Одіссея - Гомер

прим, до XVII. 207) гора на Ітаці. — IX. 22; XIII. 351.
Нестор — пілоський володар, син Нелея і Хлоріди, чоловік Еврі-діки, від якої мав сім синів і двох дочок; учасник походу аргонавтів; дожив до глибокої старості і в часи Троянської війни владарював уже над третім поколінням людей. В переносному розумінні — мудрий старець, досвідчений порадник. — І. 284; III. 17, 102, 202, 345, 405 та ін.; IV. 21, 161, 209, 303, 488 та ін.; XI. 286, 512; XV. 5, 144 та ін.; XVII. 109; XXIV. 52.
Несторід — син Нестора, тобто Пісістрат. — XV. 6, 44, 195, 215 та ін.
Німфи — прекрасні напівбогині, втілення сил природи. (Див. прим, до VI. 105.)
Ніс (Нісій) — батько Амфінома, жениха з острова Дуліхію. — XVI. 395; XVIII. 127. 413.
Ноемон — багатий ітакієць. — II. 386; IV. 630 та ін.
Нот — південний вітер. — III. 296; V. 331; XII. 289, 326 та ін.
Огігія — міфічний острів німфи Каліпсо. — І. 85; VII. 244 та ін.; XII. 448; XXIII. 333.
Одіссей — володар острова Ітаки, син Лаерта й Антіклеї, один з учасників Троянської війни, основний герой "Одіссеї" — розповіді про його блукання та пригоди, що вимагали хитрості та винахідливості. Образ Одіссея відбито також у трагедіях Софокла "Філоктет", "Еант", Евріпіда — "Іфігенія в Тавріді" та ін. В переносному розумінні [561] одіссея — повне пригод блукання. Ім'я Одіссея згадується з багатьма епітетами в усіх піснях поеми.
О'ікл — син віщуна Антіфата, батько Амфіарая. — XV. 243.
Ойноп — батько жениха Леода. — XXI. 144.
Океан — ріка, що омиває всю землю й відділяє її від потойбічного світу; з Океану сходять і в нього заходять всі небесні світила, крім сузір'я Великої Ведмедиці (Воза), що ніколи не купається в водах Океану. На берегах його, край світу, живуть щасливі ефіопи та вкриті вічною темрявою кімерійці. — IV. 568; V. 275; X. 508 та ін.; XI. 13, 158, 638; XII. 1; XIX. 434; XX. 65; XXII. 197; XXIII. 244, 347; XXIV. 11. — Як втілення божества Океан у Гомера — прабатько всіх богів і титанів, зокрема — батько Перси, матері Еета і Кіркеї. — X. 139.
Окіал — один з юнаків феакійських. — VIII. 111.
Олімп — священна гора греків у Північній Фессалії, оселя олімпійських богів. В переносному розумінні олімпом називають верховне зібрання, вищу раду. — І. 27; VI. 42-46, 240; VIII. 331; X. 307; XI. 313; XII. 337; XIV. 394; XV. 43; XVIII. 180; XIX. 43; XX. 55, 103; XXIV. 351 та ін.
Онеторід — син Онетора, Фронтій. — III. 281.
Опс — син Пейсенора, батько Евріклеї, Одіссеєвої няні. — І. 429; II. 347; XX. 148.
Орест — герой аргоських міфів, син Агамемнона і Клітемнест-ри; убив свою матір та її коханця Егіста, мстячись за вбивство Агамемнона. Міф про Ореста лежить в основі трилогії Есхіла "Орес-тея", трагедії Софокла "Електра", трагедій Евріпіда "Орест", "Іфігенія в Тавріді", "Електра". — І. 30, 298; III. 307; XI. 461.
Ори — богині порядку в природі і зміни часів року. — X. 469; XI. 295.
Оріон — міфічний велетень-мисливець, якого покохала розоперста Еос, а заздрі боги звеліли Артеміді за те його вбити. Після смерті Оріон став сузір'ям. — V. 121, 274; XI. 310, 572.
Ормен — батько Ктесія, дід Евмея. — XV, 414.
Ортігія — давня назва острова Делосу, що вважався вітчизною Артеміди. — V. 123; XV. 404.
Ортілох — син Алфея, батько Діокла. — III. 489; XV. 187; XXI. 15.
Орхомен — головне місто племені мінійців у Беотії. — XI. 284, 459; треба відрізняти від міста Орхомена в Аркадії.
[562]
Осса — а) Поголоска, Зевсова вісниця. — І. 282; II. 216; XXIV. 413; б) гора біля Олімпу. (Див. прим, до XI. 315.) От — велетень, брат Ефіальта. — XI. 308.
Паллада Афіна — Афіна. З цим подвійним ім'ям згадується. — І. 125, 252 та ін.; II. 405; III. 29, 222 та ін.; IV. 288, 828; VI. 233, 328; VII. 37; VIII. 7; XI. 547; XIII. 189, 300 та ін.; XV. 1; XVI. 297; XVIII. 235; XIX. 33; XX. 345; XXIII. 160; XXIV. 520.
Пандарей — батько Аедони, що в безумстві вбив свого сина Ітіла. — XIX. 518; XX. 66.
Панопей — місто у Фокіді. — XI. 581.
Парнас — гора, на схилах якої стояло місто Дельфи з храмом Аполлона і дельфійським оракулом, оселя муз. В переносному розумінні — творча співдружність поетів. — XIX. 394, 431 та ін.; XXI. 220; XXIV. 332.
Патрокл — найближчий друг Ахілла, що виховувався разом з ним у домі Пелея; загинув під Троєю від руки Гектора; міф про нього розповідається в "Іліаді". — III. ПО; XI. 468; XXIV. 16, 77 та ін.
Пафос — місто на острові Кіпрі із славнозвісним вівтарем Афро-діти Кіпріди. — VIII. 363.
Пеан — лікар богів олімпійських. — IV. 232.
Пейсенор — а) ітакійський окличник. — II. 38; б) батько Опса, дід Евріклеї. (Див. Опс.)
Пелазги — найдавніші жителі Еллади. — XIX. 177.
Пелей — фессалійський герой, син егійського володаря Еака, брат Телемона; від шлюбу Пелея з морською богинею Фетідою народився Ахілл; Пелей брав участь у поході аргонавтів, у Геракловім поході на Трою, пережив Троянську війну і вмер у глибокій старості на вигнанні. — XI. 505 та ін.
Пелеїд — син Пелея, тобто Ахілл. — V. 310; VIII. 75;. XI. 467 та ін.; XXIV. 15, 23 та ін.
Пелій — син Посейдона і Тіро, брат Нелея, володар Пілосу. — XI. 254.
Пеліон — гора в Фессалії. (Див. прим, до XI. 315-316.)
Пенелопа — дочка Ікарія і німфи Перібої, Одіссеєва дружина, ідеал жіночого благородства і подружньої вірності. — І. 223, 329; II. 121, 274; IV. 111, 675, 721, 804 та ін.; V. 217; XI. 446; XIII. 406; XIV. [563] 172, 373; XV. 41, 314; XVI. 130, 303, 409 та ін.; XVII. 36, 162, 390, 528 та ін.; XVIII. 159, 245 та ін.; XIX. 53, 103, 308, 476 та ін.; XX. 388; XXI. 2, 158, 311 та ін.; XXII. 425, 482; XXIII. 5, 104, 256 та ін.; XXIV. 194, 294 та ін.
Перея — місцевість на північ від Олімпу, батьківщина Орфея і улюблене місце перебування муз. — V. 50.
Перібоя — дочка вождя гігантів Еврімедонта і мати Навсітоя, владаря феаків. — VII. 57.
Періклімен — брат Нестора, син Нелея і Хлоріди. — XI. 286.
Перімед — один із супутників Одіссея. — XI. 23; XII. 195.
Перо — дочка Нелея і Хлоріди, сестра Нестора і Періклімена. — XI. 287.
Перса — дочка Океану, дружина Геліоса, мати Еета і Кіркеї. — X. 139.
Персей — син Нестора. — III. 414, 444.
Персефона — дочка Деметри, богиня рослинності і земної родючості, викрадена Аїдом-Плутоном, стала його дружиною і володаркою підземного царства мертвих. — X. 491, 509 та ін.; XI. 47, 213, 386 та ін.
Пілос — а) область у південній частині Пелопоннесу, де владарював Нестор. — І. 93; II. 214, 308 та ін.; III. 182; IV. 598, 702 та ін.; V. 20; XI. 257, 459 та ін.; XIII. 274; XIV. 180; XV. 42, 226, 541 та ін.; XVI. 24, 131 та ін.; XVII. 42, 109; XXIV. 152, 430; б) головне місто Пілоської області, засноване Нелеєм, отже, відоме під назвою Піло-са Нелейського. — І. 284; III. 4, 485 та ін.; IV. 639; XV. 193, 216; XXI. 108.
Пірей — син Клітія, друг і супутник Телемаха в його подорожі до Пілосу. — XV. 540, 544; XVII. 55, 71 та ін.; XX. 372.
Пірітой — син Зевса, вождь лапітів. — XI. 631; XXI. 296 та ін.
Піріфлегетон — ріка в підземному царстві мертвих, притока Ахе-рону. — X. 513.
Пісандр — один із женихів Пенелопи. — XVIII. 299; XXII. 243 та ін.
Пісістрат — син Нестора, супроводив Телемаха в подорожі до Фер Мессенських та до Лакедемону. — III. 36, 400 та ін.; IV. 155; XV. 6, 131 та ін.
Піфія — старовинний храм з оракулом Аполлона в Дельфах біля гори Парнасу. — VIII. 79.
[564]
Плеяди — сім дочок Атланта й океаніди Плейони, що, вражені смертю сестер, покінчили з собою й були обернені в семизір'я Стожари (недалеко від Оріону). — V. 272.
Поліб — а) житель Фів. — IV. 126; б) феак. — VIII. 373; в) батько Еврімаха, жениха Пенелопи. — XV. 519; XVI. 345, 434; XVIII. 349; XX. 359; XXI. 320; г) один з Пенелопиних женихів. — XXII. 243, 284.
Полідамна — дружина єгиптянина Фтона, що від неї Єлена придбала цілюще зілля. — IV. 228.
Полідевк — один з братів Діоскурів. (Див. прим, до XI. 299-300.)
Полікаста — Несторова донька. — III. 464.
Поліктор — а) брат Ітака, родоначальника ітакійців. (Див. прим, до XVII. 207); б) батько Пісандра, жениха Пенелопи. — XVIII. 299: XXII. 243.
Поліней — син Тектона, батько феака Амфіала. — VIII. 114.
Поліпемон — вигадане ім'я Одіссеєвого діда. — XXIV. 305.
Політ — один із супутників Одіссея, обернутих Кіркеєю у свиней. — X. 224.
Поліфем — син Посейдона і німфи Фооси, одноокий кіклоп, осліплений Одіссеєм. — І. 69; II. 20; IX. 296, 403, 502 та ін.; X. 200, 435; XII. 210; XX. 19; XXIII. 312.
Поліферс — батько жениха Ктесіппа. — XXII. 287.
Поліфід — син Мантія, внук ворожбита Мелампода. — XV. 249, 252.
Понтей — один з юнаків феакійських. — VIII. 113.
Понтоной — окличник Алкіноя. — VII. 179; VIII. 65; XIII. 50 та ін.
Посейдон — син Кроноса і Реї, брат Зевса, бог землі й земної родючості, земледержець, пізніше — бог морів, землі потрясатель, якого уявляли в вигляді озброєного тризубцем могутнього старця. У Троянській війні підтримував греків, по її закінченні довго переслідував Одіссея за осліплення свого сина Поліфема. — І. 20, 68 та ін.; III. 43, 178 та ін.; IV. 386, 500; V. 339, 446; VII. 61, 271; VIII. 322, 565 та ін.; IX. 283, 412, 526 та ін.; XI. 130, 252, 399 та ін.; XIII. 146, 341 та ін.; XXIII. 234, 277; XXIV. 109.
Поянт — батько Філоктета. — III. 190.
Пріам — син Лаомедонта, останній володар Трої, глибокий старець, батько п'ятдесяти синів і багатьох дочок, з числа їх найбільш відомі — Гектор, Паріс, Кассандра. Про долю Пріама та його смерть розповідається в трагедії Евріпіда "Троянки" та в Вергілієвій "Енеїді". [565] В переносному розумінні Пріам — багатодітний батько. — III. 107, 130; V. 106; XI. 422, 533; XIII. 316; XIV. 241; XXII. 230.
Прімней — один з юнаків феакійських. — VIII. 112.
Прокріда — донька Еретея, родоначальника афінян. — XI. 321.
Прорей — один із юнаків феакійських. — VIII. 113.
Яротей — підлеглий Посейдонові морський старець, що міг набирати вигляду різних істот і мав дар провидіння й пророкування. — IV. 365, 385.
Псірія — невеличкий острів між Лесбосом і Хіосом. — III. 171.
Птерелай — син Посейдона, володар тафіян.
Радамант — син Зевса і Європи, брат Міноса, один з трьох суддів у підземному царстві мертвих. — IV. 564; VII. 323.
Рейтра — гавань на острові Ітаці. — І. 186.
Рексенор — брат Алкіноя і батько Арети. — VII. 64. (Див. прим, до VII.