнятий. Вночі у хворого піднявся жар, а фельдшер каже, що його це не стосується. Тоді Владек вимив руки, сам змінив пов'язку й написав рапорт: нехай його покарають за самовільність. Зчинився рейвах, цілий тиждень усе вирувало. Владека стали навіть побоюватись.

І нарешті стався випадок, який остаточно прославив Владека.

Прийшов з ревізією поважний сановник, весь в орденах, і вони з головним лікаром хотіли зайти до операційної зали, коли там ішла операція, а Владек їх не впустив, сказав, що це заборонено.

— Впусти,— каже головний лікар.— Я тобі наказую.

— Не можна заважати, не впущу, мій лікар заборонив,— відповідає Владек.

Вони пошепталися про щось між собою.

— Молодець, знаєш службу,— сказав сановник. І пішли геть.

І ось приїхав з Кракова один великий хірург знайомитися з лікарнею.

— Можна зайти до операційної? — з усмішкою запитує у Владека головний лікар.

А гість із Кракова каже:

— Значить, це і є ваш знаменитий санітар Владислав? — І потиснув Владекові руку.

"Як бачите, мої дорогі, і я тепер "знаменитий",— пише Владек Олекові й Мані.

У тому ж листі Владек повідомляє, що в батька з очима вже краще, що мама з Абу приїдуть до них на свята й що він просить Олека порекомендувати йому адвоката, який написав би статут Спілки медичних працівників.

"Пам'ятаєте наш статут "Рицарів Честі"? Дивовижно, як усе збувається в житті!"

* * *

Діти! Дерзайте, мрійте про славні діла! Щось та збудеться!