Дівчина з секретом - Ірина Айві

    Стоячи біля дзеркала , яке так приглянулося мені я спостерігала за тим , як ,  Катя і Домініка переносять мої речі у спальню Алекса . Спочатку я намагалася зупинити їх кажучи , що  сама вирішую з ким і де мені спати . Та вони ніби не чули моїх слів і продовжували робити свою роботу . Алекс повіз Лізу у дитячий садок , а в мене сьогодні перший урок об одинадцятій , тож доводиться поки  залишатися вдома .

    Домініка намагалася не дивитися мені в очі , їй було соромно за свої дії , але , що поробиш , наказ господаря ---- закон . Ніколи  ще не відчувала себе такою безпорадною і ніколи у мені не було стільки злості , як зараз .

   Припинивши бігати туди сюди , Домініка і Катя нарешті зупинилися біля дверей , а це означало , що з роботою покінчено і все моє барахло у Алексовій спальні . Все виглядало так , ніби мене і не було в цій кімнаті . Алекс з самого початку дає мені зрозуміти , що у мене не має ніяких прав у його домі . Я лише його власність , придмет інтер'єру . Ховаючи бушуючий в мені гнів  сказала , що вони можуть повертатися до своїх справ . Катя вийшла , а Домініка залишилася , вагаючись чи варто мені зараз щось казати .

---- Все в порядку , правда  ---- буркнула я .

---- Настю , ваш чоловік хороша людина , добра , повірте мені я знаю його з дитинства  . У нього щире серце ---- посміхнувшись , Домініка вийшла з моєї кімнати .

   Добра людина зі щирим серцем ? Мені хотілося сміятися від його доброти , але треба тримати себе в руках . Який толк у тому , що  буду сміятися , плакати чи жаліти себе . Зараз уже нічого не зміниш . 

   Чому цей негідник поцілував мене ? Чому я дозволила йому це зробити ? Треба було вліпити добрячого ляпаса , а не танути , як морозиво в його обіймах .

   Я вийшла з кімнати продовжуючи свої хаотичні роздуми  . Хто я у цьому домі ? ---- Полонянка , безправна рабиня ! І так буде до тих пір , поки я не зумію якимось чином , заставити його зрозуміти , що сплановане ним життя не піде по його сценарію . Не можливо побудувати щасливу , дружню сім'ю використовуючи холодний терор .

    Годинник показував о пів на шосту . Зараз приїде Алекс з Лізою , а до того часу мені потрібно прийняти душ і одягтися у щось красиве і жіночне , а потім спуститися до зали і зустрічати дорогих гостей , як належить зразковій дружині . Невже цей ідіот думає , що після вечері я ляжу з ним в одне ліжко .

---- Не дочекаєшся , Фролов ---- в голос викрикнула я .

   Зайшовши у лігво ворога я мало не заплакала . Двері до шафи були привідкритими і я побачила , що моя одежа акуратно висить поряд з його . 

   Чоловік ---- не завжди хороша людина .  Хто , хто , а Алекс точно до таких не належить . Це бездушний диктатор , який вважає мене своєю власністю .

   Так не буде ! Я нікому не дозволю розпоряджатися своїм життям . У вухах дзвенів командний тон Алекс , щоб одягнути щось красиве і жіночне . Сьогодні він збирався виставити мене  на показ перед своїми гостями . Я догадувалася якого типу жінку вони сподіваються побачити . Дружина Фролова ---- сама витонченість , краса і елегантність . Доглянута і послушна , яка милим поглядом вказує на те , що прийшла у цей світ догоджати своєму господареві .

    Не дочекаєшся . Я не смиренна рабиня , а дика кішка у якої гострі кігті , а ти про це не знаєш , Алексе . Думаєш ,  буде по твоєму ? Ніколи ! Красиве і жіночне ? Не дочекаєшся .

    Гортаючи вішаки зі своїм одягом , думала чим би здивувати чоловіка . Поряд з моїм одягом , привичним для мене , стояли нові брендові речі . Красиві плаття , костюми . В мене ніколи не було нічого подібного . Покликавши Катю , сказала їй негайно забрати звідси це барахло . Спалити , викинути , будь що , лише щоб я цього не бачила . Одежа одна за одною летіла на підлогу , а Катя лише розгублено спостерігала за мною . А потім я знайшла те   що треба . Старе , синє , грубе  атласне плаття , якому сто років . Навіть не знаю нащо я його взяла з собою , але зараз "ця краса "навіть дуже виручить мене . Воно виглядало настільки убого , що я довольно посміхнулася . Знаючи , що до нього у мене є ідеальні туфлі , з довгими носами . Думаю Алекс втратить дар мови від моєї красоти . Моя помста буде ефектною . 

Коли я вийшла з душу , замотана у махрове полотенце у спальні стояв Алекс з Лізою .

---- Привіт моє сонечко , мама так сумувала за тобою .

---- Бачу ти ще не одягнена , можеш трошки поквапитися  , а то от от прийдуть гості .

---- Я саме збиралася одягатися . Довго не могла обрати плаття , яке б відповідало  статусу твоєї дружини . 

---- Добре , що ми зрозуміли один одного і дійшли згоди .

---- Ти можеш переодягатися , а ми з Лізою одягнемося у її кімнаті . 

---- Добре , чекатиму вас у залі .

    Одягнувши і причисавши Лізу , почала одягатися сама . Плаття виявилося трохи тіснуватим для мене . Після народження доньки я набрала пару кілограмів , а воно  було куплено до них . Та це мені не завадило запхати себе в нього . Думаю мій ворог буде в захваті . Глянувши на себе в дзеркало зрозуміла , що мої старання перевершили мої сподівання . Вигляд у мене жахливий . Волосся вирішила не вкладати , не сушити феном , лише злегка розчесати пальцями . Щоб підкреслити усю цю красу , очі підвела синім олівцем  . Опудало тай годі . 

     Алекс точно не хотів би  бачити мене такою ?  Мій чоловік ... Такий гарний, такий ... мужній . Йому нічого не коштувало  взяти будь-яку жінку, а він вибрав мене . Ні, не так. Алекс нічого не обирав . Цей вибір визначили обставини . Якби я  не народила  від нього і якби не його підвищене почуття відповідальності , він би і не глянув на мене  ніколи .

    Я знала це , і мені було боляче . Ох , як же боляче ! Коли вночі не могла заснути , сон ніяк  не йшов думала про те , що було б , якби Алекс  прийшов до мене , заради мене , тому що ... тому що хотів мене ,  любив мене . Зітхнувши  я відвернулася від дзеркала . Про що це я думаю ? Йому не потрібна така , як я ,  а мені  не потрібен він . Алекс Фролов  думає , що володіє мною , що ж після сьогоднішнього вечора зрозуміє , настільки сильно він помилявся .