Історія вічності - Борхес Хорхе Луїс
здійснив експедицію вздовж північного та північно-західного узбережжя Мексиканської затоки від Флориди до ріки Пануко.
23
Сото, Ернандо де (1500?–1542) – іспанський конкістадор.
24
Атауальпа (бл. 1500–1533) – останній правитель держави інків, страчений іспанцями.
25
Аль Капоне (1899–1947) – американський гангстер.
26
Патіо – внутрішнє подвір'я.
27
Наваха – великий складаний ніж.
28
Вара – міра довжини, дорівнює 835 мм.
29
Айша – матір Боабділа (Абу Абдаллаха) (1460–1526), останнього мусульманського правителя Гранади.
30
Боабділ (Абу Абдаллах) (1460–1526) – останній мусульманський правитель Гранади.
31
Есбері, Герберт (1891–1963) – дослідник гангстерського світу Нью-Йорка.
32
Сахеми – політичні боси (англ.).
33
Волгейм, Луїс (1880–1931) – американський актор.
34
Хунін – місто на південному заході Перу, поблизу якого 6 серпня 1824 року об'єднана армія аргентинських, колумбійських, перуанських і чилійських патріотів під проводом Симона Болівара завдала поразки іспанським колоніальним військам.
35
Монфокон – місцевість поблизу Вердена, де 27 вересня 1918 р. американський загін здобув перемогу над німецьким військом.
36
Бауері – вулиця в Нью-Йорку, відома бандитськими кублами й будинками розпусти.
37
Янґ, Брайґем (1801–1877) – глава релігійної громади американських мормонів, у якій було поширено багатоженство.
38
Ако – японський феодальний клан.
39
Мітфорд, Алджернон Бертрам Фрімен (1837–1918) – англійський сходознавець і письменник, чия книга "Легенди старої Японії" стала джерелом для оповідання Борхеса "Неґречний церемоніймейстер Котсуке-но-Суке".
40
Єдо – центр династійного правління дому Токугава у середньовічній Японії.
41
Хорасан – провінція на північному сході Ірану.
42
Аль Балазурі (IX) – арабський історик.
43
Аббасиди – династія арабських халіфів (750–1258).
44
Ібн Абі, Таїр Тайфур (819?–893) – арабський письменник і історик.
45
Горн, Пауль (1863–1908) – німецький сходознавець.
46
Сайкс, Персі Молворт (1867–1945) – англійський сходознавець і мандрівник, автор "Історії Персії", до якої звертався Борхес під час написання оповідання "Хакім із Мерва…".
47
Мур, Томас (1779–1852) – ірландський поет.
48
Хіджра – переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини в 622 р., від якого бере відлік мусульманське літочислення.
49
Нішапур – місто в Східному Ірані.
50
Аль Махді, Мухаммад – халіф (775–785) із династії Аббасидів.
51
Аморім, Енріке (1900–1960) – уругвайський письменник.
52
Паредес, Ніколас – один з т.зв. буенос-айреських поножовщиків, сучасник Борхеса.
53
Мате – парагвайський чай.
54
Ібарра, Нестор – перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги "Борхес і Борхес".
55
Меланхтон (справжнє ім'я – Філіпп Шварцерд, 1497–1560) – німецький гуманіст, теолог і педагог, діяч Реформації.
56
Хуан Мануель (1282–1348) – іспанський письменник, племінник короля Альфонсо X, Мудрого; брав участь у боротьбі з маврами.
57
Бертон, Річард Френсіс (1821–1890) – англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.
58
Кордофан – передмістя Каїра.
59
Платон (427–347 до н. е.) – давньогрецький філософ, основоположник одного з фундаментальних напрямків античної філософії.
60
Парменід (VI–V ст. до н. е.) – давньогрецький поет і філософ, основоположник елейської школи.
61
Шопенгауер, Артур (1788–1860) – німецький філософ-ідеаліст.
62
Еріуґена (Іоанн Скот Еріуґена, бл. 810–після 877) – середньовічний філософ, один з провідних представників тогочасного філософського реалізму.
63
Плотін (бл. 205–270) – грецький філософ, основоположник неоплатонізму.
64
Унамуно, Міґель де (1864–1936) – іспанський письменник і філософ.
65
Бредлі, Френсіс Герберт (1846–1924) – англійський філософ, провідний представник абсолютного ідеалізму.
66
Елеати – давньогрецька філософська школа, створена Ксенофаном (VI ст. до н. е.).
67
Расел, Бертран (1872–1970) – англійський філософ, логік, математик, громадський діяч, основоположник філософії логічного атомізму.
68
Номіналізм – філософське вчення, представники якого вважали реальними лише поодинокі предмети, стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а лише в мисленні.
69
Іриней Ліонський (бл. 130–200) – єпископ, християнський проповідник.
70
Сократ (469–399 до н. е.) – давньогрецький філософ і мораліст.
71
Хронос – за давньогрецькою міфологією, уособлення часу.
72
Малон де Чайде, Педро (1530?–1596?) – іспанський поет-містик, чернець-августинець, автор трактату "Навернення Магдалини".
73
Гопкінс, Міріам (1902–1972) – американська актриса.
74
Кітс, Джон (1795–1821) – англійський поет.
75
Августин Блаженний Аврелій (354–430) – християнський філософ, теолог і письменник, автор "Сповіді" й трактата "Про Град Божий".
76
Марк Аврелій Антонін (121–180) – римський імператор (161–180) і філософ-стоїк.
77
Гностики – представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.
78
Данте Аліг'єрі (1265–1321) – італійський поет, автор ряду філософсько-політичних творів.
79
Паулін (святий Павлін Ноланський (353–431) – церковний діяч.
80
Тейлор, Джеремія (Єремія, 1613–1667) – англійський священик.
81
Сведенборґ, Емануель (1688–1772) – шведський учений, філософ-містик і теолог.
82
Альберт Великий (бл. 1193–1280) – німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання отримав почесний титул "doctor universalis"; канонізований католицькою церквою.
83
Універсалії – філософський термін для визначення загальних понять.
84
Іоанн Богослов – улюблений учень Христа, автор четвертої Євангелії та Апокаліпсиса.
85
Боецій, Аніцій Манлій Северін (бл. 480–524) – римський письменник і філософ, останній видатний представник античної культури.
86
Мартенсен, Ганс Лассен (1808–1884) – данський богослов.
87
Пелагій (справжнє прізвище – Морган, бл. 360–420) – християнський теолог, автор концепції "свободи вибору", підданий жорсткій критиці Августином Аврелієм і засуджений до вигнання імператором Гонорієм.
88
Кальвін, Жан (1509–1564) – діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).
89
Цвінґлі, Ульріх (1484–1531) – швейцарський гуманіст, засновник бюргерсько-демократичної течії Реформації.
90
Аристид (бл. 540–бл. 467 до н. е.) – давньогрецький політичний і військовий діяч, засновник Делоського морського союзу (478 до н. е.) грецьких держав проти персів.
91
Аристотель (384–322 до н. е.) – давньогрецький філософ.
92
Карл Лисий (823–877) – король Франції.
93
Емерсон, Ралф Волдо (1803–1882) – американський філософ і письменник.
94
Сантаяна, Джордж (Хорхе, 1863–1952) – американський філософ і письменник іспанського походження.
95
Лукрецій (Тит Лукрецій Кар, І ст. до н. е.) – римський поет і філософ.
96
Тор – бог грому у стародавніх германців.
97
Пліній Старший (бл. 23–79 н. е.) – римський письменник і вчений.
98
Стурлусон, Сноррі (1178–1241) – ісландський письменник, автор "Молодшої Едди" – важливого джерела скандинавської міфології та поезії скальдів; убитий за наказом норвезького конунґа Хокона.
99
Одін – верховний бог скандинавського пантеону.
100
"Беовулф" – англосакський героїчний епос.
101
"Бестіарій" – збірники середньовічних творів під цією назвою містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.
102
Чепмен, Гай – англійський літературознавець, дослідник і перекладач В. Бекфорда.
103
Кіплінґ, Джозеф Редьярд (1865–1936) – англійський письменник.
104
Їтс, Вільям Батлер (1865–1939) – ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.
105
Луґонес Аргуельо, Леопольдо (1874–1938) – аргентинський поет і прозаїк, один з основоположників поезії модернізму; покінчив життя самогубством.
106
Морис, Вільям (1834–1896) – англійський письменник, художник і громадський діяч, перекладач ісландських саг.
107
Сіґурд – герой германо-скандинавської міфології.
108
Фафнір – за скандинавською міфологією, дракон, що охороняє клад.
109
Маутнер, Фріц (1849–1923) – австрійський літератор, автор "Філософського словника".
110
Марінізм – напрямок в італійській бароковій поезії XVII ст., пов'язаний з ім'ям поета Дж. Маріно.
111
Кроче, Бенедетто (1866–1952) – італійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства, історик, літературознавець, політичний діяч.
112
Бодлер, Шарль (1821–1867) – французький поет.
113
"Риторика" – твір Аристотеля.
114
Мідлтон Мері, Джон (1889–1957) – англійський літературознавець.
115
Лікофрон (IV–III ст. до н. е.) – грецький поет і граматик александрійської школи.
116
"Іцзин" ("Книга перемін") – пам'ятка давньокитайської літератури.
117
Лессінґ, Готхолд Ефраїм (1729–1781) – німецький письменник, просвітник, один з основоположників німецької класичної літератури.
118
Клем, Вільгельм (1881–1968) – німецький поет-імпресіоніст.
119
Віньї, Альфред Віктор де (1797–1863) – французький письменник-романтик.
120
Аріосто, Лодовіко (1474–1533) – італійський поет і драматург.
121
Катулл, Гай Валерій (87 або 84 – бл. 54 до н. е.) – римський поет.
122
Арміда – героїня поеми Т.Тассо.
123
Малерб, Франсуа (1555–1628) – французький письменник, основоположник поезії французького класицизму.
124
Свінберн, Алджернон Чарлз (1837–1909) – англійський поет, драматург, літературознавець.
125
Ніцше, Фрідріх (1844–1900) – німецький філософ.
126
Резерфорд, Ернест (1871–1939) – англійський фізик.
127
Заратустра, Фрідріх – герой твору Ф. В. Ніцше "Так казав Заратустра".
128
Кантор, Ґеорґ (1845–1918) – німецький математик.
129
Евдем із Родоса (2-га пол. IV ст. до н. е.) – давньогрецький філософ, друг і учень Аристотеля.
130
Міл, Джон Стюарт (1806–1873) – англійський філософ-позитивіст, економіст і громадський діяч.
131
Верґілій, Марон Публій (70–19 до н. е.) – римський поет.
132
Досократики – термін для визначення ранніх давньогрецьких філософів (VI–V ст. до н. е.), а також їхніх найближчих наступників (IV ст. до н. е.).
133
Піфагор (друга пол. VI – початок V ст. до н. е.) – давньогрецький філософ і математик.
134
Ріттер, Генріх (1791–1869) – німецький історик античної культури.
135
Преллер, Людвіг (1809–1849) – американський письменник.
136
Бертон, Роберт (1577–1640) – англійський філософ-мораліст і письменник.
137
Вітмен, Волт (1819–1892) – американський поет.
138
"Тімей" – натурфілософський діалог Платона.
139
Цицерон, Марк Тулій (106–43 до н. е.) – римський промовець, письменник, державний діяч, прихильник поміркованості.
140
Тацит, Публій Корнелій (бл.
