О, мій Бос - Ірен Васильєва

Майкл

Майкл подумками був уже вдома. Залишилося підписати та завірити останні на сьогодні договори, і можна бігти до коханої дружини.

Стукаючи в двері кабінету, відволік його від думок. Зазирнула секретарка.

- Містере Реймсе, до вас відвідувач. Тільки він не за записом. Говорить це особисте. Мені пропустити.

Майкл здивувався. Хто це може бути? Поглянув на годинник. Майже сьома. Тяжко зітхнув. Розуміючи, що непроханий гість змусить його затриматись. Але прийняти доведеться. Тим паче якщо це особисте.

- Пропустіть.

Майкл протер втомлені очі і почав чекати на відвідувача. Сподіваючись, що той несе добрі звістки. А то останнім часом усе перевернулося з ніг на голову.

І яке було його здивування побачивши друга, що заходить до його кабінету.

- Том? Яким вітром? Як давно я не бачив тебе?

Майкл у привітанні обнявся з другом, поплескуючи один одного по спині.

- Та ось, проїжджав повз. І вирішив заїхати.

- Правильно зробив.

- Ну розповідай. Як ти? Як тобі сімейне життя?

Майкл розплився в задоволеній посмішці.

- Сімейне життя затягло мене з головою. Не повіриш. Я щасливий ніби кіт, що обївся сметани.

Том посміхнувся.

- Дуже радий за вас обох.

- А ти як друже? Як там твої справи на любовному фронті?

Том тяжко зітхнув.

- Скажи, твоя дружина не дуже образиться, якщо ми з тобою сьогодні трохи нажеремося.

Майкл витріщився на друга здивовано.

- Що так погано?

- Гірше гадаю нема куди. Ну то що скажеш?

- Ти ж знаєш, я завжди тебе підтримаю. Тільки до бару не хочу. Поїхали краще до мене. Елізабет буде рада тебе побачити.

- Якщо не заважаю, то я згоден. Не хочу зараз зустріти когось із знайомих. А в барі точно не вдасться посидіти, щоб з кимось не перетнутися.

Розсівшись по машинах, і через якихось двадцять хвилин дружно розташувалися у їдальні.

Елізабет була рада побачити Тома. Вони добре ладнали. Так що можна було розслабитися і говорити на всі теми, що хвилюють. Том не приховував від дружини кращого друга своїх проблем. Навіть зрідка запитував пораду, як вчинити в тій чи іншій ситуації.

 Майкл часто поспостерігавши як ці двоє спілкуються між собою, підтримують. А часом і жартуючи одне з одним, зі сторони  здавалося, що вони ніби брат із сестрою.

Майкл дивувався, як у них все так склалося. Але все ж таки був радий. Що його кохана дружина і найкращий друг чудово ладнають.

- Елізабет, ти чудово готуєш. Я вже й забув, коли востаннє їв домашню їжу. - Том потер живіт - Все більше не можу. Зараз лусну.

- А ти частіше в гості заходь. А ми в свою чергу завжди нагодуємо тебе чимось смачненьким. - Елізабет розпливлася в задоволеній усмішці.

Том хитро примружився.

- Ви дивіться, а то я й можу прийняти таку спокусливу пропозицію. Потім ще й проганятимете, а я не піду.

Всі дружно сміялися, жартуючи один з одного.

- Друзі, у вас так добре. Тільки переступивши поріг і відчувши смачну вечерю, всі проблеми наче самі собою залишилися за дверима.

- Одружиться друже і в тебе буде так само.

- Легко тобі казати. Де мені взяти таку гарну дружину? Елізабет то вже зайнята.

- Гей. Руки геть від моеї дружини. - Весело хмикнув Майкл.

- Гаразд вам хлопці - Елізабет підвелася з-за столу - Я втомилася і піду відпочивати. А ви веселіться.

Майкл швидко обійняв дружину притискаючи її міцніше до себе і цілуючи.

- Тебе провести люба?

- Любий краще склади компанію другу. - Вона чмокнула його в ніс. - А потім приходь до мене.

- Як скажеш.

Попрощавшись із Томом, Елізабет попрямувала до спальні. Залишаючи чоловіків одних.

- Чув про розлучення твоїх батьків. Мені шкода.

Майкл тяжко зітхнув, розливаючи віскі по склянках.

- Може це і на краще. Знаєш, я останнім часом взагалі не впізнаю своєї матері. Не можу її зрозуміти, як не пробував.

- А як твій батько?

- Тримається. Я б навіть сказав, що після їхнього роз'їзду по різних будинках він став більше посміхатися. Мама, мабуть, сильно його дістала. Бо він взагалі не хоче про неї говорити. Навіть згадувати не хоче. Ну та гаразд, якось розберуться. Ти краще давай розповідай, що в тебе там трапилося?

Том залпом перекинув склянку.

- Я мало не зробив їй пропозицію. - Сумно хмикнув. - Не повіриш, навіть купив обручку і замовив вечерю в ресторані. Хотів усе відсвяткувати. Том знову ковтнув віскі.

Майкл оновив випивку у келихах.