Виходь за мене, милий - Міа Натан

Я, на свою біду, рвучко сіла в ліжку. Голова моментально відомстила за мою різкість рухів болем та легким запамороченням. Схопила голову руками й спробувала повернути на місце.  Побачила розкидані по кімнаті речі. У тому числі й футболку Томаса, що була на мені цієї ночі та мої трусики. Ще раз подивилась на чоловіка, що лежав поруч, щоб впевнитись, що таки так.  Й таки так! Томас у костюмі Адама до первородного гріха лежав поруч зі мною.

Чи був між нами той первородний гріх, чи ми просто з якихось невідомих причин вирішили полежати голісінькими в одному ліжку, я не пам'ятаю, хоч вбий. Але те, що хтось з нас бавився моїми цацами це точно.

Я вирішила, що буде краще якнайшвидше одягнутися. Тихенько піднялась з ліжка, підняла свою білизну. Не встигла як слід натягнути трусики, як почула за спиною:

- Доброго ранку, люба! Не вдягайся! Ти така красива, коли  оголена!