Вибухова парочка - Аріна Вільде
У салоні автомобіля панує напруга і незручність. Я роблю вигляд, що дивлюся в лобове скло, але насправді роздивляюся Кирила, ковзаючи поглядом по кожній рисі його обличчя. Намагаюся порівняти нашу зовнішність і представити як буде виглядати наша дитина. Чи буде у неї волосся темного кольору як у мене, або русяве як у батька? Виразний колір очей Кіра або шоколадні мої? Буде це мила дівчинки або смішний хлопчик? Від відчуття, що скоро я стану матір'ю на душі розливається приємне тепло і я не можу втриматися — прикладаю долоню до живота і на моєму лиці з'являється ніжна посмішка.
— Приїхали, — Кирило глушить мотор прямо навпроти дверей в мою парадну. Я намагаюся не зустрічатися з ним поглядом, кидаю тихе спасибі і тягнуся до ручки. — Я проведу тебе до дверей.
— Ні, дякую, — поспішаю зупинити Царьова, бо знаю, чим закінчиться це його «проводити».
— Зустрінемося завтра. Доброго вечора, — я збігаю, навіть не глянувши на нього наостанок і з усіх ніг несуся до дверей будинку.
Квартира як завжди зустрічає мене пустотою. З вітальні вибігають голодні коти, ну, хоч хтось мене чекає. Я виснажена, але останні події, включаючи новину про сварку Макса і Лізи, а ще те, що Кір з нею спілкується, не дають мені спокійно лягти у постіль та заснути. Тому, коли моя подруга Женя пропонує мені піти на вечірку біля моря, я із задоволенням погоджуюся. Треба було провітрити мізки, та й і з Женею ми давно не бачилися. Я живу роботою і тільки зараз почанаю розуміти, що крім того що їжджу в офіс і вирішую справи компанії в житті більше нічим не займаюся. Друзів стає все менше, а родичів починаю бачити рідше. Пора б це виправляти, тому що зовсім скоро часу не буде навіть на сон.
Нічний клуб під відкритим небом прямо біля моря заворожує. Вогні, басейн, музика та багато алкоголю, який мені протипоказаний.
— Апельсиновий сік, — перекрикуючи шум навколо кажу бармену і ловлю на собі осудливий погляд подруги.
— Люба, тобі потрібно щось міцніше і он того гарячого хлопця, — киває в бік чорнявого красеня в декількох метрах від нас і я саме в цей момент наші погляди з чоловіком зустрічаються. Його брови питливо повзуть вгору, я ж у відповідь просто закочую очі і відвертаюся. А то ще вирішить, що заграю з ним.
— Сьогодні я не п'ю, так що не починай. Краще розказуй що нового?
— Про новини ми можемо поговорити за чашкою кави або по телефону, а зараз час запалювати і відриватися, — Женька одним ковтком осушує шот і тягне мене за руку в бік танцполу. Так, все зрозуміло, швидше за все, знову посварилася зі своїм чоловіком.
Подруга активно рухається в такт музики, я ж намагаюся не робити ніяких різких рухів і тупцюю на одному місці. Я поняття не маю як треба поводитися під час вагітності. Що можна їсти, пити, скільки годин повинен триває сон і які фізичні навантаження прийнятні? Подумки ставлю собі нагадування, що обов'язково потрібно ретельно вивчити кожен пункт і... Додумати не встигаю, тому що мене обіймають руки, притягаючи спиною до грудей.
Я гублюся всього на мить. Різко обертаюся обличчям до нахаби і невдоволено поджимаю губи, впізнавши того незнайомця біля стійки бару.
— Потанцюємо? — нахиляється до мене так близько,що я відчуваю запах алкоголю, що йде від нього.
— Вибач, але сьогодні у мене день ненависті всього роду чоловічого, .— вигукую йому на вухо і відходжу в сторону, даючи зрозуміти, що його пропозиції мене не цікавлять.
— Мужик реально крутий. Годі тобі, Люба, познайомся, проведи приємну нічку, а якщо не сподобається можеш втекти, не залишаючи номер телефону.
— Ні ні і ще раз ні. Сьогодні вечір дівчаток. Краще йдемо за столик, розкажеш мені що у тебе знову сталося. Тут надто душно, — я хапаю подругу за руку і веду в бік розташованих майже біля самої води столиків. — Давай, говори, .— дивлюся на неї пристальним поглядом, даючи зрозуміти, що від мене сьогодні не вілдчепитися.
— Руслан знову взявся за своє. Ці його необґрунтовані ревнощі мене втомлюють. Ти знаєш, .що...
Женя каже щось ще, але я вже не чую. В цей момент я б, напевно,не почула б і атомного вибуху. Вся моя увага прикута до танцюючої парочки неподалік від нас.
Дівчина спокусливо в'ється в руках чоловіка, він притримував її за талію, іноді опускаючи руки на сідниці і непристойно довго стискає їх. Дихати стає важко, горло здавив спазм, а руки почали труситися. У серце неприємно саднить і почуття образи бажє вирватися назовні. Я сама не розумію такої реакція на те, що побачила Кирила в поряд з Лізою. Між ними в цю хвилину відбувається явно щось більше, ніж просто танець. Захотілося встати і піти. Навіщо я взагалі сюди приперлась? Сиділа б вдома і думала, що Царьов у своїй барлозі розпиває віскі в гордій самоті. Цікаво, скільки за цей час у нього було дівчат? Спав він з ними відразу після мене?
— Гей, ти взагалі слухаєш мене? — Женька махає рукою перед моїми очима і я змусила-таки себе відірватися від парочки.
— Так, звичайно. Пробач, мені щось не добре, я піду замовлю собі холодної води. Це все задуха, — відповідаю на схвильований погляд подруги і лечу в бік бару, шкодуючи, що не можна напитися, тим самим заглушивши всі почуття разом.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно