Дівчина з секретом - Ірина Айві
Розділ 9
Вибігши з будинку я не знала , що мені робити далі . Хотілося кричати від безсилля і вмерти від сорому . Навіть крізь сльози , перед моїми очима стояв осудливий погляд моєї бабусі . Найкраща подруга теж не підтримала мене . А мама Алекса , навіть уявляти не хочу , що вона про мене тепер думає . Мій дурнуватий задум обернувся проти мене . З самого початку я думала , що Алекс прийшов у моє життя , щоб зруйнувати його , але у кожної ситуації є дві сторони . Я ніколи не намагалася зрозуміти , що коли він дізнався про Лізу , його життя теж змінилося . Може він хотів створити сім'ю з Рітою ? Те , що між ними не лише дружба , видно з далека . Їхні посмішки і погляди . Чому мене це хвилює ? Алекс може завести собі гарем , мені яке діло . Залишатися у цьому домі , поки не розійдуться гості не має сенсу тому я попленталася до свого автомобіля . У мене є давнє улюблене місце . Всього двадцять хвилин їзди і я буду у гармонії з собою . Там я приведу свої емоції в порядок , може вдастся навіть заспокоїтися і знайти вирішення своїх проблем .
Наче шпигунка я непомітно пробралася назад у дім , щоб взяти ключі і документи . Схоже про мене всі забули спокійно попиваючи чайок . Ліза сиділа у бабусі Ніни на коліна і щось захоплююче розповідала . Алекс стояв поруч з Рітою , а вона поправляла йому комір сорочки . Усі були на своїх місцях окрім мене . У цьому домі я зайва . Вирішивши , що досить бентежити людей своїм виглядом завела двигун і , що духу рванула з цього тираріуму . Упевнена вони навіть не помітять моєї відсутності . Вистава закінчилася .
На дворі накрапав дощ . Мене душили сльози . Груди стискав пекучий біль . Злорадна посмішка Ріти стояла перед очима . Мені здавалося , що ця жінка чекає на моє благословення , щоб затягнути Алекса у ліжко . Що ж даю вам таку можливість . Насолоджуйтеся .
Раптом я почула пронизливий сигнал чиєгось автомобіля . Рев гальма дзвенів у вухах . Удар переносив мене у іншу реальність залишаючи мій біль у цьому світі .
*****************
Міряючи широкими кроками лікарняний коридор я місця собі не знаходив . А сидячі на кріслі мама і Ніна Павлівна стривожено витирали сльози . Добре , що хоч Ліна залишилася з Лізою і нам не довелося тягнути дитину серед ночі до лікарні . Пройшло вже дві години з того часу , як лікарі забрали Настю у реанімаційне відділення травматології . Медсести бігали туди сюди нічого не пояснюючи , а я завмирав від страху , не знаючи у якому стані моя дружина .
Як могло статися так , що завжди і у всьому обережна Настя не справилася з кермуванням автомобіля ? Невже у цьому моя вина ? Невже через мене вона поїхала з дому ? От ідіот , якщо з нею щось серйозне , ніколи не пробачу собі .
Очікування було дуже болючим , але я дякував Богові за те , що Настя залишилася жива . Зробивши ковток кави з паперового стаканчика , глянув на маму . Гіркота цього напою лише підсилювала мою провину .
---- Якби я знав , що вона задумала ...
---- Сину , не вини себе , Настя сама наробила купу дурниць . Сподіваюся все закінчиться благополучно . Зараз уже нічого не зміниш .
Приблизно ще через пів години до нас нарешті вийшов лікар .
---- Хто з вас близькі родичі потерпілої .?
---- Я ... , я чоловік Насті . Скажіть нарешті , що з нею .?
---- Зараз вже з упевненістю можу сказати , що вона у стабільному стані . Їй вдалося уникнути важких травм і загрози життю не має . У неї струс мозку і забиття грудної клітки . Очевидно , що під час зіткнення ваша дружина сильно вдарилася головою , але один раз вона уже приходила до тями , а це хороший показник .
Від його слів у мене ніби гора з пліч упала .
---- Це означає , що з моєю дружиною все буде добре ?
---- У фізичному плані ---- так ---- запевнив мене лікар . ---- Звичайно , на її тілі багато синців і подряпин , але за тиждень усе зникне . У неї розсічена брова , ми наклали кілька швів . Коли все минеться їй потрібно буде звернутися до пластичного хірурга . Він легко усуне цей недолік . Та це все дурниці зараз мене найбільше хвилює емоційний і психічний стан моєї пацієнтки . Ми провели всі необхідні аналізи , МРТ головного мозку , рентген і маю вам сказати , що у вашої дружини може бути тимчасова втрата пам'яті . Деякі фрагменти вона пам'ятатиме , але в основному її пам'ять заблокована .
---- У неї , що амнезія ? ---- стривожено запитав лікаря .
---- Правильно кажучи ретроградна амнезія ---- виправив мене лікар . Ця хвороба досить часте явище серед людей , які перенесли черепно - мозкову травму .
---- І , як довго це триватиме ?
---- Думаю за кілька тижнів пам'ять повністю відновиться . Ця хвороба дуже непередбачувана , тому нічого з точністю сказати вам поки не можу .
---- Скільки часу вона пробуде у лікарні ?
---- Два дні ми за нею поспостерігаємо і якщо все буде в порядку випишемо додому , але за умови , що з нею завжди хтось буде поруч . Вона має впевнено себе почувати у поки незвичному для неї середовищі .
---- Мені можна її побачити ?
---- Так звичайно , але коли вона прийде до тями і не впізнає вас , не тисніть на неї , не змушуйте щось пригадувати . Дайте їй можливість пригадувати все поступово .
---- Обіцяю , я робитиму все , як ви скажите .
---- Добре , я попрошу медсестру поставити у палаті вашої дружини розкладне крісло , на той випадок , якщо ви захочите залишитися з нею на ніч .
---- Дякую вам . Це так любязно з вашого боку .
Потиснувши руку лікареві я нарешті видихнув з полегшенням . Підійшовши до мами і Ніни Павлівни , сказав їм , що залишаюся з Настею на ніч , а мій водій відвезе їх обох додому . Пообіцявши тримати їх в курсі , попрощавшись пішов за медсестрою у палату до Насті .
****************************************************************